Постанова

від 30.09.2010 по справі 2а-12153/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року справа №2а-12153/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Юрченко В.П.

суддів Василенко Л.А., Жаботинської С.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчук Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 17235/10/26-113 від 19.08.2004 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь», визнано недійсними податкове повідомлення-рішення № 17235/10/26-113 від 19.08.2004 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1747646.80 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні, зазначили, що рішення суду є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Фірма «Донбаскамінь» зареєстровано виконавчим комітетом Калінінської районної ради м.Донецька № 208 від 23.03.1993 року, є юридичною особою, перебуває у відповідача на обліку як платник податку.

Відповідачем здійснено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за червень 2004 року, за результатами якої складено акт від 18.08.2004 р. № 53/863/1347774, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 17235/10/26-113 від 19.08.2004 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1747646.80 грн., в зв'язку з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, ст.. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 ст. 4, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Згідно матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фірма «Донбаскамень», як «Покупцем» укладено угоду з ЗАО «ВО Техсировина», як «Продавцем» № 113/06 від 14.06.2004 р., згідно якої, покупець придбав у власність рухоме та нерухоме майно, сільськогосподарський інвентар, сільськогосподарське обладнання, автотранспорт, ТМЦ та інш., та був зобов'язаний оплатити його на умовах угоди. Загальна сума придбаного майна складає 10140686.80 грн., в тому числі 1747646.80 грн. ПДВ, що підтверджується актом приймання товару та податковими накладними від 17.06.2004 року №№ 14-1, 14-2, 14-3.

Згідно акту перевірки вбачається, що сума ПДВ 1747646.80 грн. включена до складу податкового кредиту та відображена в податковій декларації з ПДВ за червень 2004 року. Згідно податкової декларації (р.21) сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 1760133 грн. Крім того, перевіркою встановлено, що перед ЗАТ «ВО Техсировина» існує кредиторська заборгованість в розмірі 10485880.80 грн., яка не оплачена на момент розгляду справи ТОВ «Фірма «Донбаскамень».

Податкове повідомлення-рішення прийнято в зв'язку з порушенням вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, як вбачається з акту перевірки, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в ціні товару, факт придбання якого не підтверджується, тому що відповідно до п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товару - це будь-яка операція, що здійснюється згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають право власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання…» Відповідно до п.2 ст. 144 Господарського кодексу, - право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Перевіркою встановлено, що державне реєстрація на нерухоме майно та автотранспорт не проводилась.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права на податковий кредит є дата першої події, в даному випадку отримання податкової накладної, які засвідчує факт придбання платником податку товарів. Законом не пов'язано право на податковий кредит з моментом виникнення права власності після державної реєстрації.

Крім того, рішенням Київського районного суду м.Донецька від 8.08.2006 р. задоволено позов ТОВ «Фірма «Донбаскамень», визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Фірма «Донбаскамень», як «Покупцем» та ЗАО «ВО Техсировина», як «Продавцем» № 113/06 від 14.06.2004 р. Судом встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально, та на момент розгляду справи оплата по договору № 113/06 від 14.06.2004 року в рахунок придбаного майна здійснена частково на суму 1379493.00 грн.

Додатковою угодою від 05.10.2006 року, укладеною між сторонами по договору № 113/06 від 14.06.2004 року, сторони домовились, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у вексельній формі шляхом видачі Покупцем в адресу Продавця простого векселя. (а.с.50).

Додатковою угодою № 2 від 15.10.2009 року, сторони по договору домовились, що оплата за товар здійснюється шляхом вексельних розрахунків зі строком платежу - 15.10.2012 року. (а.с.168).

Справа розглядалась неодноразово судами першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2004 року по справі № 28/448а, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р., визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення. (а.с.22-24).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2005 року вищезазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, та зазначено, що судами не надано належної правової оцінки та не з'ясовано, чи оплачені рахунки-фактури позивачем по справі, тобто чи понесені витрати за придбані товари. Поза увагою судів залишився факт наявності кредиторської заборгованості по розрахунках з ЗАТ «ВО «Техсировина» в розмірі 10485880.80 грн.

Судом першої інстанції справа № 28/448а залишена без розгляду.

Позивач повторно звернувся до суду з позовом 26.04.2007 року в порядку адміністративного судочинства.

Постановою господарського суду Донецької області від 25.06.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 року, позовні вимоги задоволено, спірне податкове повідомлення-рішення скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2010 року вищезазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до п.4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», - для цілей оподаткування, векселі видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів. В зв'язку з несплатою вартості придбаних ТМЦ, в т.ч. нерухомого майна у покупця не може виникати право на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем повністю дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового зобов'язання з ПДВ відповідно до діючого законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, та правильно визначено базу оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, що призвели до неправильного вирішення справи з таких підстав.

Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), - Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.4.8 ст. 4 Закону № 168, - Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

Пунктом п.7.4.5 п.п.7.4 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як зазначено вище, додатковою угодою № 2 від 15.10.2009 року, сторони по договору домовились, що оплата за товар здійснюється шляхом вексельних розрахунків зі строком платежу - 15.10.2012 року. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, кредиторська заборгованість перед продавцем товару не змінилась та не сплачувалась.

Відповідно до п.п.7.4.1 закону № 168, - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Пунктом 7.7.5 визначено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що необхідною умовою для виникнення права бюджетного відшкодування у платника податків є сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що наявність у платника податку (позивача) виданих продавцем товару податкових накладних є достатньою підставою для визначення податкового кредиту. Фактично не виконана угода купівлі-продажу товару в частині проведення оплати товару.

Крім того, звертаючись в серпні 2006 року до Київського районного суду м. Донецька з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 113/06, тим самим підтвердив, що вказаний договір до прийняття судового рішення по справі мав ознаки недійсності, оскільки повністю не оплачений та не посвідчений нотаріально.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення № 17235/10/26-113 від 19.08.2004 р. прийнято правомірно, підстав для його скасування судом апеляційної інстанції не встановлено.

З таких підстав, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року по справі № 2-а-12153/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року по справі № 2-а-12153/10/0570 - скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Донбаскамінь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 17235/10/26-113 від 19.08.2004 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 30 вересня 2010 року. Повний текст постанови складено 01 жовтня 2010 року.

Колегія суддів: