Постанова

від 29.09.2009 по справі 2/61-1185

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/61-1185

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.09.09                                                                                           Справа  № 2/61-1185

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, м.Тернопіль  від 16.07.2009р. №50-27/1691

на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.2009р.  

в справі   № 2/61-1185

за позовом  Тернопільського міжрайонного управління водного господарства, м.Тернопіль

до відповідача: Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, м.Тернопіль  

про  стягнення 148611грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: не з‘явився

від відповідача: не з‘явився

Сторони явку повноважних представників в судове засідання   не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення №4216043,4216035  від 31.07.2009р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Тернопільської області  від 09.07.2009р. у справі №2/61-1185 (суддя Колубаєва В.О.) позов Тернопільського міжрайонного управління  водного господарства задоволено повністю та стягнено з Головного управління Держкомзему у Тернопільскій області на користь позивача 148611грн. боргу за виконані роботи, 1486,11грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності  до ст.526 ЦК України, зобов‘язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Держкомзему у Тернопільскій області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального  права, у зв'язку з чим просить рішення скасувати  і прийняти нове, яким в позові відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу  16.09.2009р. №201  (вх. №7056 від 18.09.2009р.) позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просять апеляційну скаргу  залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ст.75 ГПК України,  розглянути справу за відсутності преставників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази,  колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.2009р. у справі №2/61-1185 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між  Тернопільським міжрайонним управлінням водного господарства та Головним управлінням Держкомзему у Тернопільській області 21 липня 2008 року було укладено договір на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту сільськогосподарських угідь від водної ерозії на території Ценівської і Потіцької сільських рад Козівського району Тернопільської області, що здійснюється у 2008-2009 роках.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався виконати роботи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту сільськогосподарських угідь від водної ерозії на території Ценівської і Потіцької сільських радКозівського району тернопільської області, а відповідач, який виступає замовником, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи.

При цьому, згідно п.2.5 Договору, замовник проводить оплату за виконані виконавцем роботи поетапно відповідно до підписаних актів приймання-передачі   виконуваних  робіт.   

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем роботи були виконані, а відповідачем ці роботи були прийняті, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних  робіт №№1,2 за листопад 2008 року та грудень 2008 року, які були підписані сторонами у справі.

Однак, відповідачем не було проведено оплату прийнятих робіт, у зв'язку з чим заборгованість становить 148611грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за виконані  позивачем роботи.

Щодо доводів скаржника про те, що  оплата  виконаних підрядних робіт не була проведена у зв'язку із відсутністю коштів через недостатнє бюджетне фінансування,  то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ця обставина не може бути підставою для скасування рішення та звільнення відповідача від відповідальності, оскільки у відповідності  до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а відстуність бюджетного фінансування не може бути підставою для  звільнення від оплати виконаних позивачем робіт.

Інші доводи, викладені апелянтом, як підстава  скасування  рішення, колегією суддів  відхилено за їх необгрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести також на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1.          Рішення господарського суду  Тернопільської області від 09.07.2009 року у справі №2/61-1185 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держкомзему у Тернопільскій області без задоволення.

2.          На виконання постанови  місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Тернопільської  області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.