Рішення

від 04.08.2009 по справі 15/54/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/54/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09                                                                                 Справа №  15/54/09

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік», юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська 47, офіс 7, адреса для листування: 69071, м. Запоріжжя, провулок Соколиний 7        

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ», 69000, м. Запоріжжя, проспект Леніна 184           

про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу в розмірі 36 300 грн., стягнення штрафу в розмірі 3630 грн. та заборонити використання музичних творів виключні майнові авторські права на які належать позивачу            

Суддя Горохов І.С.

Представники:

Від позивача:       Немерюк О.А., представник довіреність від 20.12.2008 № 2

Від відповідача:   Железняк О.В., представник довіреність від 06.05.2009 № 3           

Сутність спору:

02.06.2009 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік», м. Київ до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ», м. Запоріжжя про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу в розмірі 36 300 грн., стягнення штрафу в розмірі 3630 грн. та заборонити використання музичних творів виключні майнові авторські права на які належать позивачу.                       

Ухвалою господарського суду від 02.06.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.06.2009. В засіданні оголошувалась перерва. Ухвалою суду від 31.07.2009 за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено до 04.08.2009, розгляд справи відкладено до 04.08.2009.         

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: відповідачем порушено виключні майнові авторські права позивача на музичний твір «I need your Love»в оригінальному виконанні гурту «Не ангели»в кафе «Наутилус» шляхом публічного виконання за допомогою стаціонарної системи озвучування кафе вказаного твору без отримання дозволу з урахуванням вимог чинного законодавства України. Просить позов задовольнити.               

Представник відповідача проти позову заперечив з наступних підстав: позивачем не надано оригіналів документів, які посвідчують належність йому авторських прав на музичний твір. Відсутність оригіналів таких документів ставить під сумнів належність авторського права на твір позивачу. Акт фіксації складно одноособово Немерюком О.А. та Гордієнко Д.В. Працівники або уповноважені особи відповідача до перевірки не долучались. Відповідно до вимог чинного законодавства України функції щодо контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності щодо дотримання законодавства про авторське право покладено на органи МВС та державного інспектора з питань інтелектуальної власності, але не на самих суб'єктів авторського права.

Надані позивачем фото і відео матеріали не можуть мати доказової сили, адже не дозволяють ідентифікувати місце, де відбувалась зйомка та час зйомки. Відтак, надані матеріали не є фактичними даними, на підставі яких можуть бути встановлені обставини, покладені в основу позовних вимог. Позивачем не зазначено з яких обставин він обчислює розмір компенсації за музику саме в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Просить в позові відмовити.    

За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався із застосування технічних засобів фіксування судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».         

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідно до умов договору від 28.12.2007 року укладеного між гр. України Волкомор Віталієм Вікторовичем «Автор», який діє від свого імені і є автором завершеної музичної форми (музики) під робочою назвою: «Привет, страна»(I need your Love) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»«Правонабувач»було укладеного договір про відчуження авторських прав.      

01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»(Правонабувач) та громадянином України Бардаченко Євгенієм Олеговичем під псевдонімом Jay B «Автор», який від свого імені і є автором тексту (вірша) під робочою назвою: «I need your Love», було укладено договір про відчуження авторських прав.     

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»(Правонабувач) та громадянкою України Бобер Альона Юріївна (псевдонім - Lourdes) (Автор), яка  діє  від свого імені і є автором тексту (вірша) під робочою назвою: «Люби меня»(I need your Love) було укладено договір про відчуження авторських прав.

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»(Правонабувач) та громадянкою України Васалатій Вікторією Віталієвною (Автор), яка діє від свого імені і є автором тексту (вірша) під робочою назвою: «Люби меня» (I need your love), було укладено договір про відчуження авторських прав.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 умов договорів, автор відчужує на користь Правонабувача, а Правонабувач отримує виключні, усі в повному обсязі Права.     

Право набувач як власник майнових авторських прав за цим Договором на Твір, має право на свій розсуд дозволяти або забороняти використовувати Твір будь –якими способами, будь-яким чином користуватись, володіти та розпоряджатись отриманими за цим Договором Правами.

Сторони погоджуються, що передача Прав за цим Договором включає також перехід до Право набувача виключного та безвідкличного права щодо реєстрації знаку охорони авторського права на Твір в будь-яких країнах Світу, відповідно до правил такої реєстрації.

Сторони погоджуються, що придбані Право набувачем за цим Договором Права на Твір включають також право на використання назв Твору, право змінювати назву Твору на свій розсуд. Автор не буде без погодження з Правонабувачем використовувати Твір та/або його назву будь-яким способом та дозволяти чи забороняти таке використання третім особам.

26.03.2009 представником Асоціації «Файненшл.Протекшн.Ло.», що діє в інтересах: Авторського агентства «Чесна музика», що є право володарем в Україні каталогу студії «MONOLIT»; Товариств «Театр Данилко», «Нова»та «Мама Мьюзік»; Товариства «Українська Музична Видавнича Група», що є право володарем в Україні каталогу ТОВ «Перше Музичне Видавництво»(Росія) та компанії «Warner Chapell»; Товариства «Лавіна Мьюзік», «СОМР мьюзік», «Астра Рекордз»та «Ukrainianrecords»- Немерюком Олексієм Андрійовичем за участі Гордієнко Дмитра Васильовича представника Об'єднаного Запорізького представництва Асоціації «Дім авторів музики України»- організації колективного управління авторськими правами згідно свідоцтва № 7/2005 від 26.01.2005, об'єднання підприємств «Українська Ліга музичних прав»- організації колективного управління уповноваженої на збір та розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм та контроль за правомірним використанням таких фонограм згідно Свідоцтва № 2 від 07.10.2003 з метою контролю за правомірним використанням музичних творів та фонограм (записів виконань) цих творів був відвіданий суб'єкт господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ», код ЄДРПОУ 32372532, місцезнаходження: м. Запоріжжя, проспект Леніна 184.

За результатами відвідування складено акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності.  

В акті зазначено, що під час відвідування встановлено: використання 26.03.2009 з 22:20 по 23:36 в процесі діяльності кафе «Наутілус», за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна 184, музичних творів, у т. ч. музичного твору «I need your love». Використання здійснювалось шляхом програвання записів (фонограм) музичних творів за допомогою стаціонарної системи озвучування кафе. Фіксування об'єктів інтелектуальної власності з боку суб'єкта господарювання здійснювалось за допомогою відеокамери «Сони»модель № HDR-TG1E. Під час знаходження в приміщенні кафе «Наутилус»були присутні: персонал кафе та відвідувачі.                

Невід'ємною частиною даного акту є: 1) відеозапис та фотознімки системи озвучування кафе, зроблені за допомогою відеокамери «Сони»модель № HDR-TG1E; 2) рахунок № 012028.

Статтею 418 Цивільного кодексу України встановлено, що право інтелектуальної власності  -  це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим  Кодексом та іншим законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать визначені ст. 420 Цивільного кодексу України літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної  власності  є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або)  майнові  права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 15 та п. “а” ст. 50 Закону “Про авторське право і суміжні права” використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.

Згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст. 52 цього Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Підпунктом “г” частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Частиною 3 ст. 52 Закону передбачено право суду постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.           

В абзаці п'ятому статті 1 Закону України «Про авторське і суміжні права»від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

Статтею 45 та частиною першою статті 47 вказаного Закону України передбачено можливість доручення суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про авторські і суміжні права», збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержувана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям –50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) –50 відсотків.       

За приписами статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Згідно з частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка мас авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміну "публічне виконання" - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

В основу висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ «Мама Мьюзік»позивачем покладено акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 26.03.2009, диск з фотознімками кафе «Наутилус»та відеозйомкою від 26.03.2009; рахунок з кафе «Наутилус».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про авторські і суміжні права»установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції, зокрема здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону України, установа –центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 997, Державний департамент інтелектуальної власності є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.       

Також Департамент має право: здійснювати, контроль, проводити перевірки та інспекції з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 2 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, Державний інспектор з питань інтелектуальної власності є посадовою особою Державного департаменту інтелектуальної власності.

Згідно з п. 1, 8 вказаного Положення до функцій Державного інспектора віднесено здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права»та проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, або використання іншим способом об'єктів авторського права і суміжних прав.

Громадяни Немерюк Олексій Андрійович та Гордієнко Дмитро Васильович не є посадовим особами Державного департаменту інтелектуальної власності, яким відповідно до вимог чинного законодавства України надано право проведення відповідних перевірок із наступним складанням акту перевірки, яким можуть бути встановлені порушення вимог чинного законодавства України з питань інтелектуальної власності.     

Враховуючи не визначеність форм контролю організацій колективного управління та осіб яким доручаються дії щодо проведення відповідного контролю, право на складання відповідного акту з фіксацією порушення вимог чинного законодавства в сфері інтелектуальної власності надано лише державному інспектору з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, який під час складення акту фіксації участі не приймав.

Відповідно до вимог чинного законодавства України суб'єкти господарювання не мають відповідних контролюючих функцій відносно дотримання суб'єктами господарської діяльності законодавства з охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.     

В Акті фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 26.03.2009 не зазначено осіб, які були присутні в приміщенні кафе «Наутилус»під час відвідування, лише зазначено «персонал кафе та присутні». Акт підписано невідомою особою Помагайко О.О. із зазначенням «зауважень до акту не маю 26.03.2009», яка не є працівником кафе «Наутилус», а є лише відвідувачем кафе, як пояснив представник позивача.

В акті зазначено, що акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності складений в 2 примірниках, однак зі складеним актом відвідування представників підприємства ТОВ «РИФ»ознайомлено не було, акт відповідачу не вручався. Пов'язати здійснення відеозапису в кафе з моментом складання акту саме в приміщенні кафе, і саме в той день коли відбувалась відеозйомка за участі осіб, які зазначені в акті не можливо.               

З наданого відеозапису та фотозйомки системи зчитування кафе «Наутилус»не можливо достовірно та чітко встановити джерело звучання музики.  

Наданий рахунок свідчить лише про споживання послуг закладу громадського харчування, та відвідування кафе невідомою особою.

Крім того, необхідно зазначити, що позивач посилається на порушення відповідачем виключних майнових прав підприємства шляхом публічного виконання музичного твору «I need your love», однак з цього приводу необхідно зазначити про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

публічне виконання –подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або різних місцях і в різний час.

організація ефірного мовлення –телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо - чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма –променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників).

організація кабельного мовлення –телерадіоорганізацій, що здійснює публічне сповіщення радіо –чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).

Як свідчить наданий позивачем відеозапис, то на ньому зафіксовано звучання музики в ефірі радіостанції «ХИТ - FM», що можливо чітко почути на 16:06-16:12 хвилині та секундах запису, що в свою чергу є передачею в ефір відповідної радіостанції. Публічне виконання в даному випадку відбувалось безпосередньо радіостанцією, а кафе виступало лише як «аудиторія», яка сприймала цю передачу, і таке сповіщення не підпадає під визначення «публічне виконання»відповідно до вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Також позивач однією з позовних вимог зазначає таку як: «Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія РИФ»(69000, м. Запоріжжя, проспект Леніна 184, код ЄДРПОУ 32372532) будь –яке без дозвільне використання музичних творів виключні майнові авторські права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»(вул. Володимирська 47, оф. 7, м. Київ, 01034, корд за ЄДРПОУ 30576481)», при цьому не надаючи переліку пісень, які належать позивачу на виключних майнових авторських правах та незаконно використовуються відповідачем.

В даному позові заявляються вимоги про стягнення компенсації за публічне виконання музичного твору «I need your love», відносно інших пісень вимоги не заявлялись, і тому позовні вимоги про заборону без дозвільного використання повинні стосуватись лише вказаного музичного твору, а не усіх не визначених музичних творів.                            

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що надані докази не є належними та допустимими доказами, які б свідчили про порушення відповідачем майнових авторських прав.

Враховуючи викладене, суд вважає, вимоги позивача не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                 І.С. Горохов