Постанова

від 07.10.2009 по справі 31/157-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/157-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2009 року                                    Справа №  31/157-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Стуковенковій О.В.,

Представники сторін:

від позивача: Жукова Є.О., довіреність №21/3-1  від 08.01.09,  представник;

від відповідача: у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 21.07.09р. у справі  № 31/157-09

за позовом Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ  (49000, вул. Мечникова, 6)

до відповідача ЗАТ “ДХЛ Інтернешнл Україна”, м. Київ (03040, вул. Васильківська, 1)

про розірвання договору оренди та звільнення приміщення.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009р. Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до господарського суду та просило розірвати договір оренди від 06.10.08р. № 522-УКВ/08, зобов'язати відповідача звільнити приміщення у 5-ти денний строк з моменту розірвання договору оренди та передати визначене договором приміщення його балансоутримувачу -  Комунальному позашкільному навчальному закладу Міського палацу дітей та юнацтва за відповідним актом приймання-передачі.           

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2009р. (суддя Єременко А.В.) в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2009р. у справі № 31/157-09 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому свою позицію обґрунтовує наступним. На його думку судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так суд першої інстанції проігнорував норми ст. 652 ЦК України, яка передбачає можливість розірвання договору оренди у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України, який передбачає право наймодавця вимагати розірвання договору, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі. Окрім, того скаржник наполягає на тому, що 05.02.09р. прокурором м. Дніпропетровська було внесено подання від 05.02.09р. № 351 вих. 09, в якому містилася вимога щодо вжиття невідкладних заходів до припинення незаконних дій щодо передачі в оренду приміщень дошкільних навчальних закладів суб'єктам господарювання шляхом не укладення, не переукладення та розірвання укладених договорів оренди, саме на виконання цього подання позивачем згідно ч. 2 ст. 188 ГК України надіслано відповідачу пропозицію про розірвання договору оренди.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.2009р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 14.09.2009р.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2009р. у справі № 31/157-09 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не відповідають дійсності.

В обґрунтування зазначає наступне, судом першої інстанції чітко зазначено в оскаржуваному рішенні, що позивачем в підтвердження того, що відповідач користується орендованим нерухомим майном всупереч договору оренди або призначенню речі, жодних доказів не надано, окрім того скаржник не посилається на будь-які інші обставини, які б свідчили, що відповідач іншим чином порушує умови договору оренди.  

Скаржником нових доводів в обґрунтування своєї позиції викладеної в апеляційній скарзі не надано, тому відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л. О. від 14.09.2009р., справа № 31/157-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Логвиненко А.О.

В судовому засіданні 14.09.2009р. оголошено перерву до 07.10.2009р. на 12 год. 00 хв.

Розпорядженням в. о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л. О. від 07.10.2009р., справа № 31/157-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Мороз В.Ф.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні 14.09.2009р., обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.   

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2008р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „ДХЛ Інтернешнл Україна” (орендар) укладено договір № 522-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (надалі договір оренди), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно –вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 195,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.  Набережна Перемоги, 5, на 1 поверсі  двох-трьохповерхової будівлі, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 1313647,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального позашкільного навчального закладу Міського палацу дітей та юнацтва, для розташування під офіс.

Договір оренди погоджено з балансоутримувачем.

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Строк дії оренди з 06 жовтня 2008р. до 21 вересня 2011р. включно (п. 10.1. Договору оренди).

Згідно п. 9.8. Договору оренди  у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.   

За актом приймання-передачі від 06.10.08р. позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди відповідно до умов Договору оренди.

05.02.2008р. за № 351 вих. 09 прокурором м. Дніпропетровська Ступа В.Ф. внесено подання голові Дніпропетровської міської ради Куліченко І.І. про усунення порушень законодавства щодо використання майна комунальних позашкільних навчальних закладів         м. Дніпропетровська, в якому зазначено, що в порушення вимоги ст.ст. 4, 8, 9 Закону України "Про  позашкільну освіту", ст. 63 Закону України „Про освіту” Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради протягом 2008 року укладені договори оренди приміщень будівлі Комунального позашкільного навчального закладу Міського палацу дітей та юнацтва для розташування офісів, в тому числі договір оренди № 522-УКВ/08.

На виконання вказаної у поданні вимоги вжити невідкладних заходів до усунення вимог діючого законодавства, позивачем 03.03.09р. на адресу відповідача був направлений лист № 7/9-413 з пропозицією розірвати договір оренди та повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

Позивач, із посиланням на ч. 1.ст. 8, ст. 22 Закону України „Про прокуратуру”, за відсутністю досягнутої згоди з відповідачем щодо розірвання Договору оренди у порядку ст. 188 ГПК України, на підставі  ст. 652, п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України, просив розірвати Договір оренди в судовому порядку та зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

При детальному дослідженні матеріалів справи, колегія суддів погоджується з встановленими фактами викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

Між тим, позивачем не доведено, які обставини та яким чином змінилися.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Також, згідно ч.1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

За ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач  без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок  проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Зазначений перелік  підстав розірвання договору найму на вимогу наймодавця є вичерпним.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найом, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найом, лише за згодою наймодавця.  

Колегією суддів при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не отримано доказів того, що відповідач користується орендованим нерухомим майном всупереч договору оренди або призначенню речі. Цей факт також викладено в оскаржуваному рішенні.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити повторно, що сторонами при укладанні договору було досягнуто згоди щодо визначення цільового призначення об'єкту оренди, а саме: для розташування під офіс (п. 1.1.Договору оренди), однак позивач не посилається на будь-які інші обставини, які б свідчили, що відповідач іншим чином порушує умови Договору оренди.

Колегій судді погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення посилання позивача на подання прокурора про усунення порушень законодавства щодо використання майна комунальних позашкільних навчальних закладів м. Дніпропетровська. Позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Наявність порушень вимог закону на час укладення договору не є підставою для розірвання договору.

Окрім того, позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається, що у  поданні прокурора містилася вимога щодо вжиття невідкладних заходів до припинення незаконних дій щодо передачі в оренду приміщень дошкільних навчальних закладів суб'єктам господарювання шляхом не укладення, не переукладення та розірвання укладених договорів оренди на приміщення комунальних дошкільних навчальних закладів м. Дніпропетровська, забезпечивши використання приміщень дошкільних навчальних закладів виключно за їх цільовим призначенням. Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що подання прокурора не містить вказаного позивачем способу усунення порушень при передачі в оренду і стосується позашкільних навчальних закладів.

Закони України „Про позашкільну освіту” та „Про освіту” не містять відповідних підстав для розірвання договору оренди.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законодавстві, яке регулює спірні правовідносини, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині розірвання договору оренди та задоволення решти позовних вимог.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії  відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі  № 31/157-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяВ. Ф. Мороз