Постанова

від 26.12.2006 по справі 35/337-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2006

р.                                                          

Справа № 35/337-05 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі Безлепкіній І.П.

за

участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача -  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього

підприємства "Фаберлік Україна", м. Київ (вх. НОМЕР_1) на

рішення господарського суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. по справі №

35/337-05

за позовом Дочірнього

підприємства "Фаберлік Україна" м. Київ

до Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 м. Харків

про стягнення 766449,11 грн.

та по зустрічному позову Суб*єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків

до Дочірнього підприємства «Фаберлік

Україна», м. Київ

про стягнення 869 409,97 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1

року у справі № 35/337-05 (суддя Швед Е.Ю.) відмовлено  в задоволенні позову Дочірнього підприємства

«Фаберлік-Україна» до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_3  про стягнення на свою користь

766 449,11 грн. суми основного боргу за договором поставки, а також віднесення

на останнього  витрати по сплаті

державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та

частково задоволено зустрічний позов Суб'єкта 

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3  та зобов'язано Дочірнє підприємство

«Фаберлік-Україна» до виконання 

зобов'язань  по договору від

ІНФОРМАЦІЯ_3 року НОМЕР_2  та поставити

Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 

парфюмерно-косметичну продукцію на суму 397 868 грн. на умовах розділу 2

зазначеного договору, стягнуто на її користь з Дочірнього підприємства

„Фаберлік-Україна"  3978,68 грн.

витрат по сплаті держмита, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката,  118 грн. сплачених витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та покладено витрати за

проведення судових експертиз в сумі 

7626,50 грн., в іншій частині 

первісного та зустрічного позову, а також в задоволенні клопотань про

призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи та відкладення розгляду

справи судом відмовлено.

Позивач за первісним позовом з рішенням суду першої інстанції не

погодився, подав апеляційну скаргу та 

додаткові пояснення на неї, в яких зазначив, що при винесенні рішення

місцевим судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а

також неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи. В

апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суддя не направив експерту на

дослідження акт звірки між ДП «Фаберлік Україна» та СПД ФО ОСОБА_3, а також

баланс звірки між ДП «Фаберлік Україна» та СПД ФО ОСОБА_3, які знаходились в

матеріалах справи і стосовно яких було поставлено питання в ухвалах

господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. та ІНФОРМАЦІЯ_5 р. Крім того ДП

«Фаберлик Україна» посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми

процесуального права, а саме: не відібрав зразки підписів осіб, які були

необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи та  не направив експертам необхідні матеріали для

дослідження. На підставі викладеного ставить питання про скасування судового

рішення і призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого

господарського суду мотивованим, таким, що відповідає дійсності, прийнятим на

підставі чинного законодавства. При цьому посилається на те, що «Фаберлік

Україна» безпідставно ініціює нове судово-почеркознавче дослідження документів

що, на думку відповідача, перебуває за межами спору і не може створювати

цивільно-правових наслідків для СПД ФО ОСОБА_3 . Відповідач не погоджується з

доводами ДП «Фаберлік Україна» про те, що рішення місцевого господарського суду

по справі, як в частині задоволення зустрічного позову, так і в частині відмови

в задоволенні первісного позову, постановлено виключно за висновками судово-почеркознавчої

експертизи, оскільки суд посилається на інші докази, зокрема наявні в

матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку (видаткових та

прибуткових накладних, платіжних доручень). Просить залишити рішення суду

першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.  

В процесі розгляду справи виявилось, що у представників сторін

маються суперечливі пояснення стосовно одних і тих же документів та дій осіб

(робітників відповідача) про передачу товару або неотримання того ж самого

товару, в зв'язку з чим ухвалою Харківського апеляційного господарського суду

від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.  провадження у

справі  № 35/337-05 зупинено, а матеріали

даної справи надіслані до прокуратури Харківської області для проведення

перевірки в порядку передбаченому нормами Кримінально-процесуального кодексу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від

ІНФОРМАЦІЯ_6 р. по справі № 35/337-05 провадження у справі поновлено, оскільки

матеріали даної справи прокуратурою повернуті, разом з тим на адресу

Харківського апеляційного господарського суду з прокуратури Ленінського району

м. Харкова надійшов лист НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_7 р., в якому повідомлялось, що

за результатами перевірки прокуратурою району ІНФОРМАЦІЯ_8 р. винесено

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6

КПК України за відсутністю у діях службових осіб СПД ФО ОСОБА_3 ознак злочину,

передбаченого ст. 191 КК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ІНФОРМАЦІЯ_9 р.

представник позивача, ОСОБА_4, заявив клопотання про зупинення провадження у

справі № 35/337-06 в зв'язку з наданням 

ДП «Фаберлік Україна» скарги від ІНФОРМАЦІЯ_10 р. НОМЕР_4 на постанову

про відмову в порушенні кримінальної справи від ІНФОРМАЦІЯ_8 р. до Прокурора м.

Харкова, Прокуратури Харківської області та Генеральної прокуратури України.

Представник відповідача не заперечував щодо розгляду відповідними

органами скарги позивача ІНФОРМАЦІЯ_10 р. НОМЕР_4 на постанову про відмову в

порушенні кримінальної справи від ІНФОРМАЦІЯ_8 р.

Колегія суддів вважала недоцільним зупинити провадження у справі,

а тому відхилила клопотання позивача про зупинення провадження у справі №

35/337-05, але, приймаючи до уваги вищезазначені обставини справи, своєю

ухвалою від ІНФОРМАЦІЯ_9 р. відклала розгляд справи на ІНФОРМАЦІЯ_11 р. та

зобов'язала сторони надати інформацію щодо розгляду скарги ДП «Фаберлік

Україна» від ІНФОРМАЦІЯ_10 р. НОМЕР_4 на постанову про відмову в порушенні

кримінальної справи від ІНФОРМАЦІЯ_8 р. відповідними органами.

В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_11 р. представником ДП «Фаберлік

Україна»  були заявлені клопотання

стосовно призначення повторної комплексної судової почеркознавчо-бухгалтерської

експертизи, а також надання пояснень щодо складених експертних висновків  експертами Харківського науково-дослідного

інституту судових експертиз м.засл.проф ОСОБА_5 та інші, які колегією суддів

відхилені  як необґрунтовані та

безпідставні.

Також в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_11 р. представник ДП

«Фаберлік Україна» ОСОБА_6 заявив клопотання про зупинення провадження у справі

№ 35/337-05 до закінчення розслідування слідчими органами МВС України обставин

справи стосовно наявності в діях СПД ФО ОСОБА_3 та інших зазначених осіб ознак

злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 192, ст..

197 Кримінального кодексу Україна.

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання про зупинення

провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу

України  Господарський суд зупиняє

провадження у справі  разі неможливості

розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що

розглядається іншим судом.

Господарський суд  має право

зупинити провадження у справі за клопотанням 

сторони,  прокурора,  який 

бере  участь  в 

судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання  

господарським  судом  матеріалів 

до  слідчих органів;

3) заміни  однієї  з 

сторін  її  правонаступником  внаслідок реорганізації підприємства,

організації.

Отже,    Господарський     процесуальний    кодекс  

України    передбачає два види

зупинення провадження у справі: 

обов'язковий, зазначений  в  законі, 

за наявності  якого   господарський   суд зобов'язаний  зупинити 

провадження  у  справі, 

і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який

застосовується на його  розсуд,  зокрема, 

у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих

органів.  Однак,  виходячи зі 

змісту  норми статті   79  

Господарського   процесуального   кодексу  

України, необхідною передумовою 

для  застосування  такого 

виду  зупинення провадження  у  справі  мають бути обставини,  що перешкоджають її розглядові по суті

заявлених позовних вимог, а вирішення питання про зупинення провадження у разі

порушення зокрема органами кримінальної справи судом проводиться за умови

подання однією із сторін у справі мотивованого письмового клопотання з

представленням копій документів, які підтверджують наявність порушення

кримінальної справи, де об'єкт злочинного посягання пов'язаний з предметом

судового розгляду.

Слід зазначити, що апеляційний господарський суд у червні направив

до слідчих органів матеріали даної справи, 

в зв'язку з чим зупинив провадження у справі до закінчення перевірки в

порядку передбаченому нормами Кримінально-процесуального кодексу. Однак  прокуратурою 

Ленінського району м. Харкова матеріали справи повернуті, а також

повідомлено про винесення постанови НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_10 р. про відмову в

порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю

у діях службових осіб СПД ФО ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст. 191 КК

України.

В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_11 р. сторони документальних

доказів щодо результатів розгляду скарги ДП «Фаберлік Україна» від

ІНФОРМАЦІЯ_10 р. НОМЕР_4 на постанову про відмову в порушенні кримінальної

справи від ІНФОРМАЦІЯ_8 р. відповідними органами не надали, тому колегія

суддів, враховуючи, що за достатньо тривалий час сторони якісь інших доказів на

підтвердження своїх вимог та заперечень не представили, а предметом даного

спору є господарські стосунки між сторонами по справі, дійшла висновку, що сам

факт направлення  ДП «Фаберлік

України»  скарги  до слідчих органів стосовно наявності в діях

СПД ФО ОСОБА_3 та інших зазначених осіб ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.

185, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 192, ст.. 197 Кримінального кодексу

Україна не  є  обставинами, 

які  зумовлюють неможливість

розгляду справи по суті,  та відповідно

підставою  для зупинення провадження у

справі, а тому вважає за доцільне розглянути справу за наявними в ній

матеріалами.

В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_11 р. оголошено перерву до

ІНФОРМАЦІЯ_12 р.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази

по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги

в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених

представників сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній

скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про часткове

задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського

суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської

області виходив із результатів встановлення та дослідження документально  підтверджених матеріалами справи обставин

спору, відповідно до яких  між сторонами

з ІНФОРМАЦІЯ_13 р. виникли та здійснювались взаємні зобов'язання  по поставці та оплаті  поставленої продукції.

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. між Дочірнім підприємством "Фаберлік

Україна"  і Суб'єктом

підприємницької діяльності - ОСОБА_3 було укладено Договір НОМЕР_2 від

ІНФОРМАЦІЯ_3 р.  відповідно до умов

пунктів 1.1, 1.2 якого позивач за первісним позовом  зобов'язувався поставляти товар

(парфюмерно-косметичну продукцію) відповідачу за первісним позовом, а останній

- прийняти зазначений товар та здійснити повну та своєчасну оплату прийнятого

товару. Із наявних в матеріалах справи і досліджених судом видаткових накладних  ДП «Фаберлік-Україна» від ІНФОРМАЦІЯ_13 р.,

ІНФОРМАЦІЯ_15 р., ІНФОРМАЦІЯ_16 р., ІНФОРМАЦІЯ_17 р. вбачається, що відповідач

за первісним позовом  СПДФО ОСОБА_3

отримала за вказаними накладними від позивача за первісним позовом парфюмерно-косметичну

продукцію і платіжними дорученнями від ІНФОРМАЦІЯ_45 р., ІНФОРМАЦІЯ_46 р.,

ІНФОРМАЦІЯ_17 р., ІНФОРМАЦІЯ_18 р., ІНФОРМАЦІЯ_19 р., ІНФОРМАЦІЯ_20.,

ІНФОРМАЦІЯ_21 р. перераховувала кошти за отриману продукцію, з врахуванням чого

суд сприйняв як обгрунтовані доводи позивача за первісним позовом що між

сторонами саме з ІНФОРМАЦІЯ_13 р. виникли та здійснювались взаємні

зобов'язання  по поставці та оплаті  поставленої продукції.

Господарський суд Харківської області обґрунтовано дійшов

висновку, що за період виникнення між сторонами господарських відносин з

ІНФОРМАЦІЯ_13 р. по ІНФОРМАЦІЯ_22 р. підтверджено, що ДП “Фаберлік-Україна”

свої договірні зобов'язання по поставці СПДФО ОСОБА_3 парфюмерно-косметичної

продукції виконав на суму 1 414 601,3 грн., 

яка складається як різниця між 2 771 774,5 грн. (зазначених ДП

“Фаберлік-Україна” як сума поставки за видатковими накладними), а також  192 856 грн. (суми повернення товару за

прибутковими накладними), 366 141,8 грн. (суми непідтвердженої поставки за період

з ІНФОРМАЦІЯ_13 р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 р.) 

798175,4 грн. (суми непідтвердженої поставки за період з ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

по ІНФОРМАЦІЯ_22 р.), недопоставивши 

СПДФО ОСОБА_3 парфюмерно-косметичної продукції на суму 397 868 грн. ,

яка складається як різниця  між  181 469,3 грн. (сума перерахувань СПДФО

ОСОБА_3  для  ДП “Фаберлік-Україна”  за період з ІНФОРМАЦІЯ_13 р. по ІНФОРМАЦІЯ_22

р.) та 1 414 601,3 грн. (суми встановлених судом обсягів фактичної

поставки  ДП “Фаберлік-Україна” за своїми

договірними зобов”язаннями по поставці СПДФО ОСОБА_3 парфюмерно-косметичної

продукції) та спонукав Дочірнє підприємство „Фаберлік-Україна" до повного

виконання зобов'язань по договору від ІНФОРМАЦІЯ_3 року між СПД ФО ОСОБА_3 та

ДП „Фаберлік-Україна" НОМЕР_2 про поставку парфюмерно-косметичної

продукції на умовах розділу 2 зазначеного договору на  користь ОСОБА_3 та стягнути з дочірнього

підприємства „Фаберлік-Україна" на її користь господарські витрати  по справі.

Суд, на підставі дослідження наявних в матеріалах справи первинних

документів  бухгалтерського обліку, видаткових

та прибуткових накладних, платіжних доручень, а також враховуючи  наслідки судово-почеркознавчого  дослідження, сприйняв доведеним, що СПД ФО

ОСОБА_3 за період з ІНФОРМАЦІЯ_23 р. до ІНФОРМАЦІЯ_24 р.  отримала від ДП “Фаберлік- Україна” за  видатковими накладними НОМЕР_8 від

ІНФОРМАЦІЯ_13 р., НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_16 р.,

НОМЕР_9 від ІНФОРМАЦІЯ_17 р. парфюмерно-косметичної продукції на загальну суму

365 234,09  грн.

З цих же підстав суд визнав недоведеним факт отримання СПД ФО

ОСОБА_3 від ДП “Фаберлік-Україна” продукції за 

видатковою накладною від ІНФОРМАЦІЯ_25 р. НОМЕР_10 на суму 336927

(триста тридцять шість тисяч дев”ятсот двадцять сім) гривен 23 коп., в зв”язку

з чим відмовив в задовленні  вимог

позивача за первісним позовом в цій частині.

За наслідками 

дослідження  видаткових накладних

від ІНФОРМАЦІЯ_18 р. НОМЕР_11 на суму 28013,57 грн., від ІНФОРМАЦІЯ_18 р.

НОМЕР_12  на суму 1201,09 грн., наведених

позивачем  за первинним позовом  на обгрунтування своїх позовних вимог,

місцевий господарський суд також обґрунтовано не сприйняв як належні докази

позовних вимог, оскільки  за вказаними

накладними парфюмерно-косметична продукція спрямовувалась для  ОСОБА_7, а не для відповідача по справі СПДФО

ОСОБА_3, а доказів вчинення правочину останньою (довіреність, схвалення угоди,

тощо) ДП “Фаберлік-Україна” не надано і відмовив в задоволенні  вимог первинного позивача  в зазначеній частині .

Беручи до уваги висновки експертів Харківського науково-дослідного

інституту судових експертиз ім. засл. професора ОСОБА_5  НОМЕР_13 від ІНФОРМАЦІЯ_26 р., НОМЕР_14 від

ІНФОРМАЦІЯ_27 р., НОМЕР_15 від ІНФОРМАЦІЯ_28 р., НОМЕР_16 від ІНФОРМАЦІЯ_29 р.,

НОМЕР_17 від ІНФОРМАЦІЯ_30 р., НОМЕР_18 від ІНФОРМАЦІЯ_27 р., НОМЕР_19 від

ІНФОРМАЦІЯ_27 р., НОМЕР_20 від ІНФОРМАЦІЯ_31 р., які мають суттєве значення для

об'єктивного вирішення спору, а також дослідивши додані до матеріалів справи

первинні документів бухгалтерського обліку СПД ФО ОСОБА_3, суд першої інстанції

дійшов висновку,  що підписи у видаткових

накладних, зазначених в абзаці 1, аркуш справи 227, том 8 виконані не СПД ФО

ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

При цьому господарський суд також врахував ту обставину, що  позивач за первісним позовом, ДП

“Фаберлік-Україна”, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав суду належних

доказів про  отримання матеріальних

цінностей за вказаними видатковими накладними за довіреністю СПДФО ОСОБА_3, чи

їх отримання без довіреностей з наступним схваленням правочину останньою.

Крім того,  видаткові

накладні ДП «Фаберлік-Україна» від ІНФОРМАЦІЯ_32 р. НОМЕР_21 на суму 17097,32

грн., від ІНФОРМАЦІЯ_33 р.  НОМЕР_22 на

суму 805,8 грн., від ІНФОРМАЦІЯ_34 р. НОМЕР_23 на суму 134,64 грн., від

ІНФОРМАЦІЯ_35 р. НОМЕР_24 на суму 16391,12 грн., від ІНФОРМАЦІЯ_36 р.  НОМЕР_25 на суму 379,2 грн., від

ІНФОРМАЦІЯ_37 р. НОМЕР_26 на суму 805,8 грн., від ІНФОРМАЦІЯ_37 р.  НОМЕР_27 

на суму 7879,57 грн.,  від

ІНФОРМАЦІЯ_38 р. НОМЕР_28 на суму 22 562,2 грн., від ІНФОРМАЦІЯ_39 р. НОМЕР_29

на суму 3006 грн.  є товарно-супровідними

документами для ОСОБА_7, а не для СПДФО ОСОБА_3,  видаткові накладні від ІНФОРМАЦІЯ_40 р. на

суму 153 грн., ІНФОРМАЦІЯ_40 р. на суму 331 грн.,  ІНФОРМАЦІЯ_41 р. на суму 221,26 грн. в графі

«отримав» взагалі не містять підпису, а накладні від ІНФОРМАЦІЯ_42 р. на суму

37956,89, від ІНФОРМАЦІЯ_43 р. на суму 1788 грн., ІНФОРМАЦІЯ_44 р. на суму 800

грн., всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем за первинним позовом не

надано для судово-почеркознавчого дослідження, тому вони не є доказами по

справі.

На підставі викладених обставин та документальних доказів на їх

підтвердження, господарський суд, на думку колегії суддів, дійшов правомірного

висновку про  відмову  в задоволенні позову ДП «Фаберлік-Україна» до

СПД ФО ОСОБА_3  щодо стягнення на свою

користь 766 449,11 грн. суми основного боргу.ДП «Фаберлік-Україна», не

погоджуючись з рішенням господарського суду, в апеляційній скарзі посилається

на те, що справа була розглянута з порушенням вимог ст. 43 ГПК України про

об'єктивний розгляд обставин справи та з істотним порушенням процесуальних прав

позивача. В обґрунтування таких тверджень позивач за первісним позовом зокрема

зазначає, що місцевий господарський суд не відібравши зразків підписів осіб,

які були необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи, не

направивши експертам необхідні матеріали на дослідження, без врахування думки

сторін виключив питання про дослідження підпису ОСОБА_8; вирішуючи справу по

суті, суд, на думку позивача за первісним позовом, в основу свого рішення

поклав висновок судово-почеркознавчої експертизи, яку було проведено з

істотними порушеннями норм чинного законодавства України; ДП «Фаберлік-Україна»

не погоджується також з висновком суду про те, що не має необхідності

досліджувати підписи працівників СПД ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись даною нормою права та приймаючи до уваги доводи  ДП «Фаберлік-Україна», викладені в

апеляційній скарзі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського

суду, враховуючи, що у представників 

сторін маються суперечливі 

пояснення стосовно одних і тих же документів та дій осіб (робітників

відповідача) про передачу товару або неотримання  того ж самого товар за період з ІНФОРМАЦІЯ_13

р. по ІНФОРМАЦІЯ_22 р., з метою всебічного та об'єктивного розгляду всіх

обставин справи, своєю ухвалою від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. зупинила провадження у

справі, а матеріали даної справи були надіслані до прокуратури Харківської

області для проведення перевірки в порядку передбаченому нормами

Кримінально-процесуального кодексу.

У жовтні матеріали даної справи прокуратурою повернуті, а

прокуратурою Ленінського району м. Харкова в листі НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_7 р.

повідомлялось, що за результатами перевірки прокуратурою району ІНФОРМАЦІЯ_8 р.

винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2

ст. 6 КПК України за відсутністю у діях службових осіб СПД ФО ОСОБА_3 ознак

злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Отже, нормами Кримінально-процесуального кодексу  вина 

службових осіб СПД ФО ОСОБА_3 щодо передачі товару або неотримання  того ж самого товар по спірним накладним за

період з ІНФОРМАЦІЯ_13 р. по ІНФОРМАЦІЯ_22 р встановлена не була.

В процесі розгляду справи, позивачем ніяких інших документальних

доказів, ніж ті, що знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження заявлених

вимог, надано не було, тому  колегія

суддів приходить до висновку, що зазначені доводи позивача за первісним позовом

зроблені всупереч наявним матеріалам справи та вимогам закону.

У відповідності  з п. 4

Перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4  Прикінцевих положень Господарського кодексу

України до цивільних та  господарських

відносин, що виникли до набрання чинності положень Цивільного та Господарського

кодексів України, положення зазначених кодексів 

застосовуються щодо тих прав і обов”язків, які продовжують існувати або

виникли після набрання чинності 

зазначеними кодексами, а згідно ст. 614 ЦК України, особа може нести

відповідальність лише в разі наявності вини в її діяннях.

Вирішуючи господарський спір між сторонами по справі, колегія

суддів Харківського апеляційного господарського суду виходить із наданої ним

оцінки усієї сукупності документальних доказів, а саме: первинних

документів  бухгалтерського обліку,

видаткових та прибуткових накладних, платіжних доручень, висновків

судово-почеркознавчого  дослідження,

інших матеріалів справи, а також пояснень сторін під час розгляду справи в

суді.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування в даній справі є обсяг виконаних позивачем

за первісним позовом зобов”язань по поставці парфюмерно-косметичної продукції

відповідачеві за первісним позовом за договором від ІНФОРМАЦІЯ_3 року між СПД

ФО ОСОБА_3 та ДП „Фаберлік-Україна" НОМЕР_2.

Згідно ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий

документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед

третіми особами, а у відповідності з ч. 1 ст. 245 цього ж кодексу, форма

довіреності повинна відповідати формі в якій відповідно до закону має вчинятись

право чин.

Виходячи з умов договору, покупець зобов”язався прийняти товари у

експедиторської фірми за кількістю коробок (поллет), цілісністю упаковки,

перевірити наявність супровідних документів та 

сертифікатів якості, здійснити оплату за ціною, яка вказується в

накладних.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду

Харківської області  про те,  що у відповідності  з вимогами 

ст.ст. 51, 237, 238, 241 Цивільного кодексу України правочини щодо  підприємницької діяльності фізичної особи, в

т.ч. і щодо підписання видаткових чи прибуткових накладних, могла здійснювати

тільки безпосередньо зазначена особа, або уповноважена нею особа в межах

доручених довіреністю повноважень, чи з перевищенням повноважень, але

тільки  з наступним схваленням правочину

особою, яку представляють.

З цих підстав, а також з врахуванням вимог ст. 34 ГПК України,

колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги позивача за

первісним позовом, про те, що заповнення відповідачем і надання ДП

"Фаберлік-Україна" особових карток на ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, із зазначенням повних відомостей про них, (серія та номер паспорту,

дата народження, склад сім'ї, освіта, особистий підпис, тощо)  є фактичним схваленням повноважень вказаних

осіб на підписання відповідних накладних про отримання парфюмерно-косметичної

продукції, оскільки із змісту зазначених документів вбачається, що

відповідальною за прийом та відпуск матеріальних цінностей є СПД ФО ОСОБА_3 і

зазначені особові картки не можуть розглядатись як форма довіреності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим

висновок господарського суду Харківської області щодо відсутності потреби в

межах розгляду господарського спору 

експертного дослідження підписів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

оскільки досліження зазначеної обставини не створює зобов”язань чи інших

правових наслідків для СПД ФО ОСОБА_3 за вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку,

що призначення та проведення судово-почеркознавчої експертизи господарським судом  проведено з дотриманням вимог Закону України

"Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р., Інструкції про

призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства

юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, Науково-методичним рекомендаціям з

питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженим наказом

Міністерства юстиції від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, Довідника з підготовки

матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами,

затвердженого наказом Вищого арбітражного суду України, міністерства юстиції

України від 14 липня 1998 р. , істотних порушень норм чинного законодавства,

які б давали підстави розглядати зазначені висновки судово-почеркознавчої

експертизи як неналежні докази не вбачається, в зв'язку з чим колегія суддів

вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що в основу свого

рішення суд поклав висновок судово-почеркознавчої експертизи, яку було

проведено з істотними порушеннями норм чинного законодавства України.

До того ж, як свідчать матеріали справи, в основу оскаржуваного

рішення покладені не лише наслідки судово-почеркознавчої експертизи, а

насамперед висновки зроблені за результатами досліджень первинних

документів  бухгалтерського обліку,

видаткових та прибуткових накладних, платіжних доручень, які знаходяться в

матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що в процесі розгляду справи позивач за

первісним позовом не надав належних доказів, які б спростовували висновки,

зроблені місцевим господарським судом, а доводи, викладені ним в апеляційній

скарзі, у  поясненнях на неї, не знайшли

свого документального підтвердження.

Позивач за зустрічним позовом СПД ФО ОСОБА_3 в позовній заяві, з

урахуванням наданих уточнень, просив спонукати ДП «Фаберлік Україна» до повного

виконання зобов'язання по договору від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. між СПД ФО ОСОБА_3 та ДП

«Фаберлік Україна» НОМЕР_2 про поставку парфюмерно-косметичної продукції на

умовах розділу 2 зазначеного договору на свою користь та стягнути з ДП

«Фаберлік Україна» на свою користь господарські витрати по справі.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно

врахував те, що позивач за первісним позовом під час розгляду справи не подав

належних та допустимих доказів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог, та

вірно визначився, що останній не виконав своїх зобов'язань за спірним договором

по поставці СПД ФО ОСОБА_3 парфюмерно-косметичної продукції на суму 397 868,00

грн. відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язувався

поставляти товар відповідачу за первісним позовом, а тому місцевий

господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що в цій частині позовні

вимоги зустрічного позову СПД ФО ОСОБА_3 

є такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині вимоги зустрічного

позову також правомірно визнані господарським судом такими, що задоволенню не

підлягають.

Окрім того, в частині стягнення судових витрат суд першої

інстанції виходив з доведеності частини вимог за зустрічним позовом, а тому,

відповідно до ст.49 ГПК України, стягнув з ДП «Фаберлік Україна» на користь СПД

ФО ОСОБА_3  3 978,68 грн. витрат по

сплаті державного мита, 2 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та

118,00 грн. витрат на інфрмаційно-технічне забезпечення судового процесу, а

також 7 626,50 грн. витрат по оплаті експертиз.

Але колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду

стосовно стягнення витрат по оплаті експертиз на користь СПД ФО ОСОБА_3, а тому

рішення господарського суду в цій частині не може бути залишеним у силі та

підлягає скасуванню, а дані витрати пов'язані з оплатою експертиз повинні бути

стягнуті з ДП «Фаберлік Україна» на користь експертної установи. .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 2 ст.

103, п. 1, 4                                                                  

                                                   ч.

1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів  Харківського апеляційного

господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1

р. по справі № 35/337-05 в частині стягнення 7 626,50 грн. витрат по оплаті

експертиз на користь СПД ФО ОСОБА_3 скасувати і в цій частині прийняти нове

рішення, яким стягнути з ДП Фаберлік Україна» 

(04070, м. Київ, вул.. Борисоглібська, 15б, п/р 26004012824664 в ВАТ

«Державний експортно-імпортний  банк

України», МФО 322313, код 32104448) на користь Харківського науково-дослідного

інституту судових експертиз ім..засл.проф.СОСОБА_5  (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а, р/р

35220003000408, в УДК  Харківської

області, МФО 851011, код 02883133)  7

626,50 грн. по оплаті експертиз.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати

відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді