Постанова

від 10.04.2007 по справі 35/337-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

10 квітня 2007 р.                                                                                  

№ 35/337-05 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючий суддя

Полянський А.Г.

судді:

Коробенко Г.П. Фролова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

 Дочірнього підприємства "Фаберлік

-Україна"

на постанову

Харківського апеляційного

господарського суду від 26.12.2006 року

у справі

№ 35/337-05 господарського суду

Харківської області

за позовом

Дочірнього підприємства

"Фаберлік - Україна"

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення 766449,11грн.

та за зустрічним позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до

Дочірнього підприємства

"Фаберлік - Україна"

про

стягнення 869409,97грн.

за участю представників:

позивача

Дубинський М.І. -посвідчення

№1692/10 від 27.01.2000 року, Коваль А.М. - 

посвідчення №2606/10 від 21.05.2004 року

відповідача

ОСОБА_2 дов. від 13.03.2006 року

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням

Господарського суду Харківської області від 03.04.2006 року (суддя: Швед Е.Ю.)

відмовлено в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Фаберлік

Україна" до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про

стягнення 766449,11грн. суми основного боргу за договором поставки, а також

віднесення на останнього витрати по сплаті державного мита та

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та частково задоволено

зустрічний позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1та

зобов'язано Дочірнє підприємство "Фаберлік - Україна" виконати зобов'язання

по договору від 01.04.2003 року № НОМЕР_1 та поставити Суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1парфюмерно-косметичну продукцію на суму 397868грн. на умовах

розділу 2 зазначеного договору, стягнуто на її користь з Дочірнього

підприємства "Фаберлік - Україна" 3978,68грн. витрат по сплаті

держмита, 2000грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, та покладено витрати за проведення судових експертиз в сумі

7626,50грн., в іншій частині первісного та зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року (судді: Демченко В.О.

-головуючий, Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення Господарського суду

Харківської області від 03.04.2006 року у справі № 35/337-056 в частині

стягнення 7626,50грн. витрат по оплаті експертиз на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 скасовано, і, в цій частині

прийнято нове рішення, яким стягнуто з Дочірнього підприємства "Фаберлік -

Україна" на користь Харківського науково-дослідного інституту судових

експертиз ім. М.С.Бокаріуса 7626,50грн. по оплаті експертиз. В іншій частині

рішення залишено без змін.

Позивач за первісним позовом

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати судові рішення у справі №35/337-05 та прийняти нове рішення,

яким задовольнити повністю первісний позов та відмовити у задоволенні

зустрічного позову, мотивуючи касаційну скаргу тим, що місцевий господарський

суд та апеляційний господарський суд припустилися порушень норм матеріального

та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу

відповідач за первісним позовом просить постанову залишити без змін, а

касаційну скаргу -без задоволення.  

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 06.04.2007 року, у

зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку

справи №35/337-05, призначеної до розгляду на 10.04.2007 року, утворено колегію

суддів у наступному складі: головуючий -суддя Полянський А.Г., судді -Коробенко

Г.П., Фролова Г.М.

Заслухавши присутніх представників

сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню

виходячи з наступного.

Судами попередніх судових інстанцій

було встановлено, що між Дочірнім підприємством "Фаберлік - Україна"

і Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 01.04.2003р.

було укладено Договір № НОМЕР_1, за умовами якого  позивач за первісним позовом взяв на себе

зобов'язання поставляти товар (парфюмерно-косметичну продукцію) відповідачу за

первісним позовом, а останній - прийняти зазначений товар та здійснити повну та

своєчасну оплату прийнятого товару (пункти 1.1, 1.2 Договору).

Приймаючи судові рішення

господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що взаємні

зобов'язання по поставці та оплаті поставленої продукції між сторонами виникли

та здійснювались з 25.02.2003 р., оскільки з видаткових накладних Дочірнього

підприємства "Фаберлік - Україна" від 25.02.2003 р., 03.03.2003 р.,

13.03.2003 р., 20.03.2003 р. вбачається, що відповідач за первісним позовом

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 отримала від позивача

за первісним позовом парфюмерно-косметичну продукцію і платіжними дорученнями

від 07.03.2003 р., 14.03.2003 р., 20.03.2003 р., 25.03.2003 р., 26.03.2003 р.,

07.04.2003р., 09.04.2003 р. перераховувала кошти за отриману продукцію.

Під час здійснення судового

провадження судами також встановлено, що за період виникнення між сторонами

господарських відносин з 25.02.2003 р. по 30.06.2005 р. Дочірнє підприємство

"Фаберлік-Україна" свої договірні зобов'язання по поставці Суб'єкту

підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 парфюмерно-косметичної

продукції виконав на суму 1 414 601,3 грн., де 

2 771 774,5 грн. - сума поставки за видатковими накладними, 192 856 грн.

- сума повернення товару за прибутковими накладними, 366 141,8 грн. -  сума непідтвердженої поставки за період з

25.02.2003 р. по 01.04.2003 р., 798175,4  

грн.   - сума   непідтвердженої  поставки  

за   період  з  

01.04.2003р.   по 30.06.2005 р.,

при цьому не було допоставлено відповідачу за первісним позовом

парфюмерно-косметичної продукції на суму 397 868 грн., яка складається з  181 469,3 грн. - суми перерахувань Суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 для Дочірнього підприємства

"Фаберлік - Україна" за період з 25.02.2003 р. по 30.06.2005 р., та

1414 601,3 грн. - сума встановлених судом обсягів фактичної поставки  Дочірнім підприємством  "Фаберлік - Україна"   за  

своїми  договірними

зобов'язаннями   по   поставці  

Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1

парфюмерно-косметичної продукції, у зв'язку з чим і дійшли до висновку,

щодо   спонукання  Дочірнього 

підприємства  "Фаберлік - Україна"  до 

повного виконання зобов'язань по договору від 01.04.2003 р.  № НОМЕР_1 про поставку парфюмерно-косметичної

продукції на умовах розділу 2 зазначеного договору на   користь ОСОБА_1 та стягнення з Дочірнього

підприємства "Фаберлік-Україна" на її користь господарські витрати по

справі.

Крім того,  матеріалами 

справи, а саме  первинними  документами бухгалтерського обліку,

видатковими та прибутковими накладними, 

платіжними дорученнями, а також висновками судово-почеркознавчого  дослідження, встановлено, що Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 за період з 25.02.2005 р. до

10.04.2003 р. отримала від Дочірнього підприємства "Фаберлік -

Україна" за видатковими накладними № НОМЕР_2, №НОМЕР_3, НОМЕР_4, №НОМЕР_5

парфюмерно-косметичну продукцію на загальну суму 365 234,09 грн.

Врахувавши викладене вище суди

дійшли висновку, що оскільки Дочірнім підприємством "Фаберлік -

Україна" не доведено факт отримання Суб'єктом підприємницької діяльності

-  фізичною особою ОСОБА_1 продукції за

видатковою накладною НОМЕР_6грн., то в такому випадку цій частині  вимог позивача за первісним позовом слід

відмовити.

Обґрунтованого висновку, дійшли

суди й не визнавши належними доказами видаткові накладні НОМЕР_7. НОМЕР_8,

оскільки за вказаними накладними парфюмерно-косметична продукція спрямовувалась

для ОСОБА_3, а відповідачем у справі є Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1

Згідно із статтею 34 Господарського

процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 41

Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що

виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань,

господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають

право  пропонувати господарському суду

питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань

встановлюється господарським судом  в

ухвалі.

На виконання вимог зазначених вище

норм, у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, і, при

дослідженні висновків експертів Харківського науково-дослідного інституту

судових експертиз ім. М.С. 

Бокаріуса  №НОМЕР_9  від 16.01.2006 р., №НОМЕР_10 від 30.01.2006

р., №НОМЕР_11 від 20.01.2006 р., №НОМЕР_12 від 01.02.2006 р., №НОМЕР_13 від

26.01.2006 р., №НОМЕР_14 від 30.01.2006 р., №НОМЕР_15 від 30.01.2006  р.,  

№НОМЕР_16  від  06.02.2006 

р.  та первинних документів

бухгалтерського обліку Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, судами було встановлено, що підписи у видаткових накладних, зазначених

в абзаці 1, аркуш справи 227, том 8 виконані не Суб'єктом підприємницької

діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її

справжнього підпису.

Відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

При цьому, позивач за первісним

позовом, ДП "Фаберлік-Україна", всупереч вимогам зазначеної вище

статті, не надав суду належних доказів про передачу покупцеві матеріальних

цінностей за вказаними видатковими накладними, в тому числі і шляхом їх здачі

перевізникові, та їх отримання за довіреністю Суб'єктом підприємницької

діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, чи їх отримання без довіреностей з

наступним схваленням правочину останньою.

Заявник касаційної скарги

посилається на те, що апеляційний господарський суд порушив норми

процесуального права відмовивши з'ясувати питання, які потребують спеціальних

знань, чим допустив порушення приписів статей 41, 42, 43 Господарського процесуального

кодексу України.

Проте, колегія суддів вважає за

необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 42 Господарського

процесуального кодексу України у 

випадках  недостатньої  ясності 

чи  неповноти    висновку судового експерта господарський

суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський

суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому

судовому експерту.

Висновок судового  експерта 

для  господарського  суду 

не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами,

встановленими  статтею 43 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів зазначає,

що при вирішенні спору у даній справі в основу судових актів покладені не лише

висновки судово-почеркознавчої експертизи, а висновки зроблені за результатами

дослідження первинних документів бухгалтерського обліку, видаткових та

прибуткових накладних, платіжних доручень.

Крім того, судовими інстанціями

встановлено, що видаткові накладні Дочірнього підприємства "Фаберлік

-Україна" НОМЕР_17, НОМЕР_18 НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22,

НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25 є товарно-супровідними документами для ОСОБА_3, а

не для Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, видаткові

накладні від 27.01.2005 р. на суму 153 грн., 27.01.2005 р. на суму 331 грн.,

18.02.2005 р. на суму 221,26 грн. в графі «отримав»взагалі не містять підпису,

а накладні від 14.06.2004 р. на суму 37956,89, від 18.04.2005 р. на суму 1788

грн., 23.05.2005 р. на суму 800 грн., всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем

за первісним позовом взагалі не було надано для судово-почеркознавчого

дослідження, тому вони обґрунтовано не були взяті судами в якості  доказів у справі.

Враховуючи викладене, судова

колегія дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного

висновку про відмову в задоволенні позову Дочірнього підприємства

"Фаберлік -Україна" до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1щодо стягнення на свою користь 766 449,11 грн. суми основного

боргу.

Відповідно до статей 51, 237, 238,

241 Цивільного кодексу України правочини щодо підприємницької діяльності

фізичної особи, в тому числі і щодо підписання видаткових чи прибуткових

накладних, має здійснювати лише зазначена особа, або уповноважена нею особа в

межах доручених довіреністю повноважень, чи з перевищенням повноважень, але

тільки з наступним схваленням правочину особою, яку представляють.

Взявши до уваги викладене,

попередні судові інстанції правомірно не визнали обґрунтованими доводи позивача

за первісним позовом, стосовно того, що заповнення відповідачем і надання ДП

"Фаберлік -Україна" особових карток на ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6,

ОСОБА_7 із зазначенням повних відомостей про них (серія та номер паспорту, дата

народження, склад сім'ї освіта, особистий підпис, накладних про отримання

парфюмерно-косметичної продукції), оскільки із зазначених документів

вбачається, що відповідальною за прийом та відпуск матеріальних цінностей

є  Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 і зазначені особові картки не можуть розглядатись як

форма довіреності, а тому суди прийшли обґрунтованого висновку, що потреба в

досліджені їх підписів відсутня, оскільки дослідження зазначеної обставини не

створює зобов'язань чи інших правових наслідків для Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1)

Згідно із статтею 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, врахувавши, що сторони

маються суперечливі пояснення стосовно одних і тих же документів та дій осіб

(робітників відповідача) про передачу товару або неотримання того ж самого

товару за період з 25.02.2003р. по 30.06.2005р. матеріали даної справи були

надіслані до прокуратури Харківської області для проведення перевірки в порядку

передбаченому нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

За результатами перевірки та

додаткової перевірки прокуратурою Ленінського району Харківської області

20.07.2006 року та 12.03.2007 року винесено постанови про відмову в порушенні

кримінальної справи за відсутності у діях службових осіб Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ознак складу злочину.

За таких обставин, викладене вище

спростовує доводи викладені в касаційній скарзі Дочірнього підприємства

"Фаберлік - Україна".

Відповідно до статті 44

Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять

витрати пов'язані із оплатою послуг адвоката.

Із договору доручення від 10.03.2006

року та нотаріального посвідченої довіреності НОМЕР_26 вбачається, що ОСОБА_2,

представник Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, діє на

підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_27,

відповідно оплата послуг зазначеного адвоката здійснена  Суб'єктом підприємницької діяльності

-фізичною особою ОСОБА_1 за квитанцією адвокатського об'єднання від 13.06.2006

року № НОМЕР_28.

За таких обставин, доводи

касаційної скарги про порушення судами попередніх судових інстанцій вимог

статей 44, 48 ГПК України в частині стягнення з відповідача за зустрічним

позовом судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000грн. є

необґрунтованими.

Безпідставними є також посилання

заявника касаційної скарги про те, що місцевим судом були порушенні засади

змагальності господарського судочинства та процесуальні права відповідача за

зустрічним позовом, зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що йому не

було надано можливості подати свій відзив на зустрічний позов (з урахуванням

нового предмету позову), а також докази щодо нового предмету зустрічного позову

та навести свої доводи у судовому засіданні, оскільки його представники

03.04.2006 року брали участь в іншому суді в іншому судовому засіданні,  яке було призначено раніше.

Проте, з довіреності №НОМЕР_29

вбачається, що Дочірнє підприємство "Фаберлік - Україна" в особі

директора Щегрінця С.І., уповноважило: Дубинського М.І., Сопільник В.Ю.,

Подоляка В.Г. , які мають право діяти як разом, так і окремо, бути представниками

Дочірнього підприємства "Фаберлік - Україна" в судах, господарських

судах з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу та третій особі, в тому

числі й давати усні та письмові пояснення 

суду, наводити свої доводи, 

міркування або заперечення з усіх питань, що виникають в ході судового

процесу. Отже, нічого не заважало одному із представників за довіреністю

з'явитись в судове засідання та надати пояснення  з приводу заявленого зустрічного позову.

За таких обставин, перевіривши у

відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та

постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про

те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК

України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі

обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування

своїх вимог і заперечень докази; належним 

чином  проаналізували відносини

сторін.

На підставі встановлених фактичних

обставин, місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки

сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні

правовідносини та обґрунтовано частково задоволено зустрічний позов.

В свою чергу, суд апеляційної

інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу,

повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої

апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах,

наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає

положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму

Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами

та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115

ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна

інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє

судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин

справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про

порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм

матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого

підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та

обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115

ГПК України в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошена

вступна та резолютивна частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119,

статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України,                          

                                           ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Дочірнього

підприємства "Фаберлік - Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду

Харківської області від 03.04.2006 року 

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від

26.12.2006 року у справі № 35/337-05 господарського суду Харківської області

залишити без змін.

Поновити виконання рішення від

03.04.2006 року у справі № 35/337-05 Господарського суду Харківської області.

Головуючий                                                                             

А.Полянський

Судді                                                                                         

Г.Коробенко

                                                                                                    Г.

Фролова