Ухвала

від 05.07.2012 по справі 5027/1327-б/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" липня 2012 р. справа № 5027/1327-б/2011

За заявою прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області

до відкритого акціонерного товариства В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» , м. Вижниця Чернівецької області

про визнання відсутнього боржника банкрутом

Суддя Т.І. Ковальчук

За участю представників:

УДКС України у Вижницькому районі -ОСОБА_1, начальник

Боржник -не з'явився

Ліквідатор -ОСОБА_2

Прокурор -Козлова Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 р. за заявою прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» як відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 21.12.2011 р. ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» визнано банкрутом як відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі -Закон), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою від 26.04.2012 р. у зв'язку з виявленням належного відсутньому боржнику майна здійснено перехід до загальних процедур банкрутства на стадію розпорядження майном боржника, ініціюючого кредитора зобов'язано опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, розгляд справи в попередньому судовому засіданні призначено на 21.06.2012 р.

Оголошення про порушення справи про банкрутств боржника опубліковане в газеті В«Голос УкраїниВ» № 87 за 16.05.2012 р.

Ухвалою від 08.06.2012 р. до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2012 р. призначено заяву управління Державної казначейської служби України у Вижницькому районі Чернівецької області з грошовими вимогами до боржника на суму 2334298,76 грн. за участю представників сторін і розпорядника майна боржника ОСОБА_2

Розгляд справи в судовому засіданні 19.06.2012 р. відкладено на 05.07.2012 р. у зв'язку з неявкою представника боржника і розпорядника майна боржника та неподанням відзиву на заяву.

Після відкладення розгляду справи від розпорядника майна боржника надійшов відзив, у якому вимоги УДКС України у Вижницькому районі визнано в повному обсязі.

Від боржника відзиву на заяву не надійшло.

Заява УДКС України у Вижницькому районі обґрунтована тим, що згідно з обліковими даними боржник має заборгованість перед бюджетом у сумі 2334298,76 грн. (у т.ч. 856112,76 грн. пені), яка виникла в зв'язку з неповерненням сум бюджетних позичок на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1994-1997 років.

У судове засідання 05.07.2012 р. представник боржника не з'явився, про причини неявки не повідомив, однак це не перешкоджає розгляду заяви кредитора по суті заявлених вимог, оскільки боржнику належним чином надіслано ухвалу від 19.06.2012 р. про місце, дату і час судового засідання після відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 05.07.2012 р. представник УДКС України у Вижницькому районі заявлені вимоги підтримав.

Прокурор і розпорядник майна боржника проти визнання вимог управління Держказначейства не заперечували.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву і додані до неї та подані додатково документи, відзив розпорядника майна боржника, суд встановив наступне.

Із заяви кредитора і доданих до неї документів вбачається, що боржнику як заготівельній організації в 1995 та 1996 роках надавалися бюджетні позички для фінансування держконтракту 1995 року на зерно та на закупівлю зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням 1996 року.

Нормативно надання таких позичок регулювалося:

1) наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12 липня 1995 року № 119/109/193 В«Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культурВ» (далі -Порядок-1995),

2) наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113 В«Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 рокуВ» (далі -Порядок-1996).

Згідно з п. 3.1 Порядку-1995 безвідсоткова бюджетна позичка на зазначені цілі надається заготівельним організаціям Мінсільгосппроду, які мають право державного замовника сільськогосподарської продукції (зерна) до державних ресурсів за державним контрактом, у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів, а пунктом 3.2 цього Порядку передбачено, що повернення позички здійснюється в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1996 року.

Відповідно до п. 3.3 Порядку-1995 кредитні відносини між Мінфіном і Мінсільгосппродом оформляються договорами, в яких визначаються: мета надання бюджетної позички, її сума та терміни повернення, фінансові санкції за порушення укладених договорів. Аналогічні договори фінансові органи укладають із заготівельними організаціями та товаровиробниками, в яких передбачаються заходи щодо повернення в установлений термін, але не пізніше 1 вересня 1996 року, одержаної суми позички, згідно з додатками 2 - 5. Крім того, із товаровиробниками можуть укладатись договори під заставу майна (продукції) в сумі одержаного авансу.

Порядком-1996 також передбачено надання позички відповідно до укладених договорів (пункти 1.4, 2.3, 3.2. 3.4). Згідно з п. 3.5 Порядку-1996 зобов'язання за договором вважаються виконаними при умові повної поставки до державних ресурсів зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення в Державний бюджет України наданої бюджетної позички в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року, або закладання до державного резерву зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, за письмовим підтвердженням Держкомрезерву.

Разом з тим, УДКС України у Вижницькому районі не подано укладених з боржником договорів про надання йому бюджетних позичок у 1995-1996 роках, у зв'язку з чим неможливо документально підтвердити умови надання та розмір бюджетних позичок, які надавалися боржнику, а також їх цільове призначення (на авансування розрахунків з товаровиробниками, закупівлю сільгосптехніки, засобів хімізації та ін). Не надано також первинних документів, які фіксують операції з надання боржнику позичок чи операції з міжобласного чи внутріобласного переміщення зерна за участю ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» .

Складені УДКС України у Вижницькому районі Звіт про використання та повернення бюджетної позички, наданої заготівельним організаціям для фінансування держконтракту 1995 року на зерно, станом на 01.06.2012 року по Вижницькому району та Довідка про використання та повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням 1996 року, по Вижницькому району станом на 01.06.2012 р. не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» ), а на підтвердження зазначених у них відомостей кредитором не подано належних доказів (а.с. 91-92).

Відповідно до пунктів 4.2, 4.4 Порядку-1995, пунктів 4.2, 4.5 Порядку-1996 доказами надання бюджетної позички рай(міськ)фінвідділами та відділеннями Державного казначейства України в районах є укладені контракти між товаровиробниками і заготівельними організаціями та договори про надання позички, документи про оплату витрат на закупівлю пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, сільськогосподарської техніки, витрат на виконання підрядним способом капітального ремонту сільськогосподарської техніки та погашення установам банків заборгованості по кредитах, виданих на придбання пально-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки та запасних частин до неї (без урахування відсотків за користування кредитом) на підставі поданих товаровиробниками документів (рахунок-фактура, товаро-транспортна накладна та інші), а також акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, складені за участю заготівельних організацій.

Однак таких доказів кредитором не подано, відтак, неможливо встановити, хто надавав бюджетні позички боржнику -райфінвідділ чи управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, і на підставі яких документів та в якому обсязі заборгованість по бюджетній позичці ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» була передана до відання УДКС України у Вижницькому районі.

Контроль за виконанням держконтрактів (держзамовлення) покладався на Мінсільгосппрод, ДАК В«Хліб УкраїниВ» і заготівельні організації, а за наданням та поверненням бюджетних позичок - на Мінфін, фінансові органи, органи держказначейства.

Відповідальність перед фінорганами за підсумками проведених ними документальних перевірок несли товаровиробники (за недопоставку зерна на суму отриманого авансу) та заготівельні організації (за неповернення бюджетних позичок).

Вищезазначеними Порядками передбачено, що при переміщенні зерна та продуктів його переробки з одного підприємства та інше одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці виходячи із облікової вартості. Передача заборгованості по бюджетній позичці оформляється актом передачі-прийому. Зазначені акти складаються на підставі реєстру актів передачі зерна та продуктів його переробки підприємствами-постачальниками підприємствам-одержувачам.

Проте кредитором не подано будь-яких бухгалтерських та/або банківських документів на підтвердження перерахування боржникові і отримання ним бюджетної позички в заявленій сумі.

Розмір заявлених вимог не підтверджується ані Актом № 22 інвентаризації заборгованості по бюджетній позичці, наданій підприємствам агропромислового комплексу на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1995-1997 років, станом на 01.01.1999 р. по Вижницькому району, ані Актом № 43 від 27.11.2000 р. В«Про наслідки перевірки ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» з питань заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю зерна за державним замовленням 1995-1997 років, та своєчасність їх поверненняВ» (а.с. 79-80,89-90).

Так, в Акті № 22 інвентаризації врахована також заборгованість по бюджетній позичці 1997 року, суми заборгованостей за 1995, 1996, 1997 роки не відокремлено, що не надає можливості вважати заявлені УДКС України у Вижницькому районі вимоги документально підтвердженими.

В Акті № 43 перевірки сума заборгованості по бюджетній позичці станом на 27.11.2000 р. указана в розмірі 350270 грн., що менше, ніж зазначено в заяві кредитора.

За відсутності первинних документів суд не в змозі оцінити правильність відомостей, вказаних в акті звірки взаємних розрахунків від 12.09.2005 р., згідно якого за ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» станом на 01.09.2005 року по бухгалтерському обліку обліковується заборгованість по бюджетній позичці за 1995 рік - 393370 грн., за 1996 рік - 1084816 грн. (а.с. 81). Сам по собі згаданий акт звірки не є належним доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не відповідає наданому в ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначенню первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За відсутності належних і допустимих доказів у підтвердження сум боргу по бюджетній позичці не можуть бути визнані обґрунтованими також вимоги щодо пені, нарахованої на основну заборгованість. Кредитором також документально не підтверджено ставку пені, яка підлягала застосуванню, та правильність визначення періодів прострочки.

Окрім того, у відповідності до ст. ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з акту звірки взаємних розрахунків від 12.09.2005 року станом на 01.09.2005 року заборгованість ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» у сумі 1478186 грн. уже існувала, відтак, відповідно до наведених вище положень БК України та Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» станом на день набрання чинності Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 р. та Податкового кодексу України щодо вимог кредитора по бюджетній позичці 1995-1996 років закінчився строк давності, встановлений ст. 15 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» .

Відтак, на вказану заборгованість не розповсюджуються положення чч. 9, 13, 14 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. про не поширення позовної давності та заборону реструктуризації і списання простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету.

У будь-якому випадку кредитор не довів зворотнє.

Так, кредитором не надано доказів реструктуризації заборгованості боржника з наданих йому бюджетних позичок, хоча можливість такої реструктуризації була передбачена Законом України В«Про списання та реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників і заготівельних підприємств за отриманими бюджетними позичкамиВ» від 24 вересня 1999 року № 1112-XIV та Законом України В«Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексуВ» від 18 січня 2001 року № 2237-III.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржникаВ» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредиторські вимоги мають бути дійсними, такими, що підлягають судовому захисту, тобто не повинні бути обтяжені пропуском строку давності або погашені в іншому порядку.

За результатами розгляду заяви кредитора УДКС України у Вижницькому районі суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підтверджуються документально, більше того, станом на день порушення справи про банкрутство боржника - 29.11.2011 р. стосовно них у будь-якому випадку пройшов строк давності, визначений ст. 15 Закону України В«Про погашення порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , що унеможливлює визнання вимог кредитора в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Вимоги Управління Державної казначейської служби України у Вижницькому районі до ВАТ В«Вижницька реалбаза хлібопродуктівВ» відхилити.

Суддя Т.І.Ковальчук