Рішення

від 05.10.2009 по справі 53/524

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/524

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/524

05.10.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрспецбудмонтаж»

до Дочірнього підприємства «Укрспецбудмонтаж-Київ»

про визнання права власності

                                                                                                      Суддя        Грєхова О.А.

Представники сторін:

Від позивача: Шубін С.М. –представник за довіреністю від 19.11.2007р.

Від відповідача: Руденко В.І. –директор  

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про визнання права власності на нежитлові приміщення: приміщення прохідної, загальною площею 125,2м2; приміщення підвального складу №1, загальною площею 53,1м2; приміщення складу паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 141,3м2; приміщення підвального складу №2, загальною площею 305,3м2; приміщення адміністративно-побутового призначення, загальною площею 2022,2м2, що розташовані по бульвару Івана Лепсе, 14 в м. Києві за ВАТ «Укрспецбудмонтаж».

          Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст.. ст. 41, 55 Конституцій України, ст. 15, 316, 317, 319, 392 ЦК України, ст. 1-2, 4, 12, 22,27,28,32-37, 54-57 ГПК України, Розпорядженням КМДА №1820, від 31.08.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/524, розгляд справи призначено на 05.10.2009р.

          В судовому засіданні 05.10.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача надав відзив № 23 від 01.10.2009р. на позовну заяву, в якому проти позовних вимог не заперечує.   

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.10.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Харківській області, від 15 квітня 1994 року «Про перетворення Українського спеціального будівельно-монтажного підприємства «Укрспецбудмонтаж»у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації було засноване ВАТ «Укрспецбудмонтаж».

Відповідно до Розпорядження Ленінської Районної Ради народних депутатів м. Харкова, від 25.04.1994 року №306 Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство було перереєстроване у ВАТ «Укрспецбудмонтаж», яке є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства.

16 лютого 1994 року регіональним відділення ФДМУ по Харківській області було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства «Укрспецбудмонтаж».

З позовної заяви та пояснень представника, наданих в судовому засіданні слідує, що після проведення реєстрації товариство почало проводити оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, майже всі об'єкти нерухомого майна було оформлено, але право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в м. Києві оформлені не були в зв'язку з тим, що у товариства відсутні правовстановлюючі документи, які підтвердили б право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташовані вказані об'єкти нерухомого майна. Так як на території м. Києва знаходиться ДП «Укрспецбудмонтаж»- «Укрспецбудмонтаж-Київ», на балансі якого числяться об'єкти нерухомого майна, на які відсутні правовстановлюючі документи, виникла необхідність в оформленні права власності на спірні об'єкти нерухомого майна.

Перелік вказаних об'єктів складається з: приміщення прохідної, загальною площею 125,2м2; приміщення підвального складу №1, загальною площею 53,1м2; приміщення складу паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 141,3м2; приміщення підвального складу№2, загальною площею 305,3м2;, приміщення адміністративно-побутового призначення, загальною площею 2022,2м2.

Матеріали справи свідчать, що будівництво вказаних об'єктів нерухомого майна провадилося за часів Радянської влади, господарчим способом, про що свідчать зокрема: Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих №1717, від 02 серпня 1949 року, відповідно до якого Управлінню будівництва «Метрополітена»у Жовтневому р-ні біля хутору Отрадного було відведено земельну ділянку площею біля 30 га для будівництва промислових підприємств; лист начальника Управління, від 29.04.1988 року, відповідно до якого, на підставі листа «Головтонельметробуду»зобов'язано здійснити будівництво виробничої бази по бульвару І, Лепсе, 14 в м. Києві, господарчим способом; Наказ по Київ метробуду, №270, від 12 серпня 1994 року, відповідно до якого за ВАТ «Укрспецбудмонтаж» - колишнім підрозділом виробничої бази Київметробуду було закріплено земельну ділянку площею 2926м2; листом ВАТ «Київметробуд», відповідно до якого підтверджується, що ДП «Укрспецбудмонтаж-Київ»більше 30 років приймає участь у будівництві метрополітену в м. Києві, знаходиться по бульвару І. Лепсе, 14, та має майно на вказаній земельній ділянці.

Крім того, Солом'янською РДА було погоджено відведення земельної ділянки на бульварі І. Лепсе, 14 у Солом'янському р-ні м. Києва ВАТ «Укрспецбудмонтаж», ВАТ «Київметробуд»в свою чергу клопотав перед Солом'янською РДА про відведення вказаної земельної ділянки ВАТ «Укрспецбудмонтаж».           .,

На підставі доручення позивача дочірнє підприємство звернулося з письмовою заявою в ГУ Комунальної власності КМДА про оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомого майна і на своє звернення отримало відмову в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який би посвідчив право власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до Розпорядження КМДА №1820, від 31.08.2001 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна необхідно надати або акт на право постійного користування земельною ділянкою, або договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість та розумність.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Тобто, за загальним правилом право власності на нерухоме майно може виникати лише з моменту його державної реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог «Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року №7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі право встановлювальних документів.

Так, згідно із пунктом 6.1 Тимчасового положення у разі наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для забудови та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію органами місцевого самоврядування, зокрема, на новозбудовані об'єкти нерухомого майна видається свідоцтво про право власності, яке і є правовстановлюючим документом.

Крім того, одним із правовстановлюючих документів, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є також рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (пункт 10 додатку до п. 2.1 Тимчасового положення).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Зазначений позов може бути заявлений власником індивідуально-визначеної речі, що як володіє, так і не володіє нею (якщо при цьому не ставиться питання про її повернення), права якого оспорюється, заперечуються чи не визнаються третьою особою.

Підтвердження в суді права власності здійснюється за допомогою спростування в суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно.

Судом встановлено, що підтверджуючими документами на спірне майно у позивача є Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих №1717, від 02 серпня 1949 року, відповідно до якого Управлінню будівництва «Метрополітена»у Жовтневому р-ні біля хутору Отрадного було відведено земельну ділянку площею біля 30 га для будівництва промислових підприємств; лист начальника Управління, від 29.04.1988 року, відповідно до якого, на підставі листа «Головтонельметробуду»зобов'язано здійснити будівництво виробничої бази по бульвару І, Лепсе, 14 в м. Києві, господарчим способом; Наказ по Київметробуду, №270, від 12 серпня 1994 року, відповідно до якого за ВАТ «Укрспецбудмонтаж»- колишнім підрозділом виробничої бази Київметробуду було закріплено земельну ділянку площею 2926м2; листом ВАТ «Київметробуд», відповідно до якого підтверджується, що ДП «Укрспецбудмонтаж-Київ»більше 30 років приймає участь у будівництві метрополітену в м. Києві, знаходиться по бульвару І. Лепсе, 14, та має майно на вказаній земельній ділянці, лист Солом'янської РДА від 02.03.2004р. № 1783/01 про погодження відведення земельної ділянки на бульварі І. Лепсе, 14 у Солом'янському р-ні м. Києва ВАТ «Укрспецбудмонтаж».

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачем доведені повністю, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за відкритим акціонерним товариством «Укрспецбудмонтаж»(61052, м. Харків,  вул.. Слов'янська, 8, код ЄДРПОУ 14071268) право власності на нежитлові приміщення: приміщення прохідної, загальною площею 125,2м2; приміщення підвального складу №1, загальною площею 53,1м2; приміщення складу паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 141,3м2; приміщення підвального складу №2, загальною площею 305,3м2;, приміщення адміністративно-побутового призначення, загальною площею 2022,2м2, що розташовані по бульвару Івана Лепсе, 14 в м. Києві.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрспецбудмонтаж-Київ»(03065, м. Київ, бул. Лепсе, 14, код ЄДРПОУ 25664770) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрспецбудмонтаж»(61052, м. Харків,  вул.. Слов'янська, 8, код ЄДРПОУ 14071268)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                         Грєхова О.А.