Постанова

від 14.06.2011 по справі 4-375/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 4-375/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 червня 2011 року Кіровський райони суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Бабка Г.Г.

за участю прокурора - Литвиненко О.С.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року про порушення кримінальної справи за фактом складання посадовими особами ПП В«Компанія МонолітВ»завідомо неправдивого документу та надання його до ДПІ Кіровського району м.Дніпропетровська з метою посягання на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ст.15, ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена скарга, в обґрунтування якої скаржник посилався на те, що кримінальна справа була порушена без достатніх підстав та з порушенням норм КПК України. Зокрема, як зазначено в скарзі, посадові особи ПП В«Компанія МонолітВ» , у тому числі директор, не мали право оперативного управління державними коштами в сумі 1597067 грн., не мали право перевести їх на рахунок підприємства. Ним, як директором компанії, було лише подано до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська вказану податкову декларацію по ПДВ, але ДПІ, як орган, що розглядає питання та приймає рішення з питань відшкодування ПДВ, перевіривши надані документи, відмовила у відшкодування ПДВ на суму 1597067 грн. Він, як директор компанії, подаючи до ДПІ вказану податкову декларацію по ПДВ не прагнув особисто отримати майнову вигоду від цього та не мав такої можливості, оскільки відшкодування мало надійти на рахунок підприємства. Крім того, постанова винесена за фактом, а не відносно конкретної посадової особи. З урахуванням викладеного, просив скасувати оскаржувану постанову від 25.02.2011 року.

В судовому засіданні захисник скаржника скаргу підтримала та посилаючись на викладені в ній доводи, просила задовольнити останню.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що постанову про порушення кримінальної справи винесено відповідно до вимог ст.ст.94,98 КПК України, при наявності достатніх приводів та підстав для її порушення.

Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши пояснення захисника скаржника, прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи на підставі яких було прийняте рішення про порушення остатньої, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Відповідно до ч.15 ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи №65119011 остання була порушена 25.02.2011 року прокурором Кіровського району м.Дніпропетровська за фактом складання посадовими особами ПП В«Компанія МонолітВ»завідомо неправдивого документу та надання його до ДПІ Кіровського району м.Дніпропетровська з метою посягання на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Приводом та підставою для порушення кримінальної справи згідно оскаржуваної постанови стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину з матеріалів перевірки додержання вимог зовнішньоекономічного законодавства в ПП В«Компанія МонолітВ» , під час якої було встановлено, що 14.01.2010 року посадовими особами ПП В«Компанія МонолітВ»надано на адресу ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з ПДВ за грудень 2009 року, відповідно до якої від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту складає 1597067 грн., які підлягають до відшкодування на рахунок платника у банку. Різниця виникла у зв'язку з проведенням підприємством зовнішньоекономічних операцій з експорту сільськогосподарської продукції, які оподатковуються за ставкою В« 0В»відсотків від бази оподаткування. За результатами проведених ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська не виїзних позапланових перевірок ПП В«Компанія МонолітВ» (акти від 10.03.2010 року та 31.12.2010 року) встановлено, що підприємством в порушення п.п.7.7.1 та 7.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ»завищено бюджетне відшкодування в сумі 800000 грн. Таким чином, посадові особи ПП В«Компанія МонолітВ»маючи умисел на присвоєння грошових коштів з державного бюджету, зловживанням своїм службовим становищем, внесли в офіційний документ (податкову декларацію з ПДВ) завідомо неправдиві відомості про наявність сум бюджетного відшкодування на рахунок у банку на суму 800000 грн., в особливо великих розмірах. Однак, посадовими особами вказаного підприємства злочин не доведено до кінця по причині, що не залежала від їхньої волі, в зв'язку із відмовою ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська в підтвердженні заявлених до відшкодування сум.

В матеріалах дослідчої перевірки, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи містяться акт від 31.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки ПП В«Компанія МонолітВ»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період листопад, грудень 2009 року, згідно якого в ході перевірки не знайшла свого підтвердження заявлена ПП В«Компанія МонолітВ»сума бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в розмірі 159897 грн. та встановлено ознаки фіктивності у фінансово-господарській діяльності вказаної компанії.

Також в матеріалах справи містяться первинні бухгалтерські документи, у тому числі податкові, вантажно-митні декларації, довідки митниць та пояснення осіб, у тому числі скаржника, за виявленими ознаками фіктивності поставок товарів від підприємств-постачальників на адресу ПП В«Компанія МонолітВ» .

З урахуванням досліджених в судовому засіданні матеріалів, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість викладених в скарзі доводів та вважає, що оскаржена постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст.94,97,98 КПК України, компетентною особою, при наявності достатніх приводів та підстав для її порушення, які знайшли своє відображення в тексті постанови, з зазначенням її подальшого спрямування.

Викладені в скарзі доводи фактично зводяться до неправильності кваліфікації дій, оцінки доказів, а не наявності чи відсутності приводів та підстав для порушення кримінальної справи, а тому в силу ч.15 ст.236-8 КПК України не можуть бути предметом дослідження на даній стадії перевірки законності та обґрунтованості порушення кримінальної справи, а підлягають перевірці під час досудового слідства по справі та розгляду в суді.

Також суд не приймає до уваги і доводи щодо порушення кримінальної справи за фактом, а не стосовно певної особи, оскільки відповідно до норм ч.1 ст.98 КПК України вказане питання відноситься до компетенції особи, що порушує справу та не є підставою для скасування постанови про порушення справи.

В зв'язку з вищевикладеним скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 25.02.2011 року слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,97,98,236-7,236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року про порушення кримінальної справи за фактом складання посадовими особами ПП В«Компанія МонолітВ»завідомо неправдивого документу та надання його до ДПІ Кіровського району м.Дніпропетровська з метою посягання на привласнення чужого майна в особливо великих розмірах, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ст.15, ч.5 ст.191 КК України -залишити без задоволення.

Копію постанови направити особам, які подали скаргу, прокурору, слідчому в проваджені якого перебуває кримінальна справа.

Матеріали кримінальної справи №65119011 направити прокурору Кіровського району м.Дніпропетровська для організації подальшого досудового слідства.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя С.Ю. Казак