Постанова

від 06.10.2009 по справі 50/61-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

50/61-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2009 р.                                                           Справа № 50/61-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Білоконь Н. Д. ,  Камишева Л.М.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

позивача - Савві Л.Є., дор. № 37 від 02.10.2009 р.

відповідача -  не з'явився

ІДАБК - Коритцев Г.І., дор. № 4 від 27.07.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області вх. № 2504Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.09 по справі № 50/61-09

за позовом ЗАТ "Євромоторс", м. Харків

до  Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2009 р. по справі № 50/61-09 (суддя Усатий В.О.) позов задоволено.  Визнано  за Закритим акціонерним товариством "Євромоторс" право власності на нежитлове приміщення - магазин літ. "Х-4" площею 595,7 м2 з додатковим входом, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, 2/4, в тому числі: № 20 кладова площею 2,6 м2,  № 21 туалет площею 2,8 м2, № 22 кабінет площею 39,7 м2,  № 23 кабінет площею 19,2 м2, № 24 торговий зал площею 312,4 м2, № 24а склад  площею 34,4 м2,  № 24б торговий зал площею 135,3 м2, № 72 кабінет площею 17,2 м2,  № 73 кабінет площею 19,9 м2,  № 74 кабінет площею 8,8 м2,  № 75 каса  площею 3,4 м2.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач також не надав відзив на апеляційну скаргу, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив,  у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2004 р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 27.02.2004 р. Кривошеїною І.М., позивач придбав у власність  нежитлові приміщення першого поверху №№ 23,24, 72-75 в  нежитловій будівлі літ.”Х-4” загальною площею 9632,2 м2, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, 2/4 та належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Швейна фабрика ім.Тинякова".

Право  власності позивача на  вказану  частину будівлі підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 3217205 від 30.03.2004 р.

У подальшому позивачем виконана реконструкція належної йому на праві власності  частини під автосалон, за результатами  здіснення якої його площа збільшилася та стала складати 595,7 м2, крім того, позивачем  влаштовано додатковий вхід.

14.04.2009 р. позивач звернувся до Харківського міського голови із заявою №10, в якій зазначив, що у зв'язку з оформленням Відкритим акціонерним товариством "Швейна фабрика ім.Тинякова" документації на право користування (оренди) земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул..Кацарська,2/4, він не заперечує та просить закріплення земельної ділянки під нежитловою будівлею, належною ЗАТ "Євромоторс" площею 595,7 м2 на Відкрите акціонерне товариство "Швейна фабрика ім.Тинякова".

18.03.2009 р. Харківським міським бюро технічної інвентаризації виготовлений  технічний паспорт на вказане приміщення.

З технічного висновку про стан будівельних конструкцій нежитлового приміщення першого поверху в нежитловій будівлі літ. "Х-4" по вул. Кацарській, 2/4 в м. Харкові, зробленого ТОВ "Харківреконструкція", вбачається, що стан несучих та огороджувальних конструкцій першого поверху вказаної нежитлової будівлі придатний до нормальної експлуатації за призначенням. Виконана реконструкція вказаних нежитлових приміщень з влаштуванням відокремленого входу не  вплинула негативно на несучу здатність основних будівельних конструкцій  будівлі та відповідає правилам діючих будівельних, санітарних та пожежних норм.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Харківської міської ради  з заявою про визнання права власності на спірне приміщення,  яка   до цього часу радою  не розглянута.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, надувається нею якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) речі із своїх матеріалів на підставі договору, являється власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з  п.   10   Переліку   право   встановлювальних  документів,   на   підставі   яких зводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1) Тимчасового положення  про  порядок  реєстрації прав  власності  на нерухоме  майно,  затвердженого  наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, до таких документів відносяться рішення судів визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах відсутні докази на підтвердження того, що відповідач якимось чином заперечував проти визнання за позивачем права власності на спірні приміщення і це підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Слід також зазначити, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, як на одну з підстав обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд прийняв рішення про права і обов'язку осіб, що не були залучені до участі у справі.

Однак колегія суддів вважає дане твердження таким, що не може бути підставою для скасування рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Рішенням господарського суду визнано за ЗАТ "Євромоторс" право власності на нежитлове приміщення - магазин літ. "Х-4" площею 595,7 м2 з додатковим входом, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, 2/4. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилається на те, що оспорюваним рішенням порушено його права як уповноваженого органу з прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" і Положенням про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області. Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням не розглядався і не вирішувався  спір про право Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області як уповноваженого органу з прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості у правовідносинах власності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені скаржником доводи є необґрунтованими.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2009 р. по справі № 50/61-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права,  підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга  задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2009 р. по справі № 50/61-09 залишити без змін.

         Головуючий суддя                              (підпис)                         Бондаренко В.П.  

                                 Судді                              (підпис)                         Білоконь Н. Д.  

                                                                         (підпис)                         Камишева Л.М.  

Постанову підписано 07.10.2009 р.