Рішення

від 03.09.2015 по справі 906/1233/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" вересня 2015 р. Справа № 906/1233/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 9427/01 від 17.08.2015;

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Управління Пенсійного фонду в м.Житомирі Житомирської області (м.Житомир)

до Кооперативу "Пошук" (смт. Романів, Романівський район, Житомирська область)

про стягнення 32866,75 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 32866,75 грн. надміру виплаченої пенсії.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

19.08.2015 на адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі від 07.08.2015, направлена відповідачу за адресою: 13001, Житомирська область, Романівський район, смт. Романів, вул. Гагаріна, 56, з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 34-36).

31.08.2015 на адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області від 18.08.2015, направлена відповідачу за вказаною адресою з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-39).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, (а.с. 41-42), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаного, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира (позивач) з 15.08.2003 призначено пенсію за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. При призначенні, розмір пенсії обчислювався із заробітної плати за період з 01.08.2001 по 31.07.2003, та стажу роботи 32 роки 9 місяців 28 днів (а.с. 10).

02.03.2004 ОСОБА_2 звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої кооперативом "Пошук" (відповідач) за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 (а.с. 11-12).

Розпорядженням від 08.09.2004, управлінням було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до зазначеної довідки з 01.01.2004 (а.с. 13-14). Розмір пенсії, обчислений з урахуванням заробітку, зазначеного в довідці, з 01.01.2004 склав 362,97 грн., і змінювався в подальшому при черговому перерахунку.

26.10.2009 позивачем надіслано лист до управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області, з метою перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату, виданої РМК "Пошук" ОСОБА_2 за період з 1992 по 1996 рік (а.с. 15).

30.11.2009 позивачу від управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області надійшов лист з доданими до нього довідкою №2 від 27.11.2009 та копіями звітів форми 4-ПФ. Згідно вказаних документів, УПФ України в Романівському районі Житомирської області повідомляло про неможливість проведення перевірки достовірності видачі довідки РМК "Пошук". Згідно надісланої довідки №2 від 27.11.2009, вбачається, що кооператив "Пошук" не сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 1992 року, березень 1993 року, липень 1993 року, січень-квітень 1994 року, липень-серпень 1994 року, лютий-грудень 1995 року, лютий-грудень 1996 року (а.с. 16).

У зв'язку з виявленням факту необґрунтованості зазначення даних в довідці про заробіток і безпідставності перерахунку пенсії з 01.01.2004 в частині врахування заробітку на підставі цієї довідки, розпорядженням управлінням від 06.12.2010 було приведено у відповідність пенсійні виплати ОСОБА_2 з наявними матеріалами пенсійної справи, і встановлено переплату пенсії за період з 01.01.2004 по 31.12.2010 в сумі 32866,75 грн. (а.с. 8-9, 19).

Управління неодноразово зверталося до прокуратури Корольовського району м. Житомира, прокуратури м. Житомира стосовно проведення перевірки правомірності видання довідки про заробіток кооперативом "Пошук", проте до управління не надходили відповіді про результати перевірок (а.с. 20-21).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду з позовом, зокрема, про відшкодування збитків чи із застосуванням інших способів відшкодування майнової шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги до Кооперативу "Пошук" про стягнення 32866,75 грн. шкоди у вигляді надміру виплаченої суми пенсії.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно - правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Слід зазначити, що основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законами України "Про пенсійне забезпечення", Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Приписами ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії обчислюються за встановленими нормами у відсотках до середньомісячного заробітку, що визначається згідно із ст. 65 - 67 Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), враховуються у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджених постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Аналогічні приписи містяться в статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою також вказано, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідно до пункту 2 Порядку, відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За приписами статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що кооператив "Пошук" не сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 1992 року, березень 1993 року, липень 1993 року, січень-квітень 1994 року, липень-серпень 1994 року, лютий-грудень 1995 року, лютий-грудень 1996 року, однак надав відомості про заробітну плату за вказаний період ОСОБА_2, на підставі яких останньому визначено розмір пенсії.

На підставі викладеного, пенсію ОСОБА_2 приведено у відповідність, що підтверджується розпорядженням №175734 від 06.12.2010 (а.с. 19).

Тобто, відповідачем безпідставно надано довідку про заробітну плату на підставі якої ОСОБА_2 надмірно виплачено пенсію в розмірі 32866,75грн., що завдало державі збитків на вказану суму.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, позов про стягнення 32866,75грн. переплати пенсії підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативу "Пошук" (13001, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Романів, вул. Гагаріна, буд. 56, ід. код 13564498)

на користь Управління Пенсійного фонду в м.Житомирі Житомирської області (10003, Житомирська обл., м.Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, буд. 55, ід. код. 37927490) 32866,75грн. переплати пенсії.

3. Стягнути з Кооперативу "Пошук" (13001, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Романів, вул. Гагаріна, буд. 56, ід. код 13564498) в дохід Державного бюджету України 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.09.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - позивачу (рек. з пов.);

3 - відповідачу (рек. з пов.).