Рішення

від 05.10.2009 по справі 1/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/427

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/427

05.10.09

За позовом           Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю

                              «ВКФ Діамант ВКФ»

Про                              стягнення 9 714,22 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Маяковська В.В., довіреність № Д07/2009/09/28-1  від 28.09.2009 р.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго (далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Діамант ВКФ»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 9 714,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 911010 від 01.01.2002р.

Ухвалою суду від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 1/427 та призначено розгляд на 05.10.2009.

05.10.2009р. позивач в судовому засіданні підтримав свої  вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, хоча про час та місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між  позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002р. № 911010.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом.

Згідно Додатка №3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.

У п.5 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.2 додатку №4 до договору відповідач здійснює оплату вартості використаної теплової енергії до початку розрахункового періоду (місяця).

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2008 по 01.08.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.09.2008 становить 9144,69грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням та з зауваженням щодо надання послуг  суду не надано.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 9714,22 грн. боргу, а саме: 9144,69 грн. –основного боргу, 462,59 грн. –інфляційних втрат, 106,94 грн. –3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 9144,69 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов'язання доведена матеріалами справи та визнана відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням погашення основної суми заборгованості.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі           102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Діамант –ВКФ»(03164, м.Київ, вул. Наумова 23-Б, код ЄДРПОУ 21634252) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 9144 (дев'ять тисяч сто сорок чотири) грн. 69 коп. –основного боргу, 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 59 коп. –інфляційних втрат, 106 (сто шість) грн. 94 коп. –3% річних,  держмито в розмірі 102 (сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 08.10.2009р.)