Постанова

від 31.05.2011 по справі 2а-1870/2627/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/2627/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Білопільського районного центру зайнятості населення до ОСОБА_2 про стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Білопільський районний центр зайнятості Сумської області (далі по тексту - позивач, Білопільський РЦЗ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2М.) 4895, 04 грн. витрат позивача, а саме: 428, 25 грн. - витрат з допомоги по безробіттю, 4048,93 грн. - витрат з одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності, 252, 71 грн. - витрат на навчання та 165,15 грн. - витрат на проїзд до навчального закладу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що до Білопільського РЦЗ за сприянням у працевлаштуванні звернулась і в той же день була зареєстрована як шукаюча роботу ОСОБА_2, їй був наданий статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». На підставі акту розслідування страхового випадку від 16.03.2011 р. № 24 та документів, наданих ЗАТ «ПРОСТО-страхування» стало відомо, що з 20 серпня 2009 року по 31 січня 2011 року між ОСОБА_2 та вказаним товариством діяв агентський договір № 33003627/00/09 від 20.08.2009 року по наданню послуг ЗАТ «ПРОСТО -страхування» зі сприяння в укладанні договорів страхування з оплатою цих послуг у розмірі певного відсотка від суми страхових платежів. Про вказану діяльність службу зайнятості відповідач не повідомляла. За період з 06 квітня 2010 року по 28 травня 2010 року ОСОБА_2 позивачем була виплачена допомога по безробіттю, в тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, на суму 4477 грн. 18 коп. Крім того, під час перебування на обліку за направленням служби зайнятості з 30 квітня по 14 травня 2010 року вона проходила професійне навчання у ТОВ «Інформаційно - консалтинговий центр» у м. Суми за напрямом «основи малого підприємництва», витрати на організацію якого фінансувались за рахунок Фонду ЗДСС України на випадок безробіття, зокрема витрати безпосередньо на навчання ОСОБА_2 склали 252 грн. 71 коп. та витрати на проїзд до населеного пункту, де розташований навчальний заклад, і назад - 165 грн. 15 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення 4895, 04 грн. витрат підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 24). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується вимога, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 березня 2010 року до Білопільського райцентру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулась і в той же день була зареєстрована як шукаюча роботу ОСОБА_2, мешканка Білопільського району, м. Ворожба, пров. Свердлова, 13/5, що підтверджується копією персональної картки № 180100310033000001 від 30.03.2011 р. (а.с. 6).

06 квітня 2010 року за поданою письмовою заявою (а.с. 7) їй був наданий статус безробітного з одночасним призначенням виплати допомоги по безробіттю на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ( а.с. 12).

За період з 06 квітня 2010 року по 28 травня 2010 року ОСОБА_2 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 428, 25 грн. та 4048,93 грн. - одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності, 252, 71 грн. - витрат на навчання та 165,15 грн. - витрат на проїзд до навчального закладу, що підтверджується копією додатку до ПК №1 відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення ( а.с. 8,9), копією довідки про доходи за період з 06 квітня 2011 р. по 28 травня 2011 р. ОСОБА_2, виданої позивачем ( а.с. 10), копією довідки №09-09/454 від 28.03.2011 р., виданої Сумським обласним центром зайнятості (а.с. 11), копією витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 від 22.04.2011 р. (а.с. 12,13).

16.03.2011 р. головним спеціалістом відділу фінансів Сумського міського центру зайнятості було складено акт №24 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 14), відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 дійсно працювала в Сумській філії ЗАТ «ПРОСТО-страхування» згідно агентського договору цивільно-правового характеру № 33003627/00/09 від 20.08.2009 р. (а.с 15-18) та отримувала дохід з 3 кварталу 2009 р. по 1-й квартал 2010 року включно, що відображалося в звітах форми 1-ДФ.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000, № 1533-III, зі змінами та доповненнями, (далі по тексту - Закон № 1533) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають, зокрема, застраховані особи.

Стаття 7 Закону № 1533 визначає, що видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням. У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 18 Закону УРСР "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII, зі змінами та доповненнями, (далі по тексту - Закон № 803) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Відповідно до ст. 19 Закону № 803 державна служба зайнятості має право розпоряджатись в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, подавати громадянам допомогу по безробіттю, організує професійну підготовку і перепідготовку громадян.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Абзацем 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1533 передбачено що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону, взаємодіють з органами державної податкової служби, праці та соціального захисту населення, іншими органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

Згідно п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п. «а», «б» п. 3 ст.1 Закону № 803 працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах незалежно від форм власності та громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, відносяться до зайнятого населення.

Згідно ст. 2 цього ж Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Згідно ч. ч. 2 та 3 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення з ОСОБА_2 витрат на виплату забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Білопільського районного центру зайнятості населення до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі

Стягнути з ОСОБА_2 (41800, Сумська обл., Білопільський район, м. Ворожба, пров. Свердлова, 13/5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Білопільського районного центру зайнятості Сумської області (41800, Сумська обл, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 33, р/р 37176002000296 ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 21112983) 428, 25 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 25 коп.) - витрат з допомоги по безробіттю, 4048,93 грн. (чотири тисячі сорок вісім гривень 93 коп.) - витрат з одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності, 252, 71 грн. (двісті п'ятдесят дві гривні 71 коп.) - витрат на навчання та 165,15 грн. (сто шістдесят п'ять гривень 15 коп.) - витрат на проїзд до навчального закладу, а всього в сумі 4895, 04 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков