Рішення

від 25.09.2009 по справі 3/56/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/56/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.09                                                                                 Справа №  3/56/09

Суддя   

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс ЛТД”, м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Готель “Дніпро”, м. Запоріжжя

про стягнення 351 184, 00 грн.

та за зустрічним позовом:

Відкритого акціонерного товариства “Готель “Дніпро”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс ЛТД”, м. Запоріжжя

про: визнання недійсним договору підряду №16, призначення проведення незалежної експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів виконаних підрядником робіт, стягнення 85 грн. держмита з позовних вимог про визнання недійсним повністю акту ненормативного характеру, 4 300, 00 грн. держмита із позовних вимог майнового характеру та 118,00 грн. вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 430 000,00 грн. упущеної вигоди

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від ТОВ “Офіс ЛТД”: Саланська І.Л., довіреність № 07/09 від 07.09.2009р.

від ВАТ “Готель “Дніпро”: не з'явився.

ТОВ “Офіс ЛТД”  звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ВАТ “Готель “Дніпро” про стягнення 351 184, 00 грн. за договором підряду від 03.07.2008р. №16.

Ухвалою суду від 10.03.2009р. порушено провадження у справі № 3/56/09, судове засідання призначено на 02.04.2009р. В судовому засіданні 02.04.2009р. було оголошено перерву до 14.04.2009р. о 16 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 02.04.2009р. повернуто зустрічний позов ВАТ “Готель “Дніпро” до ТОВ “Офіс ЛТД” на підставі п.1 ч.1 ст.63 ГПК України.

13.04.2009р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від ВАТ “Готель “Дніпро” повторно надійшов зустрічний позов по справі №3/56/09, яким ВАТ “Готель “Дніпро” просить визнати недійсним договір підряду №16, призначити проведення незалежної експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів виконаних підрядником робіт, стягнути з ТОВ “Офіс ЛТД”  85 грн. держмита з позовних вимог про визнання недійсним повністю акту ненормативного характеру, 4 300, 00 грн. держмита із позовних вимог майнового характеру та 118,00 грн. вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 430 000,00 грн. упущеної вигоди.

Ухвалою від 14.04.2009р. зустрічний позов прийнятий до провадження для спільного розгляду з первісним позовом по справі №3/56/09 в судовому засіданні 14.04.2009р. о 16 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 14.04.2009р., у зв'язку з неотриманням ТОВ “Офіс ЛТД” копії зустрічного позову та доданих до нього документів, оголошено перерву до 10 години 00 хвилин 23.04.2009р.

У зв'язку із витребуванням матеріалів справи № 3/56/09 Запорізьким апеляційним господарським судом, ухвалою від 16.04.2009р. провадження по справі № 3/56/09 зупинялося до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 09.07.2009р. провадження у справі поновлено з 10.09.2009р. Розгляд справи призначений на 10.09.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 10.09.2009р. представника ВАТ “Готель “Дніпро” та поданим клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладений на 24.09.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

У судовому засіданні 24.09.2009р. представник ВАТ “Готель “Дніпро” не надав згоду на оголошення тільки вступної та резолютивної частини рішення, у зв'язку з чим, для оформлення рішення в повному обсязі оголошено перерву до 25.09.2009р. об 11 годин 00 хвилин.

Під час розгляду справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом ТОВ “Офіс ЛТД” посилається на договір підряду №16 від 03.07.2008р., згідно якому товариство зобов'язується на власний ризик відповідно до умов договору виконати реконструкцію та перепланувати приміщення готелю за адресою пр. Леніна, 202 в м. Запоріжжі.

Всього роботи було виконано на загальну суму 608 446, 80 грн.

Станом на дату звернення до суду відповідачем частково оплачені виконані підрядні роботи в сумі 144 692,00 грн. Також при проведені реконструкції та перепланування приміщень підрядником частково використовувалися матеріали замовника, вартість яких складає 112 570,00 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 351 184,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача просить позов задовольнити з викладених в ньому підстав.

Відповідач за первісним позовом ВАТ “Готель “Дніпро” проти задоволення позовних вимог заперечило: в відзиві від 10.04.2009р. погодилось з позовними вимогами лише в розмірі різниці між оплаченою сумою коштів і вартістю переданих матеріалів і визначеної експертизою фактичної вартості робіт і затрачених матеріальних ресурсів.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2009р. позовні вимоги не визнав повністю.

В обґрунтування заперечень, зокрема, зазначив, що договір №16 від 03.07.2008р. та акти виконаних робіт з боку  ВАТ “Готель “Дніпро” були підписані не уповноваженою особою.

В той же час підтвердив, що ВАТ “Готель “Дніпро” на рахунок ТОВ “Офіс ЛТД”  були перераховані кошти за виконану роботу у розмірі 144 692, 00 грн., а також надані матеріали для виконання робіт підрядником на суму 112 570, 80 грн.

ВАТ “Готель “Дніпро” у зустрічному позові просить визнати недійсним укладений між ним і ТОВ “Офіс ЛТД” договір підряду №16 від 03.07.2008р. та стягнути з відповідача за зустрічним позовом 430 000,00 грн. упущеної вигоди.

Інші вимоги, викладені в прохальній частині зустрічної позовної заяви, не є позовними, оскільки не підлягають оплаті державним митом, а є вимогами про розподіл судових витрат, які підлягають розподілу згідно розділу VI ГПК України незалежно від бажання учасника судового розгляду.

Вимога про призначення та проведення експертизи відповідності робіт і затрачених матеріальних ресурсів при виконанні підрядником робіт також не є позовною. Це є клопотання, яке розглядається судом до винесення рішення у справі.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, позивач за зустрічним позовом ВАТ “Готель “Дніпро” також стверджує, що договір №16 від 03.07.2008р. та акти виконаних робіт з боку ВАТ “Готель “Дніпро” були підписані не уповноваженою особою. Оскільки заступник генерального директора Тимошенко В.М., яка діяла на підставі довіреності від 19.06.2008р., відповідно до п.15.5 Статуту товариства не мала права підписувати договори на суму більше ніж 1 000 000,00 грн. Не мала права вказана особа підписувати і акти приймання виконаних підрядних робіт (Ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Ф. КБ-3).

Також позивач за зустрічним позовом просить стягнути з  ТОВ “Офіс ЛТД” упущену вигоду в сумі 430 000,00 грн., оскільки приміщення в якому підрядник мав виконати ремонтні роботи досі не може бути використано замовником, чим і приносить збиток у господарській діяльності ВАТ “Готель “Дніпро”.  

Відповідач за зустрічним позовом ТОВ “Офіс ЛТД” проти задоволення зустрічного позову заперечив повністю з підстав, вказаних у відзиві від 23.04.2009р.

Зокрема, зазначив, що укладаючи договір підряду №16 від 03.07.2008р. сторони дотримались вимоги ч.4 ст.203 ЦК України щодо форми правочину.

Відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі підрядних робіт оспорюваний договір виконано з боку підрядника на загальну суму 608 446, 80 грн., яка вочевидь менше за 1 000 000,00 грн.

Також ТОВ “Офіс ЛТД” заперечує проти стверджень позивача за зустрічним позовом щодо неналежної якості виконаних робіт. Факт виконання робіт підтверджується формами КБ-2, КБ-3, як того вимагає п.7.2 Договору. Замовником були прийняті виконані роботи шляхом підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт.

Замовник ані під час виконання підрядних робіт, ані після їх прийняття у встановленому договором порядку не заявляв про будь-які недоліки у виконаній роботі або відступи від умов договору. Під час судового розгляду ВАТ “Готель “Дніпро” також не надав жодних доказів повідомлення підрядника про неналежну якість виконаних робіт.

Отже, в силу ст.853 ЦК України, ВАТ “Готель “Дніпро” втратив право посилатися на недоліки у виконаній за договором підряду роботі.

У зв'язку з цим в судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом просить в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Готель “Дніпро” (замовник) та ТОВ “Офіс ЛТД” (підрядник) було укладено договір підряду №16 від 03.07.2008р., згідно якому замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик відповідно до умов даного договору виконати реконструкцію та перепланування приміщень готелю за адресою пр. Леніна, 202                      м. Запоріжжя (п.1.1 Договору).

Договірна ціна за договором складає 1 277 040, 00 грн. Розрахунки проводяться сторонами за фактично виконані, оформлені належним чином та прийняті замовником роботи (п.2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п.7.2, 7.3, 7.4 Договору, щомісячно підрядник подає замовнику до 30 числа звітного місяця оформлені належним чином форми КБ-3, КБ-2В разом із звітом про використання матеріалів.

Оплата здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання форми КБ-3 та форми КБ-2В, що є проміжним (фактичним до оплати) актом виконання підрядних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Кінцевий розрахунок проводиться протягом 10 (десяти) днів з моменту оформлення остаточного акту здачі –приймання робіт.

ВАТ “Готель “Дніпро” були прийняті виконані роботи шляхом підписання актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2В, а саме:

за листопад 2008р. на суму 111 788, 40 грн.;

за листопад 2008р. на суму 111 788, 40 грн.;

за листопад 2008р. на суму 94 692,00 грн.;

за листопад 2008р. на суму 41 721, 60 грн.;

за листопад 2008р. на суму 111 598, 80 грн.;

за листопад 2008р. на суму 101 980,80 грн.;

за листопад 2008р. на суму 34 876, 80 грн., а всього на суму 608 446, 80 грн.

Між сторонами відсутній спір про те, що відповідачем частково оплачені виконані підрядні роботи в сумі 144 692,00 грн. Також під час виконання договору підрядником використано матеріали замовника на суму 112 570,00 грн.

Часткова оплата ВАТ “Готель “Дніпро” також підтверджується банківськими виписками (т.1, а.с.13-16).

Часткове використання матеріалів замовника, вартість яких складає 112 570,00 грн., підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (т.1, а.с.17).

Таким чином, заборгованість ВАТ “Готель “Дніпро” перед ТОВ “Офіс ЛТД” складає 351 184, 00 грн.  

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю  з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір підряду №16 від 03.07.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.   

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами укладено договір на виконання робіт.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 ЦК України).

В даному випадку відповідач за первісним позовом зобов'язався здійснити оплату протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання форми КБ-3 та форми КБ-2В, що є проміжним (фактичним до оплати) актом виконання підрядних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором підряду №16 від 03.07.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ВАТ “Готель “Дніпро” грошових зобов'язань, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми боргу по договору підряду №16 від 03.07.2008р. у розмірі 351 184,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним.

Не підлягає задоволенню і зустрічний позов ВАТ “Готель “Дніпро” до ТОВ “Офіс ЛТД” про визнання недійсним договору підряду №16 від 03.07.2008р. та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 430 000,00 грн. упущеної вигоди.

Так, стверджуючи що договір №16 від 03.07.2008р. та акти виконаних робіт з боку ВАТ “Готель “Дніпро” були підписані не уповноваженою особою, оскільки заступник генерального директора Тимошенко В.М., відповідно до п.15.5 Статуту товариства не мала права підписувати договори на суму більше ніж 1 000 000,00 грн., позивач за зустрічним позовом не враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими  на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного   законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 п.9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України               N 02-5/111 від 12.03.99 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” письмова угода може бути укладена  від  імені  юридичної особи   її  представником  на  підставі  довіреності,  закону  або адміністративного акта.

Особа, призначена   повноважним  органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Що ж  до  кола повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно укладення  угод  від  імені  цієї  особи,  то  воно визначається    її   установчими   документами,   положенням   про відособлений підрозділ,  яке  затверджене  юридичною  особою,  або довіреністю,  виданою  нею  ж  у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її  відособленого  підрозділу  без  належних  повноважень  на   її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така,  що  не  відповідає  вимогам  закону.  Оскільки сторона,  з якою укладено угоду,  знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то  її  засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої  укладено  угоду)  задоволенню  не  підлягають.   При   цьому припущення про те,  що сторона,  з якою укладено угоду,  знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної  особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником,  який не мав належних повноважень,  робить її  дійсною з моменту укладення.  Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди  чи  до її   представника   (лист,  телеграма,  телетайпограма  тощо)  або вчинення дій,  які свідчать  про  схвалення  угоди  (прийняття  її виконання,  здійснення  платежу другій стороні і т.ін.).  У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів  відсутності належних  повноважень  представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Згідно ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин  вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину  особою,  яку  представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Зустрічний позов в цій частині обґрунтований лише тим, що договір №16 від 03.07.2008р. та акти виконаних робіт з боку ВАТ “Готель “Дніпро” були підписані не уповноваженою особою –заступником директора Тимошенко В.М., яка відповідно до п.15.5 Статуту товариства не мала права підписувати договори на суму більше ніж 1 000 000,00 грн.

Будь-які інші підстави для визнання недійсним господарського зобов'язання, оформленого договором №16 від 03.07.2008р. позивачем за зустрічним позовом не наводяться.

Господарський суд вважає, що дії та поведінка ВАТ “Готель “Дніпро”, а саме: допущення працівників ТОВ “Офіс ЛТД” до фактичного виконання робіт, підписання форм КБ-3, КБ-2В, проведення розрахунків шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавцю робіт –відповідачу за зустрічним позовом в загальній сумі 144 692,00 грн. протягом тривалого часу (з 31.10.2008р. по 10.12.2008р.), надання  виконавцю робіт матеріалів, вартість яких складає 112 570,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (т.1, а.с.17), безумовно свідчать про наступне схвалення юридичною особою - ВАТ “Готель “Дніпро” господарського зобов'язання, оформленого договором №16 від 03.07.2008р.

Приймаючи судове рішення в цій частині, господарський суд також приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не  має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Тобто, той, кого представляють, не може ухилитися від схвалення тієї частини угоди, яка відповідає повноваженням, - за умови, що можливе її самостійне існування. Так, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт оспорюваний договір виконано з боку підрядника на загальну суму 608 446, 80 грн., яка вочевидь менша за 1 000 000,00 грн.

Таким чином, господарське зобов'язання, оформлене договором підряду  №16 від 03.07.2008р., є дійсним з моменту укладення.

Не підлягає задоволенню і вимоги за зустрічним позовом ВАТ “Готель “Дніпро” до ТОВ “Офіс ЛТД” про стягнення 430 000,00 грн. упущеної вигоди.

Згідно ст.22  ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч.1 ст.225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст.610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України,  із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника –відсутність вини (ст.614,623 ЦК України).

Приписами ст.33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 22 ЦК України визначає упущену вигоду, як дохід, який суб'єкт міг би реально одержати, але не одержав внаслідок обставин, які від нього не залежать. Виходячи з цього, розмір доходу повинен доводитися доказами, які містять точні та реальні відомості про можливість отримання позивачем доходу від здачі номерів готелю у вказаний період.

Як вбачається, позивачем за зустрічним позовом заявлено збитки у вигляді упущеної вигоди у зв'язку із зупинкою робіт та не використанням 10 номерів готелю протягом 90 днів.

Ніяких доказів в обґрунтування збитків, крім прейскуранту цін на номери і місця в готелі, ВАТ “Готель “Дніпро” не надано. Зокрема, позивачем за зустрічним позовом не надано узгоджений сторонами проект, в якому вказаний строк виконання робіт саме в цих 10 номерах готелю (№520, 519 та 8 однокімнатних номерів в осях Д-Є та А-Г).

Крім того, згідно з ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних  доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Доказів у підтвердження вжиття цих заходів позивач за зустрічним позовом не надав.

Таким чином,  суд вважає, що склад збитків ВАТ “Готель “Дніпро” не доведено.

Приймаючи судове рішення в цій частині, господарський суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу,    виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому  посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Факт виконання робіт підтверджується формами КБ-2В, КБ-3, як того вимагає п.7.2 Договору. Замовником були прийняті виконані роботи шляхом підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт.

Замовник ані під час виконання підрядних робіт, ані після їх прийняття у встановленому договором порядку не заявляв про будь-які недоліки у виконаній роботі або відступи від умов договору. Під час судового розгляду ВАТ “Готель “Дніпро” також не надав жодних доказів повідомлення підрядника про неналежну якість виконаних робіт.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У зв'язку з вищенаведеним, зустрічний позов заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає повністю.

Клопотання ВАТ “Готель “Дніпро” про призначення та проведення експертизи відповідності робіт і затрачених матеріальних ресурсів при виконанні підрядником робіт, не підлягає задоволенню.

По-перше, вказане клопотання не узгоджується з правовою позицією ВАТ “Готель “Дніпро” в якості відповідача за первісним позовом та в якості позивача за зустрічним позовом щодо недійсності договору підряду  №16 від 03.07.2008р.

По-друге, згідно ч.1 ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

По-третє, зміст позовної вимоги та зустрічного позову, матеріали справи та надані сторонами докази свідчать про те, що при вирішенні цього господарського спору не потрібно спеціальних знань, що відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України виключає призначення експертизи.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по первісному позову підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати по зустрічному позову підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Готель “Дніпро” (69037,               м. Запоріжжя, пр. Леніна, 202, п/р 26004025136001 в ВАТ АБ “Бізнес Стандарт”, МФО 339500, код ЄДРПОУ 03344906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс ЛТД” (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, п/р 26009201305330 в ЗАТ “ОТР Банк”, МФО 313872, код ЄДРПОУ 23796303) 351 184 (триста п'ятдесят одну тисячу сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 84 коп. витрат на державне мито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя:                                                              В.М. Соловйов