Постанова

від 18.02.2011 по справі 14/273

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2011 р. справа №14/273

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" м.Волноваха Донецька область

на рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. по справі № 14/273 (суддя Левшина Г.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд" м.Каховка

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" м.Волноваха

про стягнення 223 768 грн. 55 коп.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 діє за довіреністю № 1 від 04.01.2011р.

ОСОБА_3 - директор.

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд" (далі -ТОВ "Дніпробуд", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою від 11.11.2010р. № 53 про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (далі-ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів", відповідач) заборгованості в сумі 169 320,88 грн., 3% річних в сумі 9 312,65грн., інфляційних нарахувань в сумі 32 001,65 грн та 12 699,07 грн. пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 10.01.2011р. № 3 (а.с.48-49), з доданням розрахунку (а.с.50) збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань та зменшив у частині стягнення пені, за остаточними позовними вимогами, наполягає на стягненні з відповідача коштів в сумі 225 730,23 грн., в тому числі основний борг в сумі 169 320,88грн., інфляційних нарахувань в сумі 36 911,95 грн., 3 % річних в сумі 10 159,24 грн.та пеня в сумі 9 338,16грн.

Позивачем помилково визначено ціну позову у розмірі 227 023,22 грн., відповідно до пункту 1 частини 1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову по даній справі складає 225 730,23 грн. Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобовґязань за укладеним між сторонами договором поставки № 200 від 14.10.2008р.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимоги позивача не спростував.

Справу судом розглянуто з урахуванням вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. по даній справі, остаточні вимоги позивача задоволені у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат. Крім того, з позивача з доход державного бюджету України стягнуто державне мито в сумі 00 грн. 86 коп.

Рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду по даній справі, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

-рішення прийнято з порушенням норма матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи;

- підписані зі сторони відповідача без зауважень або заперечень видаткові накладні свідчать про те, що відповідач внаслідок підписання цих накладних погодився з фактом та вартістю наданого позивачем товару та вважає, що вказані документи не свідчать про факт передачі товару на суму 169 320,88 грн., тобто вони не є первинними документами, оскільки видаткові накладні це документи, які видаються продавцем товарів і які містять інформацію про кількість та вартість продукції, що буде поставлятись покупцю.

-господарським судом порушено вимоги ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.1 та п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"; в рішенні не має ніяких посилань на довіреності, в яких були б вказані номер, дата, серія, строк дії довіреностей, хто отримував товар, найменування та кількість товару, що, як він вважає, є порушенням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України;

-позивачем в порушення вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду актів прийому-передачі товару ВАТ "Волноваський КХП" на вказану в позові суму.

-посилаючись на вимоги ст.258 Цивільного кодексу України зазначає, що господарський суд необґрунтовано та незаконно стягнув пеню в сумі 9 338,16 грн., розраховану за період з 10.11.2008р. по 10.05.2009р., тобто після спливу терміну позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням від 11.02.2011р. №89 про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що його уповноважений представник не має можливості прийняти участь у судовому засіданні 16.02.2011р.,оскільки знаходиться у відрядженні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду це клопотання відповідача відхиляє з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони,вживати заходів до всебічного, повного та об`активного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами , через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, важення яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства,організації.

Згадане клопотання підписане директором підприємства відповідача, без додатку відповідної довіреності на його повноваженого представника та без надання доказів знаходження цього представника у відрядженні.

Відповідачем не надано доказів неможливості прийняти участь у судовому засіданні 16.02.2011р.безпосередньо його директором.

До того ж, доводи відповідача викладені в його апеляційній скарзі.

Також, судова колегія в ухвалі про порушення апеляційного провадження від 31.01.2011р. попереджала сторони про те, що у разі нез`явлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами в справі.

Крім того, судова колегія зазначає,що під час розгляду місцевим господарським судом даної справи відбулось три судових засідання (07.12.2010р., 22.12.2010р. та 10.01.2011р.) в жодному з яких представник відповідача участі не приймав.

Враховуючи наведене, судова колегія розцінює дії відповідача як спосіб уникнути від відповідальності за невиконання своїх господарських зобов`язань за вказаним договором.

Постанова приймається 16.02.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 14.10.2008р. між ТОВ "Дніпробуд" (постачальник) та ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів" (покупець) був підписаний договір поставки №200 (далі за текстом-договір).

Згідно з п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобовґязався прийняти та оплатити на умовах даного договору шрот соняшниковий (товар) і кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товаро-транспортної накладної. В видатково-прибуткової накладній сторони зазначають найменування товару, що постачаєься, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Сума договору складає 270 000,00грн., з ПДВ +/- 5%. (п.6.3. договору).

Відповідно до п.7.1. оплата за договором здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100 % від вартості поставленого товару, що здійснюється на протязі 14 банківських днів з моменту поставки товару.

До матеріалів справи надані видаткові накладні: № 201 від 23.10.2008р. на суму 57 322,97 грн., № 202 від 24.10.2008р. на суму 74 556,96 грн., № 203 від 25.10.2008р. на суму 14 993,99 грн., № 204 від 26.10.2008р. на суму 62 446,97 грн., всього на суму 209 320,88 грн. (а.с.11-14).

Вказані видаткові накладні підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень або заперечень.

Згідно платіжного доручення № 9 від 18.12.2008р. відповідач, отриманий товар частково оплатив у розмірі 40 000,00 грн. (а.с.16).

Станом на 18.11.2010р. (день звернення з позовом до суду),заборгованість з боку відповідача перед позивачем за договором складає 169 320,88 грн., що підтверджується договором, на підставі якого заявлений позов, вищепереліченими витратними накладними, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2011р. (а.с.51), а також іншими матеріалами справи, доказів її погашення після порушення провадження у справі відповідачем не надано.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовґязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовґязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України України передбачено, що субґєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовґязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовґязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов п.7.1. договору, відповідач заборгованість в сумі 169 320,88 грн. не оплатив, доказів погашення боргу після порушення провадження у справі до матеріалів справи не надав.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано 3 % річних в сумі 10 159,24 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., та інфляційних нарахувань за період з січня 2009р. по листопад 2010р. в сумі 36 911,95 грн. Розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним.

Згідно з вимогами ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності на неможливість виконання ним грошового зобовґязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовґязання, на вимогу кредитора зобовґязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення основного боргу в сумі 169 320,88 грн., 3% річних в сумі 10 159,24 грн., інфляційних нарахувань в сумі 36 911,95 грн., що розраховані за період з січня 2009р. по грудень 2010р. та з січня 2009р. по листопад 2010р., відповідно, оскільки ці вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та є такими, що підлягають задоволенню, а тому доводи апелянта щодо рішення суду у цій частині судова колегія залишає поза увагою.

Щодо стягнення пені, на підставі п.8.1. договору, в сумі 9 338,16 грн. за період з 10.11.2008р. по 10.05.2009р., то господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення пені в сумі 9 338,16 грн. з відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовґязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовґязання мало бути виконано.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовні давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За вимогами у частині стягнення пені в сумі 9 338,16 грн. позивач звернувся з позовом до господарського суду 12.11.2010р., тобто після спливу терміну спеціальної позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 9 338,16 грн., розрахованої позивачем за період з 10.11.2008р. по 10.05.2009р. є такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню у частині стягнення пені в сумі 9 338,16 грн. та розподілу судових витрат,з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 169 320,88 грн., інфляційних нарахувань в сумі 36 911,95 грн., 3 % річних в сумі 10 159,24 грн., з покладенням на відповідача судових витрат зі сплати держмита в сумі 2163,92 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,23 грн. та про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 9 338,16 грн.

Виходячи з ціни позову позивач повинен був сплатити за позовом в доход Державного бюджету України держмито в сумі 2 257,30 грн., а фактично сплатив лише 2 256,44 грн., тому, суд обґрунтовано стягнув з позивача в доход Державного бюджету України держмито в сумі 00,86 грн.

За апеляційною скаргою на позивача покладаються витрати зі сплати державного мита в сумі 93,38 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 103, п.п.3,4 ст.ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" на рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. по справі № 14/273 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. по справі № 14/273 скасувати частково.

3) Позов задовольнити частково.

4) Відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Дніпробуд" до ВАТ "Волноваський комбінат хлібопродуктів" про стягнення пені в розмірі 9 338 грн. 16 коп.

5) В іншій частині рішення суду залишити без змін.

6) Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів", м.Волноваха Донецької області, вул.100 років Красного Хреста, 2 код ЄДРПОУ 00957376, р/р 260025763, в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м.Донецька, МФО 335076, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд" Херсонська область, м.Каховка, вул. К.Лібкнехта, 1, код ЄДРПОУ 24111848, р/р 260072625 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль") основний борг в сумі 169 320 грн. 88 коп., інфляцій нарахування в сумі 36 911 грн. 95 коп., 3 % річних в сумі 10 159 грн. 24 коп., судові витрати зі сплати державного мита в сумі 2163,92 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,23 грн.

7) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд" Херсонська область, м.Каховка, вул.К.Лібкнехта, 1, ЄДРПОУ 24111848, р/р 260072625 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль" на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Волноваський комбінат хлібопродуктів" м.Волноваха Донецької області, вул.100 років Красного Хреста, 2 код ОКПО 00957376, р/р 260025763, в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м.Донецька, МФО 335076, судові витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 93,38 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

ОСОБА_4

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду