КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8494/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Чеботок Д.С.,
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкро ЛТД» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Новік Наталії Юріївни про скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в частині задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 18.03.2015 № 103/26-50-11-01-27 було анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Люкро ЛТД». Підставою для анулювання реєстрації став запис № 10681430004031015 від 17.03.2015 в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та органу державної реєстрації та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі спірного запису державного ресєтратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Новік Наталії Юріївни, законність та обгрунтованість якого не доведена під час судового вирішення справи, а також з огляду на те, що державний реєстратор при внесенні інформації про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців діяв протиправно, суд вбачає наявними підстави для скасування зазначеного рішення податкового органу.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.
Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі врегульовано статтею 19 Закону України №755-VII, відповідно до частини першої якої, у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 19 вказаного Закону, у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Як вбачається із матеріалів справи, анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України було зумовлено наявністю в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням від 18 березня 2015 року, підставою внесення якого слугувало повернення 17 березня 2015 року поштового відправлення з повідомленням щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 05 лютого 2015 року б/н, надісланого останнім позивачу відповідно до частини дванадцятої ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» після отримання від відповідача повідомлення форми № 18-ОПП № 225/26-50-11-01-19 від 31.01.2015.
Колегія суддів також враховує той факт, що у рішенні № 103/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18 березня 2015 року відсутні будь-які посилання на проведені перевірки чи вжиті заходи з метою встановлення фактичного місцезнаходження позивача.
Правила пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, які визначають наявність такого запису підставою для анулювання реєстрації платника податку, не звільняють контролюючий орган від обов'язків дотримуватись закріпленої чинними нормативно-правовими актами процедури встановлення місцезнаходження платника, а також діяти з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і дотримуватись необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів платника податків і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.
Відповідно до пунктів 12.4, 12.5 вказаного розділу Порядку, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків конкретизована Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336.
Відповідно до пп. пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розділу ІІІ цього Положення щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи:
шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);
за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Згідно пункту 3.2 цього розділу Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Приведені правові норми свідчать, що підрозділ органу доходів і зборів надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП державному реєстратору для вжиття відповідних заходів лише після здійснення передбачених вказаними Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Аналогічна правова позиція щодо правомірності анулювання реєстрації платника податків на підставі запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та необхідності враховувати дотримання контролюючим органом процедури направлення державному реєстратору повідомлення форми №18-ОПП висловлена Верховним Судом України в постанові від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.
У свою чергу, 06.02.2015 та 13.03.2015 ТОВ «Люкро ЛТД» були подані реєстраційні картки про підтвердження відомостей про юридичну особу до державного реєстратора, на підставі яких останнім внесені до ЄДР відповідні записи, у той час державний реєстратором 17.03.2015 було внесено спірний запис про відсутність позивача за його місцезнаходженням. Окрім того, місцезнаходження позивача підтверджується наявним в матеріалах справи договором суборенди нежитлового приміщення № 34 від 01.01.2013, письмовим підтвердженням ТОВ «Продєвромаркет» (вих. № 27 від 02.04.2015), платіжним дорученням про оплату послуг з суборенди приміщення, актом надання послуг № 4 від 29.01.2015 за період січень-березень 2015 року.
Зазначене, на переконання колегії суддів, виявляє добросовісність позивача по виконанню вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а дії державного реєстратора є у такому випадку - протиправними.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що дії державного реєстратора вчинені щодо внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за місцем знаходження до єдиного державного реєстру, є передчасними, адже позивач неодноразово підтверджував своє місце знаходження подаючи відповідну форму 6, а відтак, і рішення податкового органу є протиправним, оскільки прийняте на основі наявних в зазначеному реєстрі відомостей.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.В. Файдюк
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Файдюк В.В.
Бужак Н.П.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2015 |
Оприлюднено | 11.09.2015 |
Номер документу | 49889450 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Троян Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні