Ухвала

від 09.09.2015 по справі 337/2936/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/2936/15 Головуючий у 1-й інстанції: Ширша С.А.

Провадження №22-ц/778/5060/15 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:Осоцького І.І. суддів:Панкеєва О.В. Кухаря С.В. при секретаріБуримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 300 «Автомобіліст-11», третя особа: ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2014 р. з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто на користь ЖБК № 300 «Автомобіліст-11» заборгованість по сплаті за витрати по експлуатації і ремонту будинку та квартири та комунальним послугам в сумі 11 695,84 грн. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 04.04.2014 р.

Але, на адресу позивачки постійно приходять листи з вимогою погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги на суму 9564,60 грн.

Позивач ОСОБА_5 зверталась до відповідача з вимогою списати заборгованість. Відповідач відмовляється зробити це.

ОСОБА_5 просила суд, визнати незаконною бездіяльність посадових та службових осіб ЖБК № 300 «Автомобіліст-11» в частині списання безнадійної дебіторської заборгованості на балансі підприємства та списання з рахунку по квартирі АДРЕСА_1 сум заборгованості у розмірі 9564,60 грн., зобов'язати відповідача списати з рахунку по квартирі АДРЕСА_1 суму в розмірі 9564.60 грн., як безнадійну дебіторську заборгованість.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, ОСОБА_5 є власницею квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2014 р. в іншій справі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто на користь ЖБК № 300 «Автомобіліст-11» заборгованість по сплаті за витрати по експлуатації і ремонту будинку та квартири та комунальним послугам в межах строків позовної давності в сумі 11 695,84 грн. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 04.04.2014 р.

ОСОБА_5 послалась на те, що на її адресу приходять листи з вимогою погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги на суму 9564,60 грн., в стягненні яких суд відмовив, оскільки вони виходять за межі строків позовної давності.

ОСОБА_5 просила суд, визнати незаконною бездіяльність посадових та службових осіб ЖБК № 300 «Автомобіліст-11» в частині списання безнадійної дебіторської заборгованості на балансі підприємства та списання з рахунку по квартирі АДРЕСА_1 сум заборгованості у розмірі 9564,60 грн., зобов'язати відповідача списати з рахунку по квартирі АДРЕСА_1 суму в розмірі 9564.60 грн., як безнадійну дебіторську заборгованість.

Судом було відмовлено в задоволенні позову оскільки законодавством не передбачено зобов'язання юридичної особи списати дебіторську заборгованість, оскільки це питання відноситься до внутрішньогосподарської діяльності підприємства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт фактично переоцінює докази, посилається на ті ж доводи на які він посилався і в суді першої інстанції і вірну оцінку яким суд дав в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права. Суд розглядає справи в межах заявлених сторонами вимог (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить право визначення предмета і підстав позову.

Вибираючи спосіб захисту свого права позивач не врахувала, що зобов'язання юридичної особи списати дебіторську заборгованість не передбачено як спосіб захисту порушеного права.

Суд не має права відповідно до вказаного процесуального законодавства виходити за межі позовних вимог, а оскільки такого способу захисту який вибрала позивач законом не передбачено, а списання дебіторської заборгованості, на що вірно послався суд, є лише правом юридичної особи і відноситься лише до її внутрішньогосподарської діяльності то у задоволенні позову було вірно відмовлено.

Окрім цього, позивач взагалі не довів в чому порушуються його права знаходженням в бухгалтерських документах ЖБК обліку його заборгованості.

Також необхідно вказати, що відповідно до того ж рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2014 р. заборгованість ОСОБА_5 в сумі 9564,60 грн. перед ЖБК не є безпідставною, а лише знаходиться поза межами строків позовної давності, і її погашення позивачкою законом не заборонено, як і не заборонено знаходження цих сум в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості ЖБК.

Вказане є достатньою підставою для відмови в позові в цій справі, оскільки позивачем невірно вибрано спосіб захисту порушеного права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: