Постанова

від 13.10.2014 по справі 924/751/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" жовтня 2014 р. Справа № 924/751/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Величко К.Я. ,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.08.2013р.);

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підп-риємства «Зарожанське» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.08.2014р. у справі №924/751/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофід Україна»

до Приватного підприємства «Зарожанське»

про стягнення 65 518 грн. 70 коп. заборгованості та пені,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22,28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.08.2014р. у справі №924/751/ 14 (суддя Муха М.Є.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофід Ук-раїна» (надалі в тексті - ТзОВ «Агрофід Україна») до Приватного підприємства «Зарожанське» (надалі в тексті - ПП «Зарожанське») про стягнення 65 518 грн. 70 коп. заборгованості та пені.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов договору поставки №011/2010 від 01.03.2010р. та додатків-специфікацій до нього ТзОВ «Агрофід Україна» поставило, а ПП «Зарожанське» отримало товар на загальну суму 532 571 грн. 71 коп., що стверд-жується видатковими до договору поставки та податковими накладними, однак останнє оплатило частково в сумі 474 390 грн. 99 коп., що зумовило утворення заборгованості в сумі 58 180 грн. 72 коп. Крім того, виходячи із суми заборгованості, суд задоволив вимоги Позивача про стягнення 2 978 грн. 09 коп. -3% річних та 4 359 грн. 89 коп. пені.(т.1, арк.справи 121-123).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу до Рівнен-ського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та прий-няти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на Позивача.

Скаржник вважає, що рішення прийнято із неправильним застосуванням норм матеріаль-ного права та неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи. Відповідач зазначає, що особа, яка отримувала товар від імені ПП «Зарожанське» ОСОБА_2 - не мав і не має ніякого від-ношення до підприємства. Крім того, судом помилково розцінено як належні докази видаткові накладні, оскільки деякі з них не підписані, а на деяких немає відтиску печатки. Таким чином, ос-кільки між Позивачем та Відповідачем не має жодних договірних відносин, то і пеня та 3% річ-них стягнуто безпідставно.(т.1, арк.справи 131-134).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 08.09.2014р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження, справу призначено до слухання.(т.1, арк. справи 129).

Напередодні судового засідання на електронну адресу та в день судового засідання 23.09. 2014р. поштою надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи через тимча-сову непрацездатність уповноваженого представника.(т.1, арк.справи 150-152, 154-158).

Суд задоволив дане клопотання, відклавши розгляд справи на 13.10.2014р.

ТзОВ «Агрофід Україна» на виконання ухвали апеляційного суду від 23.09.2014р. надісла-ло поштою обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої ін-станції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає її мотиви наду-маними і безпідставними. До відзиву Позивач долучив витребувані судом копії усіх додатків-спе-цифікацій, рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних до договору №011/2011 від 01.03. 2010р. (оригінали цих документів суд оглянув в судовому засіданні), виписку з банку про рух кош-тів на рахунку по спірному договору станом на 01.10.2014р.(т.1, арк.справи 160, 168-173).

В день судового засідання 13.10.2014р. на електронну адресу суду надійшли клопотання Скаржника про відкладення розгляду справи, мотивовані відмовою попереднього представника від виконання своїх зобов'язань та тимчасовою непрацездатністю нового представника, які були відхилені апеляційним судом як необґрунтовані.

При цьому колегія суддів зауважує, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а наявних документів достатньо для розгляду справи по суті.(т.2, арк.справи 1-8, т.1, арк.справи 160-зворот).

В судових засіданнях апеляційної інстанції 23.09.2014р. та 13.10.2014р. представник Пози-вача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Агрофід Україна»-продавець та ПП «Зарожан-ське»-покупець 01.03.2010р. уклали договір поставки №011/2010 (надалі в тексті - Договір), згідно п.2.1 якого постачальник зобов'язується передати товар у зумовлений в цьому Договорі строк у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і сплатити за нього визначену в цьому Договорі грошову суму. Предмети поставки за цим Договором, їх найменуван-ня, асортимент, кількість, якість та комплектність визначені у відповідних Додатках-специфікаці-ях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Товар, що постачається, повинен відповідати стан-дартам та іншим вимогам, узгодженим Сторонами у Додатках-специфікаціях до цього Договору. (п.п. 3.1, 3.2 Договору, т.1, арк.справи 12-15).

Відповідно до п.4 Договору, поставка товару здійснюється на базисних умовах поставки FСА (франко-перевізник), відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2000». Місце призначення товару - Україна, Київська обл., Броварський р-н, смт.Кали-нівка, вул.Ігорєва, 12. Строк поставки товару визначається на протязі 15 днів з моменту та на підс-таві замовлення кількості товару покупцем. За домовленістю сторін, поставка може здійснюва-тись поетапно, відповідними партіями. Строки поставки кожної партії визначаються у Додатках-специфікаціях до цього Договору або у відповідних заявках покупця. Ціна кожної одиниці товару зазначена у додатках-специфікаціях до цього Договору.(п.9.1).

Претензії за асортиментом, кількістю, комплектністю та якістю товару можуть бути пред' -явлені покупцем постачальнику не пізніше 5 робочих днів від дати поставки товару. Якщо після закінчення зазначеного строку постачальнику пред'явлена не буде, товар вважається прийнятим покупцем.(п.8.3 Договору).

Порядок розрахунків сторони узгодили у п.10 Договору. Так, покупець здійснює оплату за поставлений йому товар в гривнях шляхом перерахування зазначеної в раунку-фактурі суми на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в Договорі або на інший рахунок постачаль-ника, зазначений ним додатково у листі, надісланому покупцю не пізніше 7 банківських днів до настання дати платежу. У випадку відсутності претензій щодо поставленого товару, покупець оп-лачує товар з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту видачі видаткової накладної. Факт випадкового знищення або пошкодження товару після переходу ризику, згідно п. 7.1 Договору, не звільнює покупця від обов'язку сплатити постачальнику зазначену в рахунку-фак-турі суму.

У випадку порушення покупцем строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пе-ню у розмірі облікової ставки НБУ, яка нараховується від суми заборгованості за кожен день прос-трочення платежу.(п.п. 11.1, 11.2, 11.3 Договору).

Сторони уклали додатки-специфікації до Договору №1 від 01.03.2010р., №1 від 01.04.2010 р., №5 від 01.10.2010р., №6 від 04.01.2011р., №7 від 03.10.2011р., якими визначили найменування, кількість та ціну товару. Крім того, змінили п.14.1, визначивши, що Договір діє до 31.12.2011р.

Договір та Додатки-специфікації до Договору підписані директорами ТзОВ «Агрофід Укра-їна» ОСОБА_3І, та ПП «Зарожанське» - ОСОБА_4П,, ОСОБА_2, скріплено відтисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 15, 16-20).

З наявних у справі та поданих на вимогу апеляційного суду матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору ТзОВ «Агрофід Украна» виставив ПП «Зарожанське» до оплати рахунки-фактури: №А-00000104 від 01.03.2010р., №А-00000146 від 18.03.2010р., №А-00000152 від 22.03.2010р., №А-00000167 від 26.03.2010р., №А-00000170 від 29.03.2010р., №А-00000182 від 06.04.2010р., №А-00000200 від 16.04.2010р., №А-00000215 від 22.04.2010р., №А-00000433 від 06.09.2010р., №А-00000564 від 02.11.2011р., №А-00000594 від 14.11.2011р., №А-00000611 від 22.11.2011р., №А-00000626 від 29.11.2011р., №А-00000643 від 06.12.2011р., №А-00000673 від 14.12.2011р., №А-00000685 від 21.12.2011р., №А-00000697 від 27.12.2011р., №А-00000014 від 12.01.2012р., №А-00000015 від 12.01.2012р., №А-00000016 від 13.01.2012р., №А-00000031 від 19.01.2012р., №А-00000043 від 25.01.2012р., №А-00000079 від 09.02.2012р., №А-00000114 від 23.02.2012р.(т.1, арк.справи 176-199), №А-00000155 від 15.03.2012р., №А-00000190 від 02.04.2012 р., №А-00000230 від 13.04.2012р., №А-00000245 від 26.04.2012р., №А-00000284 від 10.05.2012р., через представників ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, які діяли на підставі довіре-ностей №16 від 01.03.2010р., №18 від 11.03.2010р., №24 від 26.03.2010р., №28 від 06.04.2010р., №29 від 16.04.2010р., №43 від 22.04.2010р., №112 від 06.09. 2010р., №140 від 04.11.2011р., №142 від 17.11.2011р., №147 від 01.12.2011р., №2 від 12.01.2012р., №2 від 09.02.2012р., №3 від 15.03. 2012р., №5 від 02.04.2012р., №6 від 26.04.2012р., №5 від 10.05. 2012р., згідно видаткових наклад-них №А-00000106 від 01.03.2010р., №А-00000158 від 18.03.2010 р., №А-00000160 від 22.03.2010р., №А-00000178 від 26.03.2010р., №А-00000181 від 29.03.2010р., №А-00000194 від 06.04.2010р., №А-00000215 від 16.04.2010р., №А-00000227 від 22.04.2010р., №А-00000446 від 06.09.2010р., №А-00000572 від 04.11.2011р., №А-00000602 від 17.11.2011р., №А-00000615 від 24.11.2011р., №А-00000632 від 01.12.2011р., №А-00000655 від 08.12.2011р., №А-00000676 від 15.12.2011р., №А-00000687 від 22.12.2011р., №А-00000706 від 29.12.2011р., №А-00000011 від 12.01.2012р., №А-00000012 від 12.01.2012р., №А-00000013 від 13.01.2012р., №А-00000027 від 19.01.2012р., №А-00000040 від 25.01.2012р., №А-00000075 від 09.02.2012р., №А-00000112 від 23.02.2012р., №А-00000151 від 15.03.2012р., №А-00000200 від 02.04.2012р., №А-00000227 від 13.04.2012р., №А-00000249 від 26.04.2012р., №А-00000277 від 10.05.2012р. ТзОВ «Агрофід Україна» передало, а ПП «Зарожанське» - прийняло товар в асоритменті на загальну суму 532 571 грн. 71 коп. (т.1, арк. справи 21-25, 26-30, 200-233)

Факт доставки товару Відповідачеві стверджується також договором на транспортно-екс-педиторське обслуговування №7 від 01.01.2012р., укладеним Позивачем з ТзОВ «Компанія КА-Транс», заявкою про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №7-0137 від 26.04.2012р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7/037 за договором на транспортно-експедиторське обслуговування та товарно-транспортною накладною, підписаною водієм ОСОБА_6Р.(т.1, арк.справи 263-272).

Відповідно до показників податкової звітності з ПДВ (зі всіма наявними додатками), пода-ної ПП «Зарожанське» (код ЄДРПОУ 33930735) до Кам'янець-Подільської ОДПІ за період з 01.03. 2012р. по 31.08.2012р., останнім задекларовано у її складі господарські операції з придбання това-рно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Агрофід Україна» (код ЄДРПОУ 31781061):

- березень 2012р. податкова накладна №28 від 15.03.2012 на суму 17 717 грн., разом з ПДВ;

- квітень 2012р. податкова накладна №6 від 02.04.2012 на суму 9 162 грн., разом з ПДВ;

податкова накладна №35 від 13.04.2012 на суму 12 598,38 грн., разом з ПДВ;

податкова накладна №60 від 26.04.2012 на суму 15 214 грн., разом з ПДВ;

- травень 2012р. податкова накладна №15 від 10.05.2012 на суму 4 603,2 грн., разом з ПДВ,

а всього на загальну суму 150 738,78 грн., разом з ПДВ - 25 123,13 грн., що стверджено довідкою, виданою Кам'янець-Подільською ОДПІ щодо отримання Відповідачем податкового кредиту (т.1, арк.справи 108-109).

Матеріали справи свідчать, що вартість отриманого товару ПП «Зарожанське» оплатило частково в сумі 474 390,99 грн., що стверджується виписками обслуговуючого банку про надход-ження від Відповідача коштів на рахунок Позивача.(т.1, арк.справи 258-260).

Пропозиція перерахувати на розрахунковий рахунок 58 180 грн. 72 коп. заборгованості за поставлений за Договором товар, яка вбачається з претензій Позивача №6 від 22.08.2013р. - зали-шена Відповідачем без відповіді та без задоволення.(т.1, арк.справи 37-44).

Виходячи із суми боргу 58 180 грн. 72 коп., з підстав ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 599, 611, 625 ЦК України та п.п. 11.3 Договору - Позивач нарахував 4 359 грн. 89 коп. пені за періоди 16.04.2012р. - 11.10.2012р., 02.05.2012р. - 28.10.2012р., 14.05.2012р. - 08.11.2012р., 26.05.2012р. - 21.11.2012р., 11.06.2012р. - 06.12.2012р. та 2 978 грн. 09 коп. 3% річних за періоди 16.04.2012р. - 11.10.2012р., 02.05.2012р. - 28.10.2012р., 14.05.2013р. - 08.11.2012р., 26.05.2012р. - 21.11.2012р., 11.06.2012р. - 06.12.2012р.(т.1, арк.справи 51,52).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь-ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до зако-ну, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я-зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарсь-ких договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, пе-редбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-дарського інтересу.

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та пені за договором поставки.

Матеріалами справи стверджено, що 01.03.2010р. з моменту укладення Договору - між сто-ронами виникли відносини постачання, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визна-чення, яке містить ст.712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємни-цьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особис-тим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання Відповідачем товару зумовлює ви-никнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

При цьому, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язан -ня або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлений статтею 33 ГПК України.

Як частково встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами спра-ви, зокрема, поданими Позивачем апеляційному суду (Договором, додатками-специфікаціями, рахунками-фактурами, видатковими накладними, довідкою ОДПІ, виписками з банку, договором на транспортно-експедиторське обслуговування, заявкою про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7/037 та товарно-транспортною накладною) - Позивач 15.03.2012р., 02.04.2012р., 13.04.2012р., 26.04.2012р. та 10.05. 2012р., поставив Відповідачеві товар згідно Договору на загальну суму 58 180 грн. 72 коп., вар-тість якого останній не оплатив.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.(ч.1 ст.599 ЦК Укра-їни).

Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що зобов'язання не припинено Від-повідачем, оскільки внаслідок неналежного виконання умов Договору утворилась заборгованість ТзОВ «Зарожанське» перед ТзОВ «Агрофід Україна» в сумі 58 180 грн. 72 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає правомірним висновок місцево-го господарського суду щодо арифметичної правильності та підставності нарахування 2 798 грн. 09 коп. -3% річних, які підлягають стягненню з Відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.546, ч.1 ст.549 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'я-зання може забезпечуватися неустойкою, якою є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як зазначалось вище, пунктом 11.3 Договору за несвоєчасну оплату отриманого газу, перед-бачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що Позивач нарахував 4 359 грн. 89 коп. пені. Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено вимо-гу щодо стягнення з Відповідача 4 359 грн. 89 коп. пені на підставі ч.1 ст.549 ЦК України та п.11.3 Договору.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи Скаржника про відсутність відношення фізичної особи ОСОБА_2 до ПП «Зарожанське», оскільки у специфікаціях до Договору №6 та №7 від імені ПП «Зарожанське» ОСОБА_2 зазначений як директор, містяться підписи, які скрі-плені відтисками печаток підприємства. Крім того, довіреності на отримання матеріальних ціннос-тей від ТзОВ «Агрофід Україна», видані Відповідачем на ім'я директора ОСОБА_2М.(т.1, арк.справи 19,20, 78-81, 232, 233).

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність на довіреності дати та номеру наряду, як підс-тави отримання товарно-матеріальних цінностей, на що звертає увагу Скаржник - свідчить лише про порушення Відповідачем порядку оформлення довіреності, але не спростовує факту передачі товару, оскільки довіреність передається продавцеві в момент його отримання.

При цьому, згідно ст.201 Податкового кодексу України , при здійсненні операцій з постачан-ня товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю пода-ткову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження фактичної поставки товару згідно Договору Позивачем надано лист по-даткового органу, з якого вбачається, що Відповідач скористався правом на податковий кредит за податковими накладними, які підтверджують поставку протягом спірного періоду.(т.1, арк.справи 108).

Досліжуючи докази у даній справі, апеляційний суд враховує, що до інших фактів, що підт-верджують поставку та отримання товару у спірний період відноситься відображення ПП «Заро-жанське» у податковій звітності сум, тотожних вартості товару згідно видаткових накладних та свідчать про визнання Відповідачем свого права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Так, матеріалами справи стверджено, що отримавши товар за накладним №А-00000151 від 15.03.2012р., №А-00000200 від 02.04.2012р., №А-00000227 від 13.04.2012р., №А-00000249 від 26.04.2012р., №А-00000277 від 10.05.2012р. - Відповідач (покупець) зазначив про це у податковій звітності з податку на додану вартість та визначив своє право на формування подат-кового кредиту в обсязі поставок Позивача стосовно яких ведеться спір. Аналогічної позиції дот-римується і Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 19.02. 2014р. у справі №911/2383/13.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що дізнавшись про наявність додатків-специфікацій №6 та №7, скріплених печаткою Відповідача та, за його ж тверд-женням, підписаних невідомою особою ОСОБА_2 - останній провів службове розсліду -вання за фактом незаконного використання печатки підприємства та/або звертався до правоохо -ронних органів з даного приводу.

Разом з тим, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли по-купця від обов'язку оплати вартості отриманого товару через неналежне оформлення господар-ської операції первинними документами.

Із зазначених мотивів, є безпідставними доводи Відповідача, що частина товару була при-йнята неуповноваженою особою, а надані суду довіреності свідчать лише про неналежне оформ-лення поставки і не можуть бути доказами у справі в підтвердження оспорюваних поставок саме за Договором.

Колегія суддів дійшла висновку, що поставка товару у спірний період відбулася в межах ук-ладеного між сторонами Договору, а сторони, хоч і відступили від його умов щодо документаль -ного оформлення поставки товару, проте, своїми конклюдентними діями підтвердили виконання даного Договору, відповідно до умов якого Позивач передав у власність Відповідача товар у кіль -кості, якості та за погодженими цінами, які визначені у додатках-специфікаціях, а Відповідач при -йняв товар, тому зобов'язаний оплатити його на умовах, визначених Договором.

Так, наведеним вище спростовується твердження Скаржника щодо відсутності договірних відносин, а тому пеня та 3 % річних стягнуто судом першої інстанції правомірно.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобов'язань Відповідача.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прий-нятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зарожанське» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.08.2014р. у справі №924/751/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/751/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.