Рішення

від 03.09.2015 по справі 925/1050/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.                                                  Справа № 925/1050/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Титан" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні бухгалтерські рішення" про стягнення 67 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 67 500,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

          Заявою про зміну предмету позову від 17.07.2015 року позивач просить стягнути з відповідача 67 500,00 грн. боргу. Дана заява подана в порядку ст. 22 ГПК України, а тому її слід прийняти до розгляду.

          В ході розгляду справи представник позивача свої вимоги підтримував повністю та просить суд їх задовольнити.

          Представник відповідача в жодне судове засідання не заявися, заперечень проти позову суду не надав.

          В останнє судове засідання представники сторін не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду суду не подані, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників обох сторін за наявними документами у справі.

          У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, які надавалися в ході розгляду справи і дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

          З матеріалів справи вбачається наступне:

           01 вересня 2011 року між сторонами укладено договір № 4 на надання бухгалтерських послуг (а.с.8), за умовами якого позивач доручив відповідачу виконувати роботи з ведення бухгалтерського та податкового обліку (бухгалтерське обслуговування), перелік яких наведено у п. 1.1. договору.

          Цим пунктом, зокрема, передбачено, що відповідач приймає на себе обов'язок виконати для позивача роботи по аналізу, обробці і проведенню первинної документації в електронній базі; ведення регістрів бух обліку; нарахування податків, ведення касової книги; облік основних засобів та ін.

          Згідно п. 1.4. договору роботи з бухгалтерського обслуговування здійснюються виконавцем щомісяця протягом дії даного договору.

          Пунктами 3.1. та 5.1. договору передбачено, що вартість робіт з бухгалтерського обслуговування складає 2500,00 грн., які позивач до 30 числа звітного місяця у 100% розмірі сплачує відповідачу за поточний місяць.

          Згідно п. 4.1. договору, сторони щомісячно підписують акт виконаних робіт, який свідчить про належне виконання робіт відповідачем та відсутність у сторін взаємних претензій.

          Розділом 6 договору сторони передбачили, що відповідач повинен якісно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки по договору. Позивач повинен передати відповідачу для виконання умов договору всі дані і документи за звітний місяць, до 02 числа наступного за звітним місяця. Перелік документів, які підлягають передачі відповідачу для виконання ним робіт по договору, сторонами узгоджено у п. 6.3.1.

          Також позивач зобов'язаний поставити печатку на всіх виготовлених звітних документах відповідачем не пізніше ніж за 3 робочі дні до кінцевого терміну їх здачі в державні органи.

          Укладений між сторонами договір містить елементи договору підряду та надання послуг.

          У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          У відповідності до ст. 901,902 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

          Згідно положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно умов договору та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За доводами позивача, відповідач не виконував своїх зобов'язань за договором, не складав та не подавав звітність до контролюючих органів, сторони не підписували щомісячні акти виконаних робіт.

          За період з вересня 2011 року по лютий 2014 року позивач сплатив відповідачу в загальній сумі 67 500,00 грн., як 27 щомісячних платежів за виконання умов договору, що підтверджується наявними у справі виписками коштів по рахунках позивача.

          Заперечень проти нетримання коштів у вказаній сумі відповідач суду не надав.

          Відповідач також не доводив суду, що позивач не надавав йому всіх необхідних первинних документів, які потрібні для виконання робіт по договору з ведення бухгалтерського та податкового обліку, що на підставі п. 7.6.2. договору між сторонами могло б бути підставою для повного зняття відповідальності із виконавця.

          У додатковому поясненні від 01.09.2015 року позивач вказав, що факт невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором, позивач виявив у 2014 році, коли аудиторською фірмою ТОВ "Аудит-Сервіс" було виявлено факти неподання з боку позивача звітності за попередні періоди, або подання її з помилками та розбіжностями.

          Позивач наголошує, що за змістом укладеного між сторонами договору № 4 від 01.09.2011 року, позивач очікував на комплексне, якісне та постійне виконання відповідачем робіт за договором з ведення бухгалтерського та податкового обліку, а не виконання їх від разу до разу. З цих підстав якісь разові та несистематичні дії відповідача по виконанню договору між сторонами, що навіть не завершувалося поданням податкової та фінансової звітності у контролюючі органи, позивач вважає неналежним виконанням договору з боку відповідача, за що ним не може отримуватися винагорода.

          Як встановлено судом, договір між сторонами містить елементи договорів про надання послуг та підряду.

          У відповідності до ст. 849 ЦК України, Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

          Згідно ч. 2 ст. 852 , ч. 3 ст. 858 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

          Згідно ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

           04.03.2015 року позивач направив відповідачу лист-вимогу № 66 ( а.с. 40) про направлення позивачу в семиденний термін бухгалтерських баз, що велися на виконання умов договору, а також бухгалтерську та податкову звітність, що складалася і подавалася контролюючим органам у вказаний період з відмітками про отримання. У випадку невиконання цієї вимоги позивач просив відповідача повернути всі сплачені по договору кошти в сумі 67 500,00 грн. на свій банківський рахунок.

          За доводами позивача, повідомленням про вручення Укрпошти підтверджується вручення даної вимоги відповідачу 13.03.2015 року ( а.с. 40 оборот).

          Відповіді на своє звернення позивач не отримав, з чого і виник спір.

          Також позивач скористався своїм правом на відмову від договору в порядку ст. 612 ЦК України, про що направив відповідачу лист від 26.08.2015 року № 79 і також вимагав повернення сплачених коштів в сумі 67 500,00 грн.(а.с. 92).

          Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

          Суд вважає, що з урахуванням специфіки виконуваних робіт за договором № 4 з боку відповідача на користь позивача, невиконання обов'язків за договором про ведення бухгалтерського обліку у щомісячному режимі позбавляє відповідача можливості доробити ці роботи у інший час, а подача простроченої звітності не може бути виправлена ніяким чином.

          Відповідач жодним чином не заперечив проти доводів позивача та не доводить його прострочення, як кредитора, що унеможливило б виконання відповідачем своїх обов'язків за договором між сторонами.

          Відповідач також не надав суду доказів про хоча б часткове виконання зі свого боку обов'язків за договором № 4 від 01.09.2011 року, хоча пунктом 1.4. договору передбачено, що роботи з бухгалтерського обслуговування здійснюються виконавцем щомісяця протягом дії даного договору.

          Як вказано вище, за умовами п. 4.1. договору між сторонами, належними і допустимими доказами належного виконання робіт відповідачем і відсутності претензій позивача, є виключно щомісячні акти виконаних робіт, які підписуються обома сторонами. Таких доказів у справу не подано.

          Суд вважає, що з урахуванням специфіки предмету договору, а також змісту п. 9.6. договору, при розірванні чи припиненні дії договору з будь-яких причин, відповідач повинен передати позивачу всю документацію, в т.ч. і облікову, яка знаходилася в його розпорядженні на час дії даного договору.

          Договір не містить умов про те, що всі створені відповідачем для позивача продукти ведення бухгалтерського та податкового обліку, після закінчення дії договору залишаються у власності відповідача, а тому відповідач повинен безумовно передати їх позивачу після припинення договірних стосунків, чого не було зроблено.

          Згідно п. 14.2. договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2012 року. Доказів про продовження терміну дії договору сторонами не подано.

          Згідно п. 9.1. договору він може бути продовжений за згодою сторін, що оформляється актом, підписаним обома сторонами.

          Ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

          Таких доказів у справі нема.

          Після припинення дії договору відповідач не передав позивачу первинних документів, які використовувалися при виконанні договору, чи свідчать про виконання умов договору і які були у його розпорядженні. Доказів виконання умов договору з боку відповідача у справі нема.

          На підставі викладеного, суд вважає, що позивач вправі скористатися положеннями ч. 3 ст. 612 ЦК України ( в т.ч. коли боржник взагалі не приступив до виконання зобов"язання) про те, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          За змістом ст. 22 ГПК України збитками, в т.ч. є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Збитками позивача є кошти, сплачені відповідачу у період дії договору - з 01.09.2011 року по 31.12.2012 року.

          В той же час суд вважає, що кошти, сплачені позивачем після 31.12.2012 року і до лютого 2014 року, тобто в період припинення дії договору між сторонами від 01.09.2011 року, є коштами, які відповідач отримував безпідставно за рахунок позивача, хоча у всіх призначеннях платежів на користь відповідача позивач посилався на договір № 4 від 01.09.2011 року.

          У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Про безпідставність отримання коштів відповідачем позивач вказував у тексті позовної заяви.

          Суд повинен з'ясувати дійсні правовідносини сторін та застосувати до них ті норми законодавства, які їх врегульовують.

          Виходячи з обставин справи, кошти в сумі 67 500,00 грн., які позивач в сукупності сплатив відповідачу із посиланням на виконання умов договору № 4 на надання бухгалтерських послуг від 01.09.2011 року в період його дії, а також після закінчення терміну дії договору, але не отримав на них виконання, є коштами, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 67 500,00 грн.

          На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача слід стягнути 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

          Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні бухгалтерські рішення" (ідентифікаційний код 36777924, Черкаська область, Маньківський район смт. Буки, вул. Леніна, 29) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Титан" (ідентифікаційний код 33483992, Київська область. Бориспільський район, с. Ревне, вул. Бориспільська, 9) -- 67 500,00 грн. основного боргу та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

          Наказ видати.

          Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

          Повне рішення складено 07 вересня 2015 року           

Суддя                                                                                           Н.М. Спаських