Постанова

від 07.10.2009 по справі 56/124-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

56/124-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2009 р.                                                           Справа № 56/124-09  

Колегія суддів у складі:

    головуючий суддя , судді  ,   

                                                  при секретарі  Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Бурди А.П. довіреність б/н від 08.05.09 року

відповідача -  Москалець О.О. довіреність № 01/10 від 12.01.09 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (вх. № 2662Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 року у справі № 56/124-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробничої фірми "Спецтехбуд", м. Харків

до Відритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", м. Харків

про стягнення 115716,90 грн.

встановила:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-виробнича фірма "Спецтехбуд", м. Харків (далі позивач)  звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", м. Харків (далі відповідач) 115716,90 грн. заборгованості за Договором № 0308 від 03.08.2007 р., державного мита в розмірі 1157,20 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (з урахуванням уточнень від 22.06.2009 р.). Також позивач просив накласти арешт на майно та грошові суми відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 року у справі № 56/124-09 (суддя Кухар Н.М.) у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Прийнято уточнення позивача до позовних вимог. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробничої фірми "Спецтехстрой" - 115716,90 грн. заборгованості; 1157,20 грн. витрат з оплати державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 року у справі № 56/124-09 скасувати в повному обсязі та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд в новому складі суду. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання відповідачу можливості подати зустрічний позов про наявність недоліків у виконаних роботах. Також відповідач вважає, що позивачем не надано обґрунтованого  розрахунку заявлених до стягнення інфляційних та річних.

У судовому засіданні 05.10.2009 року представником відповідача були надані уточнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 року у справі № 56/124-09 в частині стягнення з ВАТ "Трест Житлобуд - 1" 3% річних та суми інфляційної складової у зв'язку з необґрунтованим їх нарахуванням. Позовні вимоги в частині суми основного боргу у розмірі 82038,40 грн. відповідач визнає.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача  залишити без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що сума основного боргу підтверджена підписаними між сторонами актами виконаних робіт. Будь-яких заперечень щодо якості виконаних робіт відповідач не надавав. Що ж стосується сум інфляційних та річних – позивач стверджує, що вони нараховані відповідно до положень чинного законодавства та фактичних обставин справи за весь період прострочки. Як зазначає позивач, відповідачем такі суми не спростовані та не надано належних доказів, які б підтверджували необґрунтованість розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 р. у справі № 56/124-09 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 0308, згідно якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобов'язався виконати технічні умови по влаштуванню водопровідної мережі по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 61-б в м. Харкові.

У відповідності до п. 2.2.3 Договору № 0308 від 03.08.07р., відповідач був зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 10 банківських днів з моменту здачі-прийому робіт за формою КБ-2.

З1.08.2007р. між позивачем і відповідачем було підписано Акт прийому виконаних робіт за формою КБ-2 на суму 853606,80 грн.

29.09.2007р. між сторонами було підписано Акт прийому виконаних робіт за формою КБ-2 на суму 380758,80 грн.

18.10.2007р. між сторонами було підписано Акт прийому виконаних робіт за формою КБ-2 на суму 67672,80 грн.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом, загальна вартість виконаних станом на 18.10.2007р. робіт склала 1302038,40 грн., з яких відповідачем, відповідно до банківських виписок, сплачено 1220000,00 грн. Залишок заборгованості становить 82038,40 грн., яка й була заявлена позивачем до стягнення.

Вищенаведене дає підстави стверджувати, що відповідач порушив умови Договору в частині оплати за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим, та з урахуванням положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості  заявлених вимог у цій частині позову.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми, позивачем на суму основної заборгованості, починаючи з 02.11.2007 р. було нараховано 3% річних, що станом на 21.05.2009 р. (за 566 днів прострочення) становить 3816,50 грн., а також інфляційні, розмір яких станом на 21.05.2009 р. (фактично за листопад 2007 р. –квітень 2009 р.) складає 29862,00 грн.

Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлена їх відповідність як положенням чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи, а тому заперечення відповідача щодо безпідставності нарахованих сум інфляційних та річних колегією суддів не приймаються. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем на виконання вимог апеляційного господарського суду безпідставно не було надано контррозрахунку сум інфляційних та річних, не зазначено, в чому саме він вважає безпідставність наданих позивачем розрахунків. Тобто, заперечення відповідача в цій частині позову ґрунтуються на припущеннях, які не доведені належними доказами.

Посилання відповідача в обґрунтування несплати за Договором на те, що роботи були виконані позивачем неякісно, судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті у якості належних доказів, оскільки відповідно до п. 2.2.3. Договору № 0308 від 03.08.2007р., відповідач (замовник) зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 10 банківських днів з моменту здачі приймання робіт за формою КБ-2. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем роботи були прийняті без будь-яких зауважень, про що свідчать підписи його представника в Актах приймання виконаних робіт за формою КБ-2 від З1.08.2007р., 29.09.2007р. та 18.10.2007р. Крім того, відповідачем частково було здійснено проплати в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 1220000,00 грн., що також свідчить про прийняття відповідачем виконаних робіт. При цьому колегія суддів враховує, що відповідачем під час розгляду апеляційної скарги сума основного боргу була визнана.

Що ж стосується тверджень відповідача про те, що судом першої інстанції не було надано йому можливості подати зустрічну позовну заяву, колегія суддів зазначає, що відповідне спростовується матеріалами справи, оскільки розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався на протязі майже двох місяців, було проведено чотири судових засідання. Тобто, судом першої інстанції у відповідності до приписів ст. 4-3 ГПК України були створені сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства. У межах вищенаведених строків відповідач мав можливість реалізувати свої права в повному обсязі (в тому числі і подати зустрічну позовну заяву), однак відповідних дій не здійснив.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2009 року у справі № 56/124-09  залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді