Рішення

від 07.09.2015 по справі 906/1011/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" вересня 2015 р. Справа № 906/1011/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №3-юр від 15.06.15.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скловолокно"

до Приватного підприємства "Матриця"

про стягнення 40848,91 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 40848,91 грн. заборгованості за договором про надання послуг екологічного характеру №18.м-с.г. від 31.03.14., з яких: 25000,00 грн. - основний борг, 1565,75 грн. - пеня, 10000,00 грн. - штраф, 4127,00 грн. - інфляційні, 156,16 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та не передав позивачу ОСОБА_2 на спеціальне водокористування та затвердження гранично допустимих скидів забруднюючих речовин для об'єкта замовника у передбачений договором строк.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До суду надіслав письмовий відзив на позовну заяву за №01-09/15 від 01.09.15., в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю посилаючись на відсутність прострочення виконання основного зобов'язання в частині затвердження ГДС. Пакет документів,необхідний для отримання дозволу на спеціальне водокористування, наразі готовий для повторної подачі на розгляд у Департамент екології та природних ресурсів Харківської ОДА. Розгляд документів дозвільними органами не може входити до строку виконання робіт по договору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Скловолокно" (замовник/позивач) та приватним підприємством "Матриця" (виконавець/відповідач) укладено договір про надання послуг екологічного характеру № 18.м-с.г. (далі - Договір) (а.с.10).

Згідно п. 1.1. Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання надати послуги із розробки та отримання дозволу на спеціальне водокористування та розробки і затвердження гранично допустимих скидів забруднюючих речовин для об'єкта замовника.

Згідно розділу 2 договору, ціна робіт складає 50000,00грн. Протягом 10 банківських днів після підписання цього договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця 50% від вартості послуг, а саме 25000,00грн. Остаточний розрахунок проводиться протягом 10 банківських днів після виконання всіх етапів та виконання умов по кожному об'єкту.

На виконання п. 2.2. Договору, 28.04.14 позивач перерахував відповідачеві 50% від вартості послуг, а саме - 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10986 від 25.04.14 на суму 25000,00грн. (а.с.14).

Позивач вважає, що усі необхідні документи для виконання робіт по договору, згідно Додатку № 1 до Договору, відповідач отримав 20.09.14, про що зазначається у листі відповідача №24/12-1 від 24.12.14 (а.с.18).

Згідно п. 3.1. Договору, відповідач зобов'язався надати платні послуги екологічного характеру, вказані у п. 1.3. даного Договору та досягти їх результату протягом 90 (дев'яноста) робочих днів.

Таким чином, відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання за договором у строк до 27.01.15.

Останній абзац п. 1.3. Договору вказує на те, що результатом належним чином наданих послуг Виконавцем - є отримання Замовником дозволу на спеціальне водокористування та затвердження гранично допустимих скидів забруднюючих речовин для об'єкта Замовника, що визначені в п. 1.1. цього Договору.

07.10.14 відповідач повідомив позивача листом № 07/10-1 (а.с.15) про те, що документи знаходяться на етапі подачі у державні структури для отримання нормативів ГДС речовин у водний об'єкт та отримання дозволу на спеціальне водокористування.

15.10.14 позивач звернувся до відповідача з листом № 435 (а.с.16), у якому просив повідомити про стан виконання Договору, надати підтверджуючі документи та повідомити про обставини, які можуть призвести до порушення строків надання послуг.

У відповідь на згаданий лист, відповідач надіслав позивачеві лист від 04.11.14 № 04/11-1 (а.с.17), в якому повідомив про те, що 14.10.14 ним було подано в Департамент екології та природних ресурсів Харківської ОДА проект гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт. Відповідач повідомляв, що після отримання зареєстрованого проекту ГДС, пакет документів буде поданий для отримання дозволу на спеціальне водокористування, термін розгляду - 30 днів.

Однак, протягом тривалого часу позивач не отримав дозволу на спеціальне водокористування, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 10.5. Договору, замовник має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Виконавцем інформації щодо стану надання послуг або виявлення затримки щодо надання послуг зі сторони Виконавця, яка очевидно призведе до порушення Виконавцем строків надання послуг та досягнення їх результатів, передбачених п. 1.3. даного Договору. Виконавець зобов'язаний повернути кошти, отримані від Замовника згідно даного Договору, протягом 7 (семи) днів з моменту отримання повідомлення Замовника про розірвання даного Договору.

У зв'язку з невиконанням відповідачем власних зобов'язань за Договором, позивач надіслав відповідачеві лист від 20.03.2015 р. № 117 (а.с.19), яким повідомив про розірвання Договору на підставі п. 1.1., 1.3., 3.1. та 10.5. Договору та просив відповідача у семиденний строк повернути отримані в якості попередньої оплати кошти в розмірі 25000,00грн., яку відповідач отримав 31.03.15, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.23).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Отже, відповідач був зобов'язаний повернути позивачеві суму попередньої оплати - 25000,00 грн. протягом 7 (семи) днів, тобто до 07.04.15 , на підставі п. 10.5. Договору.

Однак, відповідач кошти не повернув, надіслав лист від 16.04.2015 р. № 10.03.-1 (а.с.21), у якому повідомляв про те, що пакет документів готовий для повторної подачі на розгляд у Департамент екології та природних ресурсів Харківської ОДА. Затримка виконання зобов'язань виникла не з вини відповідача, а через дії державних органів, на які відповідач ніяк не може вплинути. Крім того, відповідач зазначив, що час, який дозвільні органи розглядають документи та приймають по ним рішення не може входити до строку виконання робіт по Договору.

Станом на день розгляду справи, відповідач кошти не повернув, а договірні зобов'язання останнього залишилися невиконаними. Виконання зобов'язань відповідачем втратило для підприємства інтерес, тому позивач просить повернути йому кошти в сумі 25000,00грн.

Згідно ч.І ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження виконання зобов'язань по договору.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем на день слухання справи становить 25000,00грн. і підлягає стягненню.

Позивач у позовній заяві, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, ставить вимогу про стягнення з відповідача 1565,75 грн. пені та 10000,00грн. штрафу.

Ст.610 Цивільного кодексу України закріплює положення, згідно якого порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.5.4. Договору, за порушення строків надання послуг, вказаних у п. 3.1. даного Договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми авансового платежу, передбаченого у п. 2.2. даного Договору, за кожен день прострочки, а за прострочку більше ніж на 30 днів - Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми даного Договору.

За даними позивача, прострочення відповідача тривало з 28.01.2015 р. (день наступний після спливу 90-денного строку надання послуг) до 20.03.2015 р. (день розірвання Договору позивачем, згідно листа позивача від 20.03.2015 р. № 117), а саме- 52 дні.

Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають задоволенню в сумі, що заявлені позивачем.

Ст.625 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір вказаних величин згідно розрахунку позивача становить: 4127,00грн. інфляційних та 156,16 грн. 3% річних .

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір плати за користування чужими грошовими коштами встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України та дорівнює трьом процентам річних від безпідставно збереженої суми. Також, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати як компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів за весь період необгрунтованого зберігання та утримання грошей позивача.

Вказані суми позивачем обраховані за період з квітня 2015 по травень 2015.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечення відповідача не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в розмірі 40848,91грн., з яких: 25000,00 грн. - борг, 1565,75 грн. - пеня, 10000,00 грн. - штраф, 4127,00 грн. - інфляційні, 156,16 грн. - 3% річних. .

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Матриця" (10029, АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ 32579311) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Скловолокно" (62472, Харківська область, місто Мерефа, вул. Леонівська, 84, корпус-Б; код ЄДРПОУ 34445771; п/р № 26004052205102 у ГРУ ПАТ "КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533) - 25000,00 грн. боргу, 1565,75 грн. пені, 10000,00 грн. штрафу, 4127,00 грн. інфляційних, 156,16 грн. три проценти річних, 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)