Постанова

від 18.05.2010 по справі 4-371/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

№ 4-371/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В« 18В» травня 2010 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого - судді Криворучка І.В.

при секретарі Бердник О.І.

за участю прокурора Кардаша О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Начальника ОКПП «Київ» про порушення кримінальної справи № 4/2010 від 01.03.2010р. відносно громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01.03.2010 року постановою начальника ОКПП «Київ» було порушено кримінальну справу № 4/2010 від 01.03.2010р. відносно громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.332 КК України, якій в подальшому було присвоєно №1552.

23.04.2010 року адвокат ОСОБА_1 в інтересах свого підзахисного звернувся до суду із скаргою на зазначену постанову, в якій вважає справу порушеною передчасно, просить постанову Начальника ОКПП «Київ» про порушення кримінальної справи № 4/2010 від 01.03.2010р. відносно громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.332 КК України скасувати, а порушену кримінальну справу провадженням закрити на підставі ст.. 6 п. 2 КПК України, та скасувати останньому запобіжний захід обраний постановою Бориспільського міськрайсуду Київської області від 04.03.2010р. у виді утримання під вартою.

Постановою судді від 26.04.2010 року провадження за скаргою відкрито, а справу призначено до розгляду з викликом осіб, явка яких обов'язковою не визнано.

Матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, надані до суду своєчасно, у вказаний в постанові строк. Під час судового розгляду такі матеріали були досліджені.

Заслухавши висновок прокурора про законність оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування, перевіривши матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Вирішуючи цю скаргу суд, відповідно до вимог ст. 236 8 КПК України, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали для цього підставою, і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Відповідно до ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства і дізнання підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і його мотиви; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, характеризують особу обвинуваченого; характер і розмір шкоди, завданої злочином тощо.

У той же час, згідно зі статтями 94, 97 і 98 КПК України, дотримання яких перевіряться при розгляді цієї скарги, справа може бути порушена тільки у випадках коли, є достатні дані, які вказують на достатність ознак злочину, та при наявності приводів (якими є в тому числі й заяви окремих громадян), прокурор, слідчий та орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши до того приводи та підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Наведені у ст. 64 КПК України обставини з'ясовуються не одночасно й тільки в ході всього досудового слідства, а таке провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку встановленому ст. 113 КПК.

Достатність доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, є підставою до винесення мотивованої постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого, із зазначенням всіх обставин вчиненого злочину та конкретних дій які ставляться в вину цій особі, відповідно до вимог статей 131 і 132 КПК України.

Як вбачається з поданих суду матеріалів, твердження скаржника про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи на матеріалах, що стали підставою до цього, не ґрунтуються.

Зокрема, приводом до цього стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, про що зазначено в постанові про порушення кримінальної справи.

Підставами до порушення справи є фактичні дані про об'єктивні ознаки вчиненого злочину, що в цьому випадку також зазначені в постанові про порушення кримінальної справи, а також встановлені в матеріалах кримінальної справи №1552.

Що стосується конкретних обставин злочину й визначення кваліфікуючих ознак, то їх наявність або відсутність відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлюється в ході досудового слідства і формулюється слідчим у пред'явленому обвинуваченні відповідно до ст. 132 КПК України, яке й перевіряється судом при розгляді справи по суті шляхом оцінки наявних у справі доказів.

Таким чином, до тверджень скаржника про передчасність порушення кримінальної справи, про порушення які мали місце при проведенні з обвинуваченим певних слідчих дій, про кваліфікацію дій обвинуваченого при розгляді цієї скарги - суд ставиться критично, оскільки суд на цій стадії судочинства ці питання розглядати і вирішувати не вправі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, постанова про порушення кримінальної справи скасовується з одночасним прийняттям рішення про відмову в її порушенні. За таких обставин, суд не вправі прийняти рішення про закриття кримінальної справи як того просить скаржник.

У той же час, суд звертає увагу на те, що законність джерел отримання фактичних даних про ознаки злочинів у скарзі не заперечується, а при перевірці таких судом, порушень закону під час їх одержання не виявлено.

З вищевикладеного випливає, що твердження скаржника, наведені у скарзі, про незаконність порушення кримінальної справи органами дізнання, на вимогах статей 94, 97 і 98 КПК України не ґрунтується.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої скарги, яка задоволенню не підлягає.

Також, відмовляючи у задоволенні скарги, суд не вбачає підстав для скасування обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 6 п.2, 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Начальника ОКПП «Київ» про порушення кримінальної справи № 4/2010 від 01.03.2010р. відносно громадянина України ОСОБА_2 АХМЕД, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.332 КК України - залишити без задоволення.

Матеріали кримінальної справи № 1552 повернути до СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області.

Постанова протягом 7 діб з дня її винесення може бути оскаржена шляхом подання апеляції до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя: І.В.Криворучко