Рішення

від 22.12.2010 по справі 2-8018/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"22" грудня 2010 р.

Справа №2-8018/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого Лазарєва А.В.,

секретаря Пивоварової Т.О.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова справу за позовом ОСОБА_2 до філії інституту машин і систем «Міжгалузевий головний конструкторсько - технологічний інститут технологічної оснастки», державного підприємства Інститут машин і систем про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду

м. Харкова з позовом, в якому просив стягнути з філії інституту машин і систем «Міжгалузевого головного конструкторського технологічного інституту технологічної оснастки» / відповідач-1/ на його користь нараховану, але не виплачену його матері ОСОБА_3 заробітну плату за період з 1 серпня 2003 р. по 26 січня 2009 р. в сумі 33347 гр. 81 коп. і середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 21 січня 2009 р. по 1 жовтня 2010 р. в сумі 1180 гр., мотивуючи тим, що мати померла, а він, як син, має право на вказані виплати.

На попередньому судовому засіданні у якості співвідповідача / відповідач-2/ було залучено державне підприємство Інститут машин і систем.

У судове засідання позивач з»явився.

Представник відповідачів про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, але до суду не прибув.

Позивач звернувся до суду з проханням розглянути справу за відсутністю представника відповідачів та винести заочне рішення.

Керуючись ст.. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу та винести заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник відповідачів, будучи належним чином повідомленим до суду не з»явився і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутністю.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і дав пояснення аналогічні позовній заяві. Він також пояснив, що являється інвалідом 2 групи, жив разом з матерією ОСОБА_4. 26 січня 2009 р. мати звільнилася за власним бажанням з роботи, але заробітну плату не отримала. 31 травня 2010 р. матір померла. У нього є рідний брат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час смерті матері і у теперішній час мешкає в США.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що позивач має право лише на отримання заробітної плати матері в межах строку позовної давності - з 8 жовтня 2007 р. по 26 січня 2009 року, а в іншій частині позов вважає необґрунтованим.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, являється сином ОСОБА_4, проживав разом з нею. / а. с. 7/.

За період з серпня 2003 р. по січень 2009 р., коли ОСОБА_3 працювала головним бухгалтером філіалу інституту машин і систем «Міжгалузевого головного конструкторсько-технологічного інституту технологічної оснастки» на її користь нарахована заборгованість по заробітній платі в сумі 33347 гр. 81 коп. / а. с.3-4, 5 -6/.

26 січня 2009 р. ОСОБА_3 звільнилася з указаного філіалу інституту машин і систем за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України, але в порушення вимог ст.. 116 КЗпП України заробітна плата їй в день звільнення виплачена не була / а. с. 4/.

31 травня 2010 р. ОСОБА_3 померла / а. с. 6/.

Відповідно ст.. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім»ї, а у разі їх

відсутності - входять до складу спадщини.

Приймаючи до уваги, що позивач являється членом сім»ї спадкодавці

ОСОБА_3, з філіалу інституту машин і систем «МГКТІТО», де працювала ОСОБА_3, на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості по заробітній платі за період серпня 2003 р. -січня 2009 р. в сумі 33347 гр. 81 коп., яка належить ОСОБА_3, але не була нею отримана за життя.

У відповідності до ст.. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає, що дане положення ст.. 233 КЗпП України розповсюджується і на членів сім»ї померлого працівника, тобто і на позивача, а тому не застосовує передбачений

ст.. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності, на чому наполягає представник відповідачів.

Позивачем також пред»явлена вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку матері за період затримки розрахунку з 21 січня 2009 р. по 1 жовтня 2010 року в сумі 1180 гр..

Згідно ст.. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За думкою суду, положення ст.. 117 КЗпП України не розповсюджуються на членів сім»ї померлого працівника, а тому відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_3.

Стосовно вимоги про негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць на користь позивача судом встановлене наступне.

У відповідності до ст.. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Позивач працівником не являється.. Судове рішення винесене у справі не про присудження працівникові виплати заробітної плати, а про стягнення заробітної плати покійної матері позивача.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимога позивача про негайне виконання судового рішення в частині стягнення заробітної плати покійної матері не ґрунтується на законі і відмовляє у її задоволенні.

Приймаючи до уваги, що рішення винесено на користь позивача, який при зверненні до суду звільнений від сплати судових витрат, суд, керуючись ст.. 88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача - філії інституту машин і систем «МГКТІТО» на користь держави судовий збір в сумі 333 гр. 48 коп., тобто 1% від суми задоволених вимог і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 гр.

Керуючись ст.. ст.. 88, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, ст.. ст.. 116, 117, 233 КЗпП України, ст.. 1227 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з філії інституту машин і систем «Міжгалузевий головний конструкторсько-технологічний інститут технологічної оснастки» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі його матері ОСОБА_3 за період з серпня 2003 р. по січень 2009 р. в сумі 33347 гр. 81 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з філії інституту машин і систем «Міжгалузевий головний конструкторсько-технологічний інститут технологічної оснастки» на користь держави Україна судовий збір в сумі 333 гр. 48 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 гр..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Лазарєв