Рішення
від 28.09.2009 по справі 39/271
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/271

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/271

28.09.09

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс -Інвест»  

до                          Приватного підприємства «Інвог»

про                    стягнення  233256,38 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Карін О.В.(довіреність № б/н від 22.09.2009  р.)  

Від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатекс -Інвест»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Інвог»(відповідач) про стягнення основної заборгованості за недопоставлений товар у розмірі 213417,96 грн. та неустойки у розмірі 19838,42 грн. відповідно Договору поставки № 02/07/57 від 03.09.2007 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи, а саме 2332,56 грн. державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 02/07/57 від 03.09.2007 р. позивач здійснив попередню оплату вартості товару в сумі 362700,00 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по поставці товару виконав не повністю, оскільки поставив спірний товар лише на 149282,04 грн. Станом на час подання позовної заяви до суду позивач відмовився від постачання недопоставленого товару на суму 213417,96 грн., відповідач зазначені грошові кошти не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/271 та призначено справу до розгляду на 28.09.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.09.2009 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.09.2009 р. не виконав, про поважність причин неявки в судове засідання 28.09.2009 р. суд не повідомив.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз‘яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвала  Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, що підтверджується відмітками на звороті вказаних ухвал суду, здійснених у відповідності до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75). Крім того, зазначена в позовній заяві адреса відповідача відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно даних витягу з ЄДРПОУ № 21-10/6694-2 від 22.09.2009 р. станом на 15.09.2009 р.(наведений витяг знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2009 р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, залучив до матеріалів справи  документи на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2009 р. .   

В судовому засіданні 28.09.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                               

   ВСТАНОВИВ:

03.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатекс -Інвест»(позивач) та Приватним підприємством «Інвог»укладено Договір поставки № 02/07/57 (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач, визначений як постачальник, зобов'язується поставити і передати на умовах даного договору товар у власність позивача, визначеного як покупець, а позивач приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу –приймання товару від постачальника до покупця та є невідЧємними частинами даного договору.

Згідно п. 7.2 Договору останній є чинним. Так, у вказаному пункті Договору передбачено, що термін даного договору автоматично продовжується (з огляду на п. 7.1 Договору, продовжується після 31.12.2008 р.) на невизначений строк у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не менш ніж як за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник (відповідач) зобов'язується прийняти від покупця (позивача) замовлення на поставку товару та здійснити поставку за адресами, наведеними у цьому пункті договору.

Замовлення вважається прийнятим постачальником до виконання у випадку повернення покупцю одного екземпляра замовлення, підписаного постачальником і завіреного його основною печаткою, або у випадку поставки вказаного у замовленні товару (п. 2.3 Договору).

Зобов'язання постачальника з поставки конкретної партії товару виникає з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання у порядку, визначеному у п. 2.3 даного договору. Постачальник не має права необґрунтовано відмовитись від прийняття замовлення (п. 2.4 Договору).

Замовлення покупця повинно містити асортимент та кількість товару та надсилатися попередньо не менш ніж за 10 діб до поставки товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, факс, e-mail). Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення (п. 2.5 Договору).

Пунктом 2.6 Договору визначено, що строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні. Сторони у замовленні можуть також встановити Графік поставок.

Відповідно до п. 2.8 Договору у випадку недодержання постачальником строку поставки або графіку поставок покупець має право встановити інший строк поставки або відмовитись від прийомки відповідної партії товару.

Судом встановлено, що у відповідності до п.п. 2.1 –2.6 Договору позивач надав, а відповідач прийняв до виконання замовлення (Специфікацію № 21 від 09.01.2009 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи) (надалі - Специфікація) на поставку товару на загальну суму 396768,23 грн. Специфікація  підписана уповноваженими представниками та завірена печатками сторін.

У Специфікації сторони погодили строк постачання спірного товару на загальну суму 396768,23 грн. - з 16.12.2009 р. по 10.03.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу передоплату замовленого ним згідно Специфікації товару у сумі 362700,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, доданими до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що товар згідно Специфікації був переданий відповідачем позивачу з порушенням визначеного цією специфікацією строку та не повністю, а саме: 21.04.2009 р. на суму 149282,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № - 1 від 21.04.2009 р. (копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач в порушення умов Договору та Специфікації недопоставив позивачу Товар на суму 213417,96 грн. (362700,00 грн., сума передоплати, здійснена позивачем –149282,04 грн., сума поставленого відповідачем товару згідно накладної № - 1 від 21.04.2009 р. = 213417,96 грн., сума недопоставленого товару).  

Оскільки пунктом 2.8 Договору передбачено, що у випадку недодержання постачальником строку поставки покупець має право, зокрема, відмовитись від прийомки відповідної партії товару, позивач 14.04.2009 р. та 08.05.2009 р. листами № 69 та № 79 відповідно звернувся до відповідача з такою відмовою та вимогою про повернення йому передоплати за недопоставлений товар у сумі 213417,96 грн. (копії названих листів знаходяться в матеріалах справи).

Проте, станом на день подання позивачем позовної заяви до суду відповідач кошти у сумі  213417,96 грн. позивачу не перерахував.  

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір поставки (№ 02/07/57 від 03.09.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі –продажу.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.   

З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за недопоставлений товар у розмірі 213417,96 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 19838,42 грн. за несвоєчасно поставлений товар згідно п. 5.4 Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору сторони встановили, що за прострочку поставки (п. 2.6, 2.7 даного Договору) або недопоставку товарів, передбачених замовленням, і неповідомлення покупця не пізніше, ніж на наступний день після отримання замовлення про неможливість його виконання, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 5 % від вартості непоставлених в строк товарів по окремим назвам асортименту.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що позивачем визначена до стягнення неустойка у вигляді штрафу.

Як вище було встановлено, строк постачання спірного товару на загальну суму 396768,23 грн. був погоджений сторонами у замовленні - Специфікації № 21 від 09.01.2009 р., а саме: з 16.12.2009 р. по 10.03.2009 р.

Фактично частину спірного товару на суму 149282,04 грн. було поставлено відповідачем позивачу 21.04.2009 р. (видаткова накладна № - 1 від 21.04.2009 р.), а отже, має місце прострочка поставки товару у сумі 396768,23 грн. згідно Специфікації № 21 від 09.01.2009 р. та недопоставка товару на суму 213417,96 грн. згідно названої специфікації.

Враховуючи вищенаведене та здійснивши перевірку  наданого позивачем розрахунку (396768,23 грн., загальна вартість непоставленого в строк товару згідно Специфікації № 21 від 09.01.2009 р. : 100 х 5 = 19838,42 грн.), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки (штрафу) у розмірі 19838,42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2332,56 грн. покладаються на відповідача.

Стосовно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем у сумі 315,00 грн. платіжним дорученням № 1179 від 14.07.2009 р. суд враховує наступне:

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 року "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", яка вступила в законну силу з 27.04.2009 року, було передбачено, що розмір витрат на інформаційне –технічне забезпечення  судового процесу, пов'язаних з розглядом господарських справ для всіх позивачів складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.          

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить - 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 693 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361", яка набула чинності з дня її опублікування (з 14.07.2009 р.), відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розміром" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361, т.т. розмір витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, пов"язаного з розглядом господарських справ, з 14.07.2009 р. становить 118,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258" (далі - Постанова № 825) внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361). Постанова № 825 набула чинності з дня її опублікування. Вперше Постанову № 825 опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 13.08.2009 № 146(4052).

З позовних заяв, поданих після набрання Постановою № 825 чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, визначеному цією постановою - за ставкою 236 грн.

Таким чином, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язаних  з розглядом  господарських справ щодо позовних заяв, поданих з 01.07.2009 року до 14.07.2009 року  складав 315, 00 грн., з 14.07.2009 р. по 12.08.2009 р. –118,00 грн., а з 13.08.2009 року –236,00 грн.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.2009   №   01-08/479 “Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258" сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Фактично позовна заява подана до Господарського суду міста Києва 31.08.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду.

Позивачем як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано до позовної заяви платіжне доручення № 1179 від 14.07.2009 р. на суму  315,00 грн., тобто у більшому розмірі розмірі, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р.) повернення оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів здійснюється в порядку, передбаченому для повернення державного мита.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про повернення позивачеві зайво сплачених витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн. (315,00 грн. –236,00 грн. = 79,00 грн.).

Витрати з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 626, 662, 693, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інвог» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 3, оф. 5, ідентифікаційний код 35133691; р/р № 26000137186700 в АКБ «УкрСіббанк», МФО 351005), або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс -Інвест»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, ідентифікаційний код 32043731, р/р № 26000124257200 в АКБ «УкрСіббанк», МФО 351005) 213417,96 грн. (двісті тринадцять тисяч чотириста сімнадцять гривень 96 коп.) основного боргу, 19838,42 грн. (девЧятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 41 коп.) штрафу, 2332,56 грн. (дві тисячі триста тридцять дві гривні 56 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегатекс -Інвест»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, ідентифікаційний код 32043731, р/р № 26000124257200 в АКБ «УкрСіббанк», МФО 351005) з Доходу державного бюджету 79,00 грн. (сімдесят девЧять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 1179 від 14.07.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/271.          

3. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.10.2009 р.

           

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.09.2009
Оприлюднено15.10.2009
Номер документу4991615
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —39/271

Ухвала від 09.03.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 23.12.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський Олександр Вікторович

Рішення від 28.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 14.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 17.09.2009

Господарське

Господарський суд Донецької області

Морщагіна Н.В.

Ухвала від 25.12.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський О.В.

Ухвала від 21.08.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський О.В.

Ухвала від 13.07.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський О.В.

Судовий наказ від 06.11.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський О.В.

Ухвала від 21.08.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні