Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року справа №2а-15046/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретареві судового засідання: Солодько О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Краматорський завод «Кондиціонер» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року.
Постановою суду першої інстанції від 01 вересня 2010 року у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що планова перевірка позивача проведена всупереч Постанові Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21.05.2009 року, відповідно до якої органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. необхідно тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим, незаконність проведеної перевірки тягне за собою визнання недійсними виданих в результаті перевірки документів.
Також апелянт зазначив, що у Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» ОСОБА_5 працювала за сумісництвом з 01.06.2008 року без відповідного запису у трудовій книжці. Згідно з п. 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок робітників, на осіб, працюючих за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи. Оскільки з 01.06.2008 року основним місцем роботи ОСОБА_5 є АТ «Норд», її трудова книжка знаходиться саме там. Подальші записи в трудовій книжці про переміщення працівника свідчать про те, що ОСОБА_5 на час скорочення штатів залишалась працевлаштованою, а тому, працівник був звільнений без порушення п. 5 ст. 20 Закону України «про зайнятість населення».
Представник відповідача в судовому засідання просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задовольнити, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 акціонерне товариство «Краматорський завод «Кондиціонер» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської Ради Донецької області 27.02.95 (арк. справи 28), включене до ЄДРПОУ за номером 05762559 (арк. справи 30), діє на підставі статут зареєстрованого 24.07.07 (арк. справи 24-27).
17.03.2010 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості була проведена планова перевірка ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер».
У ході перевірки були встановлені порушення товариством вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме - ненадання до служби зайнятості звітів про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_6 за формами 4-ПН. Виявлені правопорушення були зафіксовані в акті перевірки додержання законодавства про зайнятість № 65 від 17.03.2010 року (арк. справи 9-13).
На підставі акту перевірки №65 від 17.03.10 винесено Припис від 17.03.10 щодо сплати штрафу у сумі 9 004,00 грн. за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (арк. справи 14-15).
Водночас 17.03.2010 року винесено Рішення до акту перевірки від 17.03.10 №65 про накладання штрафних санкцій за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, ненадання даних про заплановане й не направлення списку про фактичне вивільнення ОСОБА_6, у сумі 9 004,00 грн. (арк. справи 16-17).
Вказане рішення було направлене відповідачеві для виконання у місячний строк після отримання цього рішення.
Відповідно до наказу № 70-к від 02.06.2009 року ОСОБА_6 була вивільнена з посади інженера по охороні праці ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер» на підставі п.1 ст. 40 Кодексу про працю України (арк. справи 54-55).
За порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» інспекцією застосовані штрафні санкції на суму 9004,00 грн.
Частино 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Правовий статус органів служби зайнятості населення визначено Положенням про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47 (далі Положення).
Пунктом 3 Положення визначено, що Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, передусім щодо забезпечення особливих гарантій працівників, вивільнюваних у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ і організацій, скороченням чисельності або штату працівників.
Відповідно до п. 8 Положення Державна служба зайнятості має право відвідувати підприємства, установи і організації для контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення і вирішення питань, пов'язаних із соціальним захистом громадян та стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що планова перевірка позивача проведена всупереч Постанові Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21.05.2009 року, відповідно до якої органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. необхідно тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, не приймаються до уваги суддів з огляду на наступне.
Преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Враховуючи положення вищенаведених норм колегія суддів вважає, що предметом регулювання Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є порядок здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб'єктами господарювання щодо належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища тощо, а тому дія цього закону не поширюється на діяльність органів державної служби зайнятості.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21.05.2009 року на діяльність органів державної служби зайнятості також не розповсюджується.
Щодо законності винесеного відповідачем припису та рішення про застосування штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Як зазначалося вище, актом перевірки були встановлені порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме - ненадання до служби зайнятості звітів про заплановане та про фактичне вивільнення ОСОБА_6 відповідно до наказу № 70-к від 02.06.2009 року за формами 4-ПН (арк. справи 53, 54).
Посилання апелянта на те, що він не подав до центру зайнятості звіт про позапланове вивільнення працівника у зв'язку з тим, що на момент вивільнення ОСОБА_5 працювала в товаристві за сумісництвом, та була фактично і практично працевлаштована на АТ «Норд», а тому не було вчинено порушення передбачене ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», не приймаються до уваги колегії суддів з тих причин, що положення ч. 5 ст. 20 Закону будь-яких виключень щодо категорій вивільнюваних працівників, відносно яких такі відомості не подаються не містить, а тому відповідальність за порушення вищенаведеної статті настає незалежно від того, якого працівника звільнено (працюючого за сумісництвом чи працюючого за основним місцем роботи).
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності зазначених висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства, судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22, 195, 196, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року у справі № 2-а-15046/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості про визнання недійсними Рішення від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року № 65 про накладання штрафних санкцій та Припису від 17.03.2010 року до акту перевірки від 17.03.2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 15 жовтня 2010 року.
Колегія суддів:
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2010 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49889001 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні