Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/2780/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/2780/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України, м.Київ

2) Київського деревообробного заводу Міністерства оборони України, м.Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екмі-Меблі», м. Ірпінь, смт Коцюбинське

про стягнення 314525,95 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача1: ОСОБА_1

Від позивача2: ОСОБА_2

Від відповідача: не з'явився

Від прокуратури: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова прокуратура Київського гарнізону Центрального регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та Київського деревообробного заводу Міністерства оборони України (далі - позивач 2) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екмі-Меблі» (далі - відповідач) про стягнення 314 525,95 грн. неустойки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2015 року порушено провадження у справі № 911/2780/15, розгляд справи призначено на 03.07.2015 року.

У судовому засіданні 16.07.2015 року суддею Саванчук С.О. подано заяву від 16.07.2015 року про самовідвід від участі у розгляді справи № 911/2780/15.

Ухвалою суду від 16.07.2015 року заяву про самовідвід судді Саванчук С.О. від участі у розгляді справи № 911/2780/15 задоволено. Справу № 911/2780/15 передано до відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу апарату господарського суду Київської області для визначення нового складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 20.07.2015 року суддю А.Ю.Кошика визначено для розгляду справи №911/2780/15.

Ухвалою суду від 22.07.2015 року справу №911/278/15 прийнято до провадження суддею Кошиком А.Ю. та призначено розгляд справи на 06.08.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.08.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 25.08.2015 року.

19.08.2015 року прокуратурою подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлено до стягнення 441036,33 грн. неустойки.

В судовому засіданні 25.08.2015 року позивачі та прокуратура підтримали уточнені позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 25.08.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як зазначено у позовній заяві, Державне підприємство «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України (позивач 2) згідно наказу Міністра оборони України №235 від 01.10.1993 року, засноване на майні Збройних Сил України.

Пред'явлення даної позовної заяви Військовою прокуратурою Київського гарнізону Центрального регіону України є захистом економічних інтересів держави в особі ДП «Київський ДОЗ», органом правління якого є Міністерство оборони України. Збитки, які спричиняються Міністерству оборони України та його структурним підрозділам є безпосередньою шкодою економічним інтересам держави.

01.01.2001 року між Київським територіальним лісопромисловим об'єднанням ГоловКЕУ Міністерства оборони України (за договором - орендодавець, Київське ТЛПО) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» (за договором - орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №126/2002/ГоловКЕУ (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 4049 м 2 .

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2001 року визначалась шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2001 року.

Також згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в експертній оцінці, складеній за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2.4 Договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.5 Договору обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором з 01.01.2001 року по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором на загальну площу 3540,8 м 2 , а решту виробничої площі 508,2 м 2 по акту приймання-передачі в термін з 01.03.2001 року за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України.

На виконання умов Договору між Київським територіальним лісопромисловим об'єднанням ГоловКЕУ Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екмі-меблі» було підписано:

- акт приймання-передачі в орендне користування від 01.01.2001 року, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно загальною площею 3540,8 м 2 з них: в трьохповерховій будівлі цеху №1 (інв. №17) - 1912,1 м 2 ; в одноповерховій будівлі цеху №2 (інв. №5) - 618,0 м 2 ; в трьохповерховій будівлі цеху №3 (інв. №258) - 637,6 м 2 ; в одноповерховому приміщенні матеріального складу (інв. №11) - 373,1 м 2 ), а також промисловий майданчик загальною площею 200 м 2 з них: 100 м 2 між цехом №1 і цехом малярки, 100 м 2 між цехом №1 і циклоном;

- акт приймання-передачі в орендне користування від 01.03.2001 року, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування виробничу площу в приміщенні цеху №1 (інв. №17) площею 508,2 м 2 .

Таким чином, в силу ст.ст. 11, 202, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні орендні відносини.

Додатковою угодою від 01.01.2003 року №3д/2003 до Договору, у зв'язку з виділенням Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України («Київський ДОЗ»), як суб'єкта підприємницької діяльності на окремий баланс, до Договору оренди №126/2002/Голов КЕУ від 01.01.2001 року було внесено зміни та доповнення:

Пункт 1.1. (за Додатковою угодою) Київське ТЛПО передає, а Київський ДОЗ приймає на себе обов'язки орендодавця.

Пункт 1.2. (за Додатковою угодою) Київський ДОЗ є балансоутримувачем і надає в операційну оренду нерухоме майно в нежитлових приміщеннях загальною площею 4049 м 2 та технічні майданчики загальною площею 200 м 2 , які розташовано за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17.

Пункт 1.3. (за Додатковою угодою) Замінено по всьому тексту договору оренди найменування юридичної особи з найменування «Київське ТЛПО» на найменування «Київський ДОЗ».

Пункт 2.1. (за Додатковою угодою) Ця додаткова угода вступає в дію з моменту її підписання сторонами.

Таким чином, з моменту підписання вищезазначеної Додаткової угоди орендодавцем за Договором стало Державне підприємство «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України («Київський ДОЗ»).

ТОВ «ВКФ «Екмі-Меблі» згідно пункту 5.14 Договору, зобов'язане у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір укладено строком на 11 років, що діє з 01.01.2001 року до 31.12.2012 року включно.

Згідно з п. 10.2 Договору умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлені правила, що погіршують становище орендодавця, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 10.13 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі №25/164-12 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013 року) встановлено, що Договір оренди №126/2002/ГоловКЕУ припинив свою дію 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, починаючи з 01.01.2013 року ТОВ ВКФ «Екмі-Меблі» повинно звільнити та повернути ДП «Київський ДОЗ» передані за Договором нежитлові приміщення.

За наказом Господарського суду Київської області від 21.06.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2014 року ВП №4471360 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями загальною площею 4049 м 2 .

Однак, відповідач не виконав ані судового рішення, ані вимог законодавства щодо звільнення орендованих приміщень та технічних майданчиків та продовжує користуватися нежитловими приміщеннями.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 624 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених законом та договором.

Оскільки, відповідач після закінчення дії Договору оренди 31.12.2012 року, як також встановлено в рішенні Господарського суду Київської області від 19.02.2013 року у справі №25/164-12, не повернув орендоване майно, відповідно з 01.01.2013 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання обов'язку з повернення майна з оренди, що згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення з нього неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Орендна плата за грудень 2012 року за Договором складала 47253,89 грн. без ПДВ, ПДВ - 15751,30 грн., разом - 630005,19 грн.

Оскільки ТОВ ВКФ «Екмі-Меблі» не звільнило нежитлові приміщення, відповідачу нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування нежитловими приміщеннями загальною площею 4049 м 2 та промисловим майданчиком загальною площею 200 м 2 за період з 01.12.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 629051,90 грн.

ТОВ ВКФ «Екмі-Меблі» за користування у період з 01.12.2014 року по 30.04.2015 року нежитловими приміщеннями сплачено на користь ДП «Київський ДОЗ» 314525,95 грн., тобто орендну плату, в той час, як орендодавець має право на стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати неустойки за користування майном після закінчення договору оренди (згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України) за період з 01.12.2014 року по 30.04.2015 року складає 314525,95 грн.

Оскільки розрахунок ціни позову в сумі 314525,95 грн. складено за період з 01.12.2014 року по 30.04.2015 року, однак, станом на 01.06.2015 року сума заборгованості збільшилась та становить 441036,33 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком станом на 30.06.2015 року та Довідкою «Про проведену оплату Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Екмі-Меблі» на користь ДП «Київський деревообробний завод» за користування у період з 01.12.2014 року по 30.06.2015 року нерухомим майном після припинення дії Договору оренди №126/2002/ГоловКЕУ від 01.01.2001 року станом на 30.06.2015 року».

Зокрема, за період з 01.12.2014 року по 30.06.2015 року згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України неустойка складає 882072,66 грн., з яких сплачено відповідачем як орендну плату 441036,33 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати неустойки за користування майном після закінчення договору оренди (згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України) за період з 01.12.2014 року по 30.06.2015 року складає 441036,33 грн., як зазначено в заяві про уточнення позовних вимог.

Згідно позиції Вищого господарського суду України, викладеній в п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 року № 12, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов подано прокуратурою, яка звільнена від сплати судового збору, за наслідками розгляду спору сплата судового збору до Державного бюджету України покладається на відповідача в повному обсязі в сумі 8820,72 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код 31079458) на користь Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код 22996218) неустойку в сумі 441036,33 (чотириста сорок одна тисяча тридцять шість) грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, ідентифікаційний код 31079458) в доход Державного бюджету України 8820,72 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 08.09.2015 р.