Ухвала

від 03.09.2015 по справі 826/5428/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5428/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта", Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта" до Державної казначейської служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення суми бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державну казначейську службу України вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, спрямовані на виконання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним адміністративним судом №2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта" пеню в розмірі 11755,67 грн. (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 67 копійок, яка нарахована на суму заборгованості Державного бюджету України з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17350 гривень. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта" подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити пункт 4 постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року (а.с.219-220).

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.204-208)

Також Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 224-225).

Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

08 серпня 2009 року ТОВ "ТФГ-Дельта" подало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову декларація з податку на додану вартість за липень 2009 року, якою визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку на додану вартість в розмірі 17350 грн. Разом з податковою декларацією позивачем було подано до податкового органу довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року та розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

25 серпня 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року, за результатами якої було складено довідку від 25 серпня 2009 року № 206/15-10, якою зазначено, що податкова декларація за липень 2009 року подана своєчасно, відповідає вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, а в результаті перевірки, проведеної на підставі підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість заявлена до бюджетного відшкодування в розмірі 17350 грн. підлягає залишенню без змін.

ДПІ у Печерському районі м. Києва 18 січня 2010 року провела позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТФГ-Дельта" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 червня 2009 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої було складено акт від 18 січня 2010 року № 2/07-02/21641157.

На підставі зазначеного акту перевірки, 29 січня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення № 000006702/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16178,76 грн. за липень 2009 року та податкове повідомлення - рішення № 0000070702/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1756,86 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2010 року у справі №2а-1608/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року № К/9991/5772/11, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТФГ-Дельта" у період з 14 грудня 2009 року по 11 січня 2010 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникала за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 1 червня 2009 року по 30 червня 2009 року; визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 29 січня 2010 року № 0000060702/0 та 0000070702/0 (а.с. 15-40).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2011 року у справі № 2а-3846/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь ТОВ "ТФГ- Дельта" бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 17350 грн. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень) (а.с. 41-51).

24 листопада 2011 року позивач звернувся до управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва із заявою про виконання вищевказаної постанови суду до якої додав виконавчий лист, виданий Київським апеляційним адміністративним судом № 2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року (а.с.52).

Управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва листом від 01 грудня 2011 року №01-12/1404 повідомило позивача про те, що перенаправила за належністю вказану заяву позивача до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві за вихідним номером 24-01-11/1403.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві листом від 11 січня 2012 року №05-08/49-289 повідомлено позивача про те, що у відповідності до пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 року №845, направлено запит до органу державної податкової служби, а 22 грудня 2011 року документи, отримані від позивача, були направлені вихідним номером 05-10/37-440 для виконання до Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи вбачається, що дія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2011 року у справі № 2а-3846/11/2670 була зупинена у період з 17 січня 2012 року до 21 жовтня 2013 року на підставі ухвал Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2012 року та від 21 жовтня 2013 року К/9991/81295/11 (а.с.53а-57).

05 листопада 2013 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України з заявою про перерахування на його рахунок коштів у відповідності до виконавчого листа, виданого Київським апеляційним адміністративним судом №2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року.

Державна казначейська служба України своїм листом від 04 грудня 2013 року №5-08/2546-32209 повідомила позивача про те, що у неї на виконанні знаходиться виконавчий лист Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року №3846/11/2670 про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь позивача бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 17350 грн., проте у зв'язку з наявністю інших судових рішень про відшкодування податку на додану вартість, виконавчий документ 22 листопада 2011 року №3846/11/2670 буде виконаний в порядку черговості.

19 березня 2014 року позивач повторно звернувся до Державної казначейської служби України з заявою № 02/19 про перерахування на його рахунок коштів у відповідності до виконавчого листа, виданого Київським апеляційним адміністративним судом №2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року.

Листом від 01 квітня 2014 року № 5-08/3680-7665 Державна казначейська служба України повідомила позивача про аналогічні обставини, викладені у листі від 04 грудня 2013 року № 5-08/2546-32209.

Позивач посилаючись на безпідставне невиконання виконавчого листа №2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У частині 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункту 3 Порядку № 845).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб пакет документів, визначений цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача в розмірі 17350 грн. підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2011 року, яке набрало законної сили 15 листопада 2011 року.

В даному випадку, враховуючи викладене, а також те, що правильність складання і подання до органів Казначейства відповідної заяви та виконавчого листа, колегія суддів приходить до висновку, що Казначейство зобов'язано у встановлені строки виконати рішення суду.

Бюджетним кодексом України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконуються виключно Державною казначейською службою України (пункт 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення").

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, виконання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним адміністративним судом №2а-3846/11/267022 від 22 листопада 2011 року повинно виконуватись за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, в порядку, визначеному розділом 6 Порядку № 845.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи, що відповідачем суму податку на додану вартість не відшкодовано позивачу у строки, встановлені статтею 200 Податковим кодексом України, то позивач має право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року №К/800/57521/14.

Судом першої інстанції встановлено, що сума пені, яка підлягає нарахуванню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість на користь позивача, становить 11 755,67 грн.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів подати до суду звіт про виконання вказаного судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. В даному випадку, враховуючи не встановлення наведених вище підстав, вимога позивача про зобов'язання подати звіт про виконання рішення не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта", Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 07 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.