Рішення

від 03.09.2015 по справі 536/2405/13-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2405/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2015 року. Кременчуцький районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Кузнецова А.В.

при секретарі Гусач С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільська рада, треті особи Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора, Кременчуцька районна державна адміністрація, відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі про скасування державних актів на земельну ділянку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради, треті особи Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора, Кременчуцький районний відділ земельних ресурсів, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на спадщину на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 сільради, ОСОБА_2, треті особи Третя Кременчуцька дернотконтора, Кременчуцька райдержадміністрація, відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_5, видане 23 листопада 2001 року Третьою Кременчуцькою держнотконторою в порядку спадкування за законом на ім'я ОСОБА_2, визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на дві земельні ділянки загальною площею 2,3241 га та 1,0041 га, які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову вказала, що 31 березня 2001 року померла її свекруха ОСОБА_5. За життя, 21 лютого 1983 року, вона оформила заповіт, яким все своє майно заповідала їй, невістці ОСОБА_1 та своєму сину, а її чоловіку - ОСОБА_6 в рівних долях.

Після смерті її чоловіка, за згодою свекрухи в 1984 році будинок був зареєстрований в погосподарській книзі на її ім'я. Цей факт підтверджується довідкою № 182 від 06 квітня 1984 року ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області.

Після смерті свекрухи ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина будинку в с. Кривуші, вул. Богдана Хмельницького, 134 Кременчуцького району та дві земельні ділянки, загальною площею 2,3241 га та 1,0041 га, які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2011 року за нею визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в с. Кривуші по вул. Богдана Хмельницького, 134, Кременчуцького району.

Відповідно до довідки ОСОБА_3 сільради Кременчуцького району № 1406 від 19 квітня 2011 року ОСОБА_5, яка померла 31 березня 2001 року, до дня смерті була зареєстрована, проживала і померла в с. Кривуші, вул. Богдана Хмельницького, 134, Кременчуцького району, де з 1953 року до дня смерті ОСОБА_5 була зареєстрована і вона, ОСОБА_1

При зверненні до Третьої Кременчуцької дернотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_5, вона отримала відмову № 3435/02-14 від 05 листопада 2011 року в зв'язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_2 Додатково було зазначено, що у своїй заяві до Третьої Кременчуцької держнотконтори від 23.01.2001 року про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 вказала, що крім неї інших спадкоємців немає. Свідоцтво про право на спадщину за законом було видано лише на підставі заяви спадкоємця, а не на підставі заповіту, наявність якого нотконтора зобов'язана була перевірити та направити відповідний запит, довідку №1947 від 02 листопада 2011 року ОСОБА_3 сільради Кременчуцького району щодо факту прописки померлої ОСОБА_5 було надано особисто ОСОБА_2

Тому вважає, що свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 було видано помилково та протиправно, так як існує заповіт, який станом на 09.02.2011 року не змінено та не скасовано, відповідно до якого державний нотаріус зобов'язаний був діяти.

21 травня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 сільради, ОСОБА_2, треті особи Третя Кременчуцька дернотконтора, Кременчуцька райдержадміністрація, відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі про скасування державних актів на земельні ділянки, мотивуючі, що свідоцтво про право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 було видано помилково та протиправно, тому просить суд визнати не дійсними видані на підставі недійсного свідоцтва державний акт серія ПЛ №001382 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2І, загальною площею 1,0041 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільради Кременчуцького району із кадастровим номером 5322483800:06:000:0059, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010354800432, та визнати не дійсним державний акт серія ПЛ №001381 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 2,3241 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільради Кременчуцького району із кадастровим номером 5322483800:02:000:0191, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010354800431.

Під час розгляду справи ухвалою суду позови ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження та в зв'язку з смертю, 24 лютого 2014 року, позивачки ОСОБА_1 її правонаступником визнано ОСОБА_4.

В судове засідання позивачка ОСОБА_4 та її представник не з'явились, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник на розгляд справи не з'явились, повідомлені належним чином, про що свідчить поштові листівки. Надали суду заперечення проти позову, що спадщина після померлої ОСОБА_5 відкрилася в 2001 році на час коли діяв ЦК України в старій редакції з відповідними для цього наслідками. Позивачу ОСОБА_1 було відомо про те, що ОСОБА_2 оформила спадщину за законом на земельну частку (пай) після померлої баби ОСОБА_5 Строк позовної давності для позивачки, якщо вона вважає, що порушено її право почав свій перебіг (для даної позовної заяви) з 10.09.2003 року, тобто з моменту отримання Державного акту про право власності на земельні ділянки, в той же час ніяких конкретних підстав для того, щоб вважати пропуск строку позовної давності з поважних причин не наведено, тому, просила застосувати строк позовної давності.

Крім того, просила суд при розгляді справи звернути увагу на те, що законом не передбачено такого способу захисту права як визнання недійсним акту про право власності на земельну ділянку. Наведені в позові ст.215-216 ЦК України регулюють порядок визнання недійсними правочинів, а не актів про право власності, які за своєю юридичною природою не є правочинами, а тому розповсюджувати на них загальні наслідки недійсності правочину також жодних підстав не має. Тому, для того щоб визнати недійсним акт необхідно визнати незаконною підставу для його видачі. З поданого позову та доданих до нього матеріалів взагалі не вбачається , що акти видані на підставі якогось визнаного незаконним чи скасованого рішення. В справі самі копії актів також відсутні.

Також питання щодо актів повинно вирішуватись в нотаріальному, а не судовому порядку.

За таких підстав, окрім строків позовної давності, відсутні і матеріально-правові підстави для визнання актів недійсними, тому просила в позові відмовити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Від представників третіх осіб Третьої Кременчуцької держнотконтори та Відділу держземагенства у Кременчуцькому районі надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутність, покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Кременчуцької райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить поштова листівка.

Суд, вивчивши матеріли справи з'ясував наступне.

31 березня 2001 року померла ОСОБА_5, яка приходилася для позивача ОСОБА_1 свекрухою, а для відповідача ОСОБА_2 бабою. Позивач доводиться відповідачу матір'ю. За життя, 21 лютого 1983 року, ОСОБА_5 оформила заповіт, яким все своє майно заповідала своєму сину - ОСОБА_6 та невістці ОСОБА_7 в рівних долях. Вказаний заповіт станом на день смерті ОСОБА_5 - 31.03.2001 року, не було змінено і не скасовано. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 лютого 2014 року було встановлено факт, що вказаний заповіт був складений на ім'я позивачки ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входила 1/2 частина вказаного будинку та земельна частка (пай) розміром 3,48 умовних кадастрових гектарів, що перебували у колективній власності сільськогосподарського підприємства «Дніпро» згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0115817.

Рішенням Кременчуцького райсуду від 17 серпня 2011 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на житловий будинок в с. Кривуші вул. Б.Хмельницького, 134 Кременчуцького району.

Відповідачу ОСОБА_2 по її заяві 23 листопада 2001 року державним нотаріусом Третьої Кременчуцької держнотконтори, на підставі ст. 529 ЦК України, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого внучка ОСОБА_2 успадкувала після ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), який перебував у колективній власності КСП «Дніпро» Кременчуцького району, розміром 3,48 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 23 731 гривень.

10.09.2003 року, відповідачка ОСОБА_2 на підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом отримано:

1. Державний акт серія ПЛ №001382 на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,0041 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:06:000:0059, який в цей же день зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800432;

2. Державний акт серія ПЛ №001381 на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,3241 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:02:000:0191, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800431.

Однак викладена ОСОБА_2 інформація у заяві від 23 листопада 2001 року до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, що крім неї, інших спадкоємців немає, не відповідає дійсності.

Так, подана до нотаріальної контори довідка ОСОБА_3 сільради від 02.11.2001 року про реєстрацію місця проживання і смерть спадкодавця ОСОБА_5, взагалі не містила відомостей хто ще проживав в цьому будинку разом зі спадкодавцем до дня її смерті.

Натомість, згідно довідки ОСОБА_3 сільради від 19.04.2011 року у будинку №134, по вулиці Б.Хмельницького, в селі Кривуші, Кременчуцького району з 1953 року і до дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 була зареєстрована ОСОБА_1

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки у складеному заповідачем ОСОБА_5 заповіті викладена її воля та особисте розпорядження щодо належного їй всього майна (у тому числі права на земельну частку (пай)) на користь сина та невістки, то за таких обставин видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 суперечить вимогам закону.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

За наявності заповіту та встановлених судом обставин відповідачка не мала права на спадкування за законом, тому суд визнає недійсним та скасовує свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2

В свою чергу державні акти серія ПЛ №001382 та серія ПЛ №001381, видані на підставі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2, яке суперечить вимогам закону, тому повинні бути визнані недійсними.

Твердження відповідачки ОСОБА_2 та її представника, що позивачкою пропущено строк позовної давності та не додано доказів щодо поважності причин пропущення строку позовної даності, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_1 не пропустила встановлений законом строк для звернення до суду з вимогою про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки дізналася про порушення свого права при зверненні до нотаріуса в 2011 році.

Ця обставина підтверджується листом нотаріуса на ім'я ОСОБА_1 від 05 листопада 2011 року, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої ОСОБА_5 немає можливості, оскільки свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_2та заповіт про право на спадщину нотаріусу не надавався.

Позивач ОСОБА_1 06 квітня 2011 року, та її правонаступник ОСОБА_4 29 березня 2011 року подали до нотаріуса заяви про те, що їм відомо, що свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) одержала онука померлої, ОСОБА_2 Вони заперечень не мають, в суд з цього приводу звертатися не будуть. Однак у заявах конкретна дата їх обізнаності про отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не вказана. Тому суд виходить з дати подання позивачкою такої заяви, тобто з 06 квітня 2011 року, та враховую, що відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Також заперечення відповідачки ОСОБА_2, що акти права власності за своєю юридичною природою не є правочинами, є помилковим .

Під правочином розуміють дії громадян та юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну, припинення цивільних прав або обов'язків. Правочином визнається така дія, яка не лише була спрямована на результат, а й призвела до встановлення, зміни чи припинення цивільних прав або обов'язків. За своєю юридичною природою акт про право власності також призводить до встановлення цивільних прав, а тому являється правочином.

Відповідно до чинного законодавства України порядок визнання недійсними правочинів регулюються ст.ст. 215-216 ЦК України, тобто підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання судом права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, суд враховує, що позивачка ОСОБА_1 померла 24 лютого 2014 року, тому питання про спадкування її правонаступником ОСОБА_4 повинно вирішуватися відповідно до книги шостої ЦК України в нотаріальному порядку, тому ці вимоги не підлягають до задоволення.

Таким чином позов ОСОБА_1, який підтриманий її правонаступником ОСОБА_4 суд задовольняє частково, в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), державних актів серія ПЛ №001382 та серія ПЛ №001381 право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_2 після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_5, в іншій частині позов не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 261, 267, 1216, 1217, 1233, 1234, 1235, 1222, 1225, 1261 ЦК України 2004 року, статтями 524, 534, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), видане 23 листопада 2001 року Третьою кременчуцькою державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_5.

Визнати недійсним державний акт серія ПЛ №001382 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 1,0041 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:06:000:0059, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800432.

Визнати недійсним державний акт серія ПЛ №001381 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 2,3241 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:02:000:0191, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800431.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А. В. Кузнецов