Рішення

від 01.10.2009 по справі 7/194-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/194-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2009 р.                                                                          Справа № 7/194-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи –підприємця Лаптєва Володимира Володимировича, м. Біла Церква

до Білоцерківського національного аграрного університету, м. Біла Церква

про стягнення 4436, 48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лаптєв В.В. (паспорт серії СК 846165 від 20.05.1998 р.);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Фізична особа –підприємець Лаптєв Володимир Володимирович (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до                                Білоцерківського національного аграрного університету (далі –відповідач) про стягнення 4436, 48 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 19 від 10.09.2008 р., зокрема, щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.08.2009 року було порушено провадження у справі                          № 7/194-09 та призначено її розгляд на 15.09.2009 року.

В зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання 15.09.2009 р., розгляд справи було відкладено на 01.10.2009р.

В судове засідання 01.10.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак, 01.10.2009 р. через загальний відділ суду подав клопотання про розгляд справи без його участі та повідомив про визнання заявленого позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 01.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає  за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.09.2008 року між Фізичної особою –підприємцем Лаптєвим Володимиром Володимировичем та Білоцерківським національним аграрним університетом був укладений договір поставки  № 19 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався передати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити кормові добавки для поповнення господарських кормів худоби (далі –Товар).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Товар передається у власність Покупця в кількості та комплектації вказаних у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

Ціна на Товар вказується у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість Договору визначається відповідно всім Специфікаціям та становить 3360, 00 грн., в тому числі ПДВ 560, 00 грн. (п. 4.1, 4.3 Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору Покупець оплачує Товар протягом 3 днів з моменту поставки Товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, або шляхом внесення готівкових коштів в касу Постачальника.

Пунктом 5.1 Договору закріплений обов'язок Покупця оплатити поставлений Товар в строки, вказані в п.4.4 Договору.

Строк дії Договору встановлений п. 7.1 Договору з моменту його підписання протягом року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 3360, 00 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копією видаткової накладної № 21 від 13.09.2008 р., з відміткою відповідача та довіреності серії ЯПК № 987528 від 13.09.2008 р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

За отриманий Товар відповідач не розрахувався, заборгувавши таким чином позивачеві 3360,00 грн.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 8.4 Договору передбачено сплату відповідачем штрафу у розмірі                   5 відсотків від суми заборгованості, у разі несвоєчасної оплати Покупцем поставленого товару, що за розрахунком позивача становить 168, 00 грн.

Оскільки розмір штрафу заявленого позивачем, відповідає розміру, встановленому судом після перерахунку, суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення штрафу в повному обсязі.

Крім того, пунктом 8.4 Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у разі несвоєчасної оплати Покупцем поставленого товару.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати 335, 07 грн. пені.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 401, 17 грн., а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним. Проте, виходячи  з того, що позивачем заявлено до стягнення 335,07 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі                           82, 85 грн. та інфляційні збитки –490, 56 грн.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкцій та дійшов висновку, що 3 % річних підлягають задоволенню у сумі 82, 57 грн., а інфляційні збитки у сумі 423, 36 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі                                4369, 00 грн.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49,  ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                           вирішив:

1.            Позов задовольнити частково.

          2.   Стягнути з Білоцерківського національного аграрного університету (09100,  Київська область, м. Біла Церква, площа Соборна, 8/1, код ЄДРПОУ 00493712) на користь Фізичної особи –підприємця Лаптєва Володимира Володимировича (09100,            Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 5/3, кв. 24, код ЄДРПОУ 2258015655) 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу,                      168 (сто шістдесят вісім) грн. 00 коп. штрафу, 335 (триста тридцять п'ять) грн. 07 коп. пені, 82 (вісімдесят дві) грн. 57 коп. - 3% річних,  423 (чотириста двадцять три) грн.               36 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 100 (сто) грн. 45 коп. державного мита і 116 (сто шістнадцять) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.    В іншій частині позову відмовити..

          4.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя