Рішення

від 29.09.2009 по справі 17/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" вересня 2009 р.Справа №  17/103

Господарський суд  Кіровоградської області  в складі судді Таран С. В., розглянувши  справу №17/103

за позовом: фермерського господарства "Лемко", смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області  

до відповідача: закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс", м. Кіровоград     

про стягнення 17172,00 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Григоренко В.В., довіреність б/н від 31.08.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Фермерським господарством "Лемко" подано позов про стягнення з закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" заборгованості в сумі 17172 грн., що виникла із договору  від 23.03.2009 року.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №446332 від 17.09.2009 року (а.с. 16); позов не заперечив, витребувані судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" ("постачальник") та фермерським господарством "Лемко" („покупець”) укладено договір поставки товару від 23.03.2009 року (далі - договір від 23.03.2009 року), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти (дизельне паливо в кількості 4240 літрів на загальну суму 17172 грн.), а покупець - прийняти та оплатити їх вартість (а.с. 8).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.2 договору  від 23.03.2009 року передбачено, що покупець проводить оплату за товар на умовах стовідсоткової попередньої оплати за товар на підставі рахунку постачальника на оплату товару.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на підставі рахунку-фактури №СФ-0000053 від 23.03.2009 року виставленого відповідачем (а.с. 9) було перераховано закритому акціонерному товариству "ПММ-Транссервіс" 17172 грн., що підтверджується платіжним дорученням №62 від 23.03.2009 року (а.с. 10).

31.08.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом семи днів виконати свої зобов'язання по постачанню дизельного палива в кількості 4240 літрів, а в разі неможливості поставити товар, повернути фермерському господарству "Лемко" попередню оплату в сумі 17172 грн. (а.с.11, 12).

Між тим взяті на себе зобов'язання за договором від 23.03.2009 року відповідач не виконав; оплачений позивачем товар не поставив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 17172 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Як встановлено частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором  від 23.03.2009 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, не надано закритим акціонерним товариством "ПММ-Транссервіс" і доказів повернення позивачеві отриманої суми попередньої оплати, тому позовні вимоги в сумі 17172 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (25005, м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а, р/р №26007065894401 в ВАТ "Сведбанк" м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 23227999) на користь фермерського господарства "Лемко" (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, смт. Новгородка, вул. Пархоменка, 191, р/р №26000955 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 23896861) - 17172 грн. боргу, 171,72 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.  

Суддя