Постанова

від 06.10.2009 по справі 30/89-09-2344

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/89-09-2344

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р. Справа № 30/89-09-2344

   Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від ФОП Вязьміна А. І.: Стьопкін Д.Є. –за дорученням

від ТОВ „Облкомунторг  сервіс”: Юзік П.І. –директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця Вязьміна Анатолія Івановича,

с. м. т. Комінтернівське, Одеської області

на рішення господарського суду  Одеської області

від  13 серпня 2009 року                    

у справі № 30/89-09-2344                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Фізичної особи –підприємця Вязьміна Анатолія Івановича, с. м. т. Комінтернівське, Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Облкомунторг  сервіс”, м. Одеса

про стягнення заборгованості в сумі 66 976 грн. 25 коп. та пені в сумі 598 грн. 14 коп.

       Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 145 від 31.08.2009 року.

                                                                  В С Т А Н О В И Л А:

   13.05.2009 р. Фізична особа –підприємець Вязьмін А. І. (далі позивач, Підприємець) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Облкомунторг  сервіс” (далі відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості в сумі 66 976 грн. 25 коп. та пені в сумі 598 грн. 14 коп. посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором по наданню послуг оренди автомобільної спецтехніки та устаткування № 02/01-09 від 02.01.2009 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих Підприємцем послуг, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті в сумі 66 976 грн. 25 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 598 грн. 14 коп. пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 675 грн. 74 коп. –на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (остаточні, уточнені позовні вимоги).      

   У відзиві на позов Товариство позовні вимоги Підприємця вважало необґрунтованим та безпідставним, оскільки договір № 02/01-09 від 02.01.2009 р. нотаріально не посвідчений, а тому є нікчемним та не породжує будь-яких прав та обов'язків для сторін. Крім того, цей договір був укладений з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України, так як „оренда наземних транспортних засобів” (код за КВЕД 71.21.0) не відноситься до переліку видів підприємницької діяльності, зазначених у Свідоцтві позивача від 01.01.2009 р. Також, позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що він є власником об'єктів оренди, а право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права. Позивачем не надано доказів передачі відповідачу в оренду транспортних засобів, оскільки акт приймання-передачі об'єкта оренди не укладався. Відповідно ж до п. п. 6.15, 30.34  Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації та вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Держкомохоронпраці від 01.07.2004 р. № 163, передання транспортних засобів в оренду здійснюється та оформлюється шляхом видачі тимчасових реєстраційних талонів та свідоцтв про реєстрацію. При цьому, експлуатація не зареєстрованих належним чином транспортних засобів забороняється, а видача вказаних документів здійснюється за заявою власника, з передачею орендарю технічної документації на транспортні засоби. Крім того, текст договору не дає можливості визначити предмет оренди, так як не визначено індивідуальних характеристик транспортних засобів, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.   

   Рішенням господарського суду Одеської області від 13.08.2009 р. (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги Підприємця залишені без задоволення.

   Рішення суду мотивовано тим, що ані з тексту договору № 02/01-09 від 02.01.2009 р., ані з тексту додатку № 1 до нього, який містить лише перелік транспортних засобів, їх вартість, вантажопідйомність, не вбачається, що в орендне користування надавалися саме автотранспортні засоби, які належать позивачеві, адже, зазначені документи не містять таких індивідуалізуючи транспортні засоби характеристик, як реєстраційний номер, рік випуску, заводський номер, номер двигуна, номер шасі, що свідчить про те, що сторони не визначили таку істотну умову договору оренди, як об'єкт оренди, а тому такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) на підставі ч. 8 ст. 181 ГК України, внаслідок чого не породжує певні права і обов'язки у сторін за цим договором, у зв'язку з чим у позивача  відсутнє право на стягнення заборгованості за цим договором, що є підставою для відмови у задоволенні позову.        

   В апеляційній скарзі Підприємець просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.            

   У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області в якості фізичної особи –підприємця з 16.08.2002 р. та є платником єдиного податку.

   02.01.2009 р. між сторонами у справі в простій письмовій формі укладений договір по наданню послуг оренди автомобільної спецтехніки та устаткування № 02/01-09, з додатком до нього № 1  за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з оренди автомобільної спецтехніки та устаткування для будівництва на об'єкті будинку культури, що розташований в с.м.т. Комінтернівське Одеської області.  

   Ретельно дослідивши умови вищеназваного договору, додаток до нього та матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що між сторонами у справі укладений договір оренди (найму) транспортних засобів, а не договір про надання послуг, оскільки позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надано жодного доказу виконання саме ним будь-яких робіт (послуг) з будівництва будинку культури та понесення при цьому витрат на експлуатацію будівельної техніки, оплату праці операторів будівельної техніки, з якими були укладені трудові договори та будь-які інші належні та допустимі докази у справі.     

   Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особі підлягає нотаріальному посвідченню.

   Здійснення позивачем підприємницької діяльності без створення юридичної особи не змінює його статусу у цивільних відносинах, оскільки в силу ст. 24 ГПК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. За змістом ст. 50 ЦК України, фізична особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність та зареєстрована у встановленому порядку, набуває статусу фізичної особи –підприємця, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що укладений між сторонами у справі договір оренди (найму) транспортних засобів № 02/01-09 від 02.01.2009 р. мав бути нотаріально посвідчений.

   Наведені висновки апеляційного суду ґрунтуються на матеріалах справи та сформованій судовій практиці (Постанова Вищого господарського суду України від 04.11.2008 р. у справі № 05/138-07).

   Згідно  ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

    В матеріалах справи відсутні докази визнання договору № 02/01-09 від 02.01.2009 р. дійсним в порядку, визначеному ч. 2 ст. 220 ЦК України.

   Оскільки, нікчемний правочин не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків, то позовні вимоги Підприємця про стягнення боргу з відповідача за нікчемним правочином задоволені бути не можуть лише з зазначених підстав, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що місцевий суд підставне відмовив позивачеві у задоволенні його позову.

   Крім того, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції про те, що ані з тексту договору № 02/01-09 від 02.01.2009 р., ані з тексту додатку № 1 до нього, який містить лише перелік транспортних засобів, їх вартість, вантажопідйомність, не вбачається, що в орендне користування надавалися саме автотранспортні засоби, які належать позивачеві, адже, зазначені документи не містять таких індивідуалізуючи транспортні засоби характеристик, як реєстраційний номер, рік випуску, заводський номер, номер двигуна, номер шасі, що свідчить про те, що сторони не визначили таку істотну умову договору оренди, як  об'єкт оренди.

    Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

                              Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                       П О С Т А Н О В И Л А:

   Рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2009 року у справі № 30/89-09-2344 –залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця Вязьміна Анатолія Івановича, с. м. т. Комінтернівське, Одеської області –без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 7.10.2009 р.