Рішення

від 28.08.2015 по справі 363/3821/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 363/3821/14-ц Головуючий у І інстанції Скарлат О. І. Провадження № 22-ц/780/2330/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22 28.08.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2015 року у справі за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави, в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства,Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до ОСОБА_2 про розірвання договору про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою та повернення лісової ділянки, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Вищедубечанське лісове господарство», звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з даним позовом, посилаючись на порушення ОСОБА_2 умов договору довгострокового тимчасового користування лісами № 20 від 30.04.2013 року, який укладено між ОСОБА_2 та ДП «Вищедубечанське лісове господарство», а саме: без погодження з ДП "Вищедубечанське лісове господарство" ОСОБА_2 збудувала споруди: монолітний залізобетонний сходовий марш спуску до урізу води, шириною 1,5 м., протяжністю 9 м., залізобетонна споруда - місток на плавучий понтон влаштована із 2-х бетонних фундаментних блоків ФБС, поверх яких змонтована на цементному розчині залізобетонна плита розмірами 6,5 х 1,3 х 0,2 м. та влаштована площадка із тротуарної плитки розміром 3х3 м.

Враховуючи викладене, позивач просив суд розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами № 20 від 30.04.2013 року, укладений між ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та ОСОБА_2, повернути ДП «Вищедубечанське лісове господарство» лісову ділянку, площею 0,1436 га., яка розташована у виділах № 5, № 6 кварталу № 154 Старосільського лісництва, кадастровий номер земельної ділянки в межах якої розташована лісова ділянка 3221884000:33:016:0902, на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області та зобов'язати ОСОБА_2 привести у первинний стан вказану лісову ділянку на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2015 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Зазначила, що рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2015 року є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2015 року, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.01.2015 року скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 18 ЛК України, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №173 від 22.04.2013 року, ОСОБА_2 виділено у дострокове тимчасове користування, терміном на 49 років, для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходиться у постійному користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» (Старосільське лісництво, квартал 154) та розташованій на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, лісову ділянку, площею 0,1436 га.

На підставі вказаного розпорядження, 30.04.2013 року між ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та ОСОБА_2 укладено договір № 20 довгострокового тимчасового користування вказаною лісовою ділянкою, який 30.04.2013 року, зареєстровано в Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства за № 13.

Відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами № 20 від 30.04.2013 року, ОСОБА_2 надано у довгострокове тимчасове користування лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у виділах № 4 та № 5 кварталу № 154 Старосільського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області без вилучення її у постійного землекористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та без зміни цільового призначення.

Згідно умов договору дострокового тимчасового користування лісами № 20 від 30.04.2013 року, умови якого погоджені сторонами договору, ОСОБА_2 зобов'язана зокрема проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим договором та законодавством, дотримуватися норм лісового, екологічного, земельного законодавства України, протипожежних, санітарних правил, а також правил техніки безпеки та охорони праці.

Як вбачається з припису від 12.05.2014 року № 29, виданого ДП «Вищедубечанське лісове господарство», ОСОБА_2 без погодження ДП "Вищедубечанське лісове господарство" збудувала на спірній лісовій ділянці споруди: монолітний залізобетонний сходовий марш спуску до урізу води шириною 1,5 м., протяжністю 9 м., залізобетонна споруда - місток на плавучий понтон влаштована із 2-х бетонних фундаментних блоків ФБС, поверх яких змонтована на цементному розчині залізобетонна плита розмірами 6,5 х 1,3 х 0,2 м. та влаштована площадка із тротуарної плитки розміром 3х3 м., тобто, без затвердженого проекту благоустрою, погоджень та дозволів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 ЛК України, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право, за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що

договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За правилами ст. ст. 598, 653 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема: в разі розірвання договору, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 22 ЛК України встановлено підстави припинення права користування лісами, зокрема: використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення.

В п. 5.6 Правил використання корисних властивостей лісів, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 502 від 14.07.2012 року визначено, що при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та грунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території.

У п. 6.4 вказаних Правил вказано, що спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарського діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення 22.05.2014 року перевірки дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, та під час проведення 16-29.05.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київські області перевірки дотримання ОСОБА_2 по вищевказаному договору вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, у ОСОБА_2 був відсутній затверджений проект благоустрою, погоджень та дозволів, а наданий нею в судовому засіданні вказаний проект не може бути прийнятий до уваги, так як він виготовлений ОСОБА_2, лише в листопаді 2014 року та погоджений з ДП «Вищедубечанське лісове господарство» після виявлених порушень, під час проведення вищевказаних перевірок.

З такими висновками Вишгородського районного суду Київської області колегія суддів не погоджується, вважає їх помилковими, так як відповідно до припису ДП «Вищедубечанське лісове господарство» № 29 від 15.05.2014 року, який був отриманий ОСОБА_2 разом з іншими матеріалами цивільної справи, згідно листа Вишгородського районного суду Київської області № 2/363/1568/14 від 08.09.2014 року, (так як доказів направлення ДП «Вищедубечанське лісове господарсто» вказаного припису ОСОБА_2 позивач суду не надав), нею, на виконання вказаного припису, 14.11.2014 року було укладено договір з ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну», про розроблення проекту благоустрою, який, при його виготовленні, ОСОБА_2 було погоджено з головним архітектором Вишгородського району Київської області та представником постійного лісокористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство», в якому передбачено розташування усіх тимчасових споруд та інших об'єктів благоустрою, які розташовані на переданій в користування ОСОБА_2 лісовій ділянці.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, був відсутній факт порушення ОСОБА_2 умов договору довгострокового тимчасового користування лісами № 20 від 30.04.2014 року, а тому, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2015 року підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307 , 309 , 313, 314 , 316, 317, 319 ЦПК України , колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до ОСОБА_2 про розірвання договору про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою та повернення лісової ділянки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: