Рішення від 22.09.2009 по справі 14/7

14/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" вересня 2009 р.Справа №  14/7

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув справу № 14/7

за позовом: фермерського господарства Журила Василя Григоровича, Кіровоградська обл.,                     м. Бобринець  

до відповідача: Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградська обл., м. Бобринець     

про скасування розпорядження  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Таніч Ю.О., довіреність б/н від 16.01.2009р.;

від відповідача: Надєєва О.О., довіреність б/н від 24.09.2008р.

Подано позов про скасування розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації (далі по тексту - РДА) від 22.12.2004 р. № 901-р “Про припинення права користування земельною ділянкою”.

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю оспорюваного розпорядження Бобринецької РДА  вимогам статей 92, 141 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав клопотання про відновлення пропущенного строку звернення до господарського суду із позовною заявою до Бобринецької РДА про скасування розпорядження №901-р від 22.12.2004 р., посилаючись на докази подачі до закінчення строків позовної давності, в серпні 2007 року,  адміністративного позову про скасування розпорядження №901-р від 22.12.2004 р., який було прийнято  ухвалою господарського суду від 03.08.2007 р. до розгляду і відкрито провадження по справі №18\128, але ухвалою господарського суду від 17.12.2008 р. провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач позов заперечив, посилаючись на той факт, що земельну ділянку гр. Журило В.Г. отримав в постійне користування, як фізична особа за рішенням виконавчого комітету Червонодолинської сільської ради народних депутатів №3 від 18.01.1993 р., а оскільки право постійного користування земельною ділянкою не успадковується, після смерті Журило В.Г. дане право припинилось.

Відповідач стверджує, що право постійного користування чи оренди на спірну земельну ділянку на фермерське господарство Журило В.Г. не оформлялось, як не оформлялось воно і на дружину померлого Журило Г.А. Оскільки земельна ділянка на території Чернодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка була надана Журило В.Г. на праві постійного користування, належить до земель державної власності,  відповідно до статті 13 Конституції України, пункту 7 статті 13, пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України “Про місцеві державні адмінінстрації” розпорядження даною земельною ділянкою здійснює Бобринецька РДА. Отже оспорюване розпорядження про припинення права користування земельною ділянкою, наданою в постійне користування гр. Журило В.Г. та передачу її до земель запасу Червонодолинської сільської раді прийнято відповідачем відповідно до закону та не порушує права інших осіб.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на норми статті 257 Цивільного кодексу України, а саме порушення позивачем строків позовної давності при зверненні до суду з позовом про скасування розпорядження №901-р від 22.12.2004 р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

18.01.1993 року рішенням виконкому Червонодолинської сільської ради народних депутатів “Про надання земельних ділянок для ведення селянського(фермерського) господарства гр. Журило Василю Григоровичу із земель запасу у постійне користування  надано земельну ділянку в розмірі 44,8 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яке стало підставою для видачі громадянину Журило В.Г.  Державного акту на право постійного користування землею. За змістом Державного акту земля надана гр. Журило В.Г. в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної сооби  серії АОО №729958 09.03.1993 року Бобринецької РДА здійснена державна реєстрація фермерського господарства Журило Василя Григоровича, ідентифікаційний код 06687802. Відповідно до довідки з ЄДРПО України фермерське господарство Журило Василя Григоровича знаходиться в державному реєстрі підприємств України.

25.11.2003 року голова фермерського господарства Журило В.Г. помер.

22.12.2004 року, розглянувши свідоцтво про смерть гр. Журило В.Г., керуючись статтею 17 Земельного кодексу України, голова Бобринецької РДА прийняв розпорядження №901-р “Про припинення права користування земельною ділянкою”, згідно якого припинив право користування земельною ділянкою, наданою в постійне користування ФГ Журило В.Г. у зв'язку зі смертю, на території Червонодолинської сільської ради загальною площею 29,19 га, з них ріллі – 45,4 га, пасовищ – 4,19 га. Звільнені землі передав до земель запасу Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Господарський суд вважає дане розпорядження неправомірним та таким, що, підлягає скасуванню в силу наступного.

Згідно частини 4 статті 5 Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” в редакції, що діяла на час створення фермерського господарства Журило В.Г., громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, для одержання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду подають до районної, міської, в адмінінстративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцеположенням земельної ділянки заяву, яку підписує голова селянського (фермерського) господарства, що створюється.

07.10.1992 р. гр. Журило В.Г. звернувся до Червонодолинської сільської ради із заявою про виділ йому земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, зазначивши членів фермерського господарства.

Відповідно до рішення № 3 виконкому Червонодолинської сільської ради народних депутатів від 18.01.1993 р. та рішення від 23.06.1994 р. Журило В.Г. отримав у постійне користування земельні ділянки в розмірі 44,8 га для ведення фермерського господарства та 4,15 га для випасу худоби і будивництва ставка.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 8 Закону України “Про селянське(фермерське) господарство” лише після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладання договору на оренду селянське(фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковане володіння, приватну власність або користування.

Після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, приватної власності або договору на оренду земельної ділянки та державної реєстрації селянське(фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Отже погодитися з позицією відповідача про те, що право постійного користування спірною земельною ділянкою належило фізичній особі Журило В.Г. та правомірно припинено Бобринецькою РДА після його смерти не можливо.

Крім того, слід зазначити, що за змістом розпорядження голови Бобринецької РДА №901-р від 22.12.2004 р. припинено право користування земельною ділянкою, наданою в постійне користування саме фермерському господарству Журило Василю Григоровичу, а не гр. Журило В.Г.

Відповідно до пункту а) частини 1 статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За нормою статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є – а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г”) використання земельною ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, державної адміністрації згідно Земельного кодексу України надано право припинення права користування земельною ділянкою з підстав, перелік яких є вичерпним та визначеним статтею 141 цього Кодексу.

За викладених обставин, оскаржуване розпорядження Бобринецької РДА є протиправним та таким, що порушує права фермерського господарства Журило Василя Григоровича.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частин 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовуються судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві на позов, відповідач посилаючись на статті 263, 264 Цивільного кодексу України та той факт, що позивачем  27.01. 2009 року оскаржене рішення, що прийнято 22.12.2004 р.,  просить суд застосувати строки позовної давності.

В той же час позивачем подано клопотання про визнання поважною причину пропуску ФГ Журило В.Г. встановленого законом процесуального строку звернення до господарського суду та відновлення пропущеного строку звернення до господарського суду із позовною заявою до Бобринецької РДА про скасування розпорядження № 901-р від 22.12.2004 року.

Відповідно до частин 1,2 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що до закінчення строку позовної давності позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом про скасування розпорядження №901-р від 22.12.2004 року. Ухвалою господарського суду від 03.08.2007 року адміністративний позов прийнято до розгляду і відкрито провадження по справі №18\128. Ухвалою господарського суду від 17.12.2008 року по даній справі в зв'язку з тим, що справу № 18\128 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі закрито.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адмінінстративного судочинства України, основним завданням якого є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За визначеннями, наведеними у статті 3 цього Кодексу справою адмінінстративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Між тим, не дивлячись на те, що предметом позовних вимог у справі №18\128 є оскарження акту органу виконавчої влади, суд прийшов до висновку, що дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адмінінстративної юрисдикції, оскільки в даному випадку існує спір про право на земельну ділянку.

При цьому слід зазначити, що на час подачі позивачем адміністративного позову в судової практики існували різні правові позиції щодо підвідомчісті даної категорії спорів.  Даний факт підтверджує ухвала суду від 03.08.2007 р. по справі №18\128 про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у адміністративній справі та знаходження справи на розгляді в суді до 17.12.2008 року. Після закриття провадження у справі №18\128 позивач протягом одного місяця звернувся до господарського суду з вимогою скасування спірного розпорядження.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливим визнати поважною причину пропуску ФГ Журило Василя Григоровича встановленого законом процесуального строку звернення до господарського суду та відновити позивачу пропущений строк звернення до суду із позовною заявою про скасування розпорядження голови Бобринецької РДА №901-р від 22.12.2004 року “Про припинення права користування земельною ділянкою”.

Керуючись статтями 33,34,44,49,53,82,84,85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                 ВИРІШИВ:

Визнати поважною причину пропуску фермерським господарством Журило Василя Григоровича встановленого законом процесуального строку звернення до господарського суду та відновити фермерському господарству Журило Василя Григоровича пропущений строк звернення до господарського суду із позовною заявою до Бобринецької районної державної адміністрації про скасування розпорядження № 901-р від 22 грудня 2004р.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації від 22 грудня 2004 року № 901-р "Про припинення права користування земельною ділянкою".

Стягнути з Бобринецької районної державної адміністрації (27200, Кіровоградська обл.,                         м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80, ідентифікаційний код 04055274) на користь фермерського господарства Журила Василя Григоровича (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Луначарського, 132, ідентифікаційний код 06687802) державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії рішення направити сторонам.

    Суддя                                                                                                    С.Б. Колодій