Постанова

від 03.09.2015 по справі 915/906/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.Справа № 915/906/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів О.Л.Воронюка, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - Е.М.Вєлковій,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Реквием"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2015 р.

у справі №915/906/15

за позовом Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи

до Приватного підприємства "Реквием"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації

про зобов'язання повернути майно,

встановив:

Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи звернулося з позовом до Приватного підприємства "Реквием", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації, про зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області а саме: нежитлові приміщення господарчої будівлі (згідно технічного паспорту під літерою К-1) площею 69,6 кв.м., розміщені за адресою м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, що перебувають на балансі позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором оренди від 18.05.2009р. №2 (зі змінами внесеними додатковими договорами №1 від 20.04.2012р., №2 від 02.10.2013р. та №3 від 28.03.2014р.) нежитлових приміщень в частині повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору. В обґрунтування позову позивач послався на ст.ст.526,610,785 ЦК України та ст.ст.17,26,27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.07.2015р. позов задоволено повністю з мотивів доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Задовольняючи позов, суд послався на те, що з 18.03.2015р. дія договору оренди нерухомого майна від 18.05.2009р. №2 припинилась у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому у відповідача виник обов'язок повернути позивачу передане за договором (з урахуванням внесених до нього за взаємною згодою сторін змін) орендоване нерухоме майно.

Не погодившись з рішенням суду, ПП "Реквием" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору оренди протягом місяця від позивача заперечень щодо розірвання договору на юридичну адресу відповідача, а саме: м. Миколаїв, вул. Степова,25, не надходило, отже строк дії договору, на думку відповідача вважається поновленим. В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник послався на ст.ст.525,526,629,763,764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

За результатами конкурсу, який відбувся 27.04.2009 року щодо права укладання договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, 18.05.2009 року між Бюро судово-медичної експертизи та ПП "Реквием" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області №2.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, а саме: нежитлові приміщення господарчої будівлі площею 58,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Миколаїв вул. Потьомкінська, 138, що перебувають у оперативному управлінні бюро судово-медичної експертизи, вартість яких визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30.11.2008 року і становить 60 200 грн..

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

За умовами п.2.4 договору у разі припинення дії договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом десяти робочих днів з моменту припинення дії договору. У цей строк орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Строк дії договору визначено пунктом 10.1 договору яким передбачено, що договір укладено на 2 роки 11 місяців та діє з 18.05.2008 року до 17.04.2012 року включно.

Відповідно до пунктів 10.3 договору, зміни до умов цього договору або його розірвання допускають за взаємною згодою сторін. Зміни, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

У відповідності до п.10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору, за обов'язковою наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Умовами п. 10.6 договору визначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено . У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом десяти робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п.10.8 договору) (а.с.14-19).

Зазначене в даному договорі нерухоме майно було передано орендареві від орендодавця за актом приймання - передачі від 18.05.2009 року (а.с.20).

20.04.2012 року сторони уклали додатковий договір №1 до договору оренди від 18.05.2009 року №2. За умовами додаткового договору сторони погодили, зокрема, продовжити термін дії договору від 18.05.2009р. №2 з 18.04.2012р. до 17.03.2015р. включно , вказавши, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору. Пункт 10.8 договору викладено в наступній редакції: «У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження» (а.с.24-25).

Додатковим договором №2 від 02.10.2013р., який набрав чинності з моменту його укладання та є невід'ємною частиною договору оренди від 18.05.2009р. №2, сторонами змінено порядок визначення та сплати орендної плати (а.с.27-28).

28.03.2014р. сторони уклали додатковий договір №3 до договору оренди від 18.05.2009 р. №2, умови якого, за домовленістю сторін набирають чинності з моменту його підписання і поширюють свою дію на правовідносини, що виникли до його укладання, а саме: з 01.06.2013р. та який є невід'ємною частиною договору оренди від 18.05.2009р. №2, сторони домовились викласти п.1.1 договору в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові вбудовані приміщення першого поверху одноповерхової будівлі (Літ.К) (майно) площею 69,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, що перебуває на балансі Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.05.2013р. і становить за незалежною оцінкою 139 850 гривень». Вказаним додатковим договором змінено порядок визначення та сплати орендної плати (а.с.29-30).

Враховуючи, що з 18.03.2015 року строк дії договору закінчився, позивач заявою від 18.03.2015р. №537 повідомив відповідача про відсутність у позивача наміру продовжити термін дії вказаного договору оренди № 2 від 18.05.2009р. та про закінчення строку його дії , виклавши вимогу підписати акти приймання-передачі орендованих приміщень та звільнити орендоване нерухоме майно (а.с.35).

Направлена на адресу заява разом з актом приймання-передачі нерухомого майна до договору №2 надіслані відповідачу 18.03.2015р., про що свідчать копії фіскальних чеків №5400304259325 та копія опису вкладення до нього (а.с. 88).

В матеріалах справи також міститься лист Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за вих.№06-19-373 від 23.06.2015р., в якому зазначено, що лист з оголошеною цінністю з рекомендованим повідомленням про вручення №5400304259325, поданий до відправки у ВПЗ Миколаїв-3 18.03.2015р. на адресу ПП "Реквієм" (вул. Степова, 35, м. Миколаїв,54003), надійшов до ВПЗ Миколаїв-3 18.03.2015р. та 17.04.2015р. повернутий за зворотною адресою з причини закінчення терміну зберігання. Лист з оголошеною цінністю з рекомендованим повідомленням про вручення № 5400304259406, поданий до відправки у ВПЗ Миколаїв-3 01.04.2015р. на адресу ПП "Реквієм" (вул.Степова, 25, м. Миколаїв,54003), надійшов 03.04.2015р. до ВПЗ Миколаїв-3 та 30.04.2015р. повернутий за зворотною адресою з причини закінчення терміну зберігання (а.с.89-90).

Отже, підставою звернення до суду з відповідним позовом стало неналежне виконання відповідача умов договору оренди в частині повернення орендованого майна.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини другої статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Статтею 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди сторони визначили умовами п.10.4 договору та п.7 додаткового договору №1 від 20.04.2012р., відповідно до яких, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору, за обов'язковою наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Зі змісту зазначених правових норм та визначених сторонами умов договору (зі змінами внесеними додатковими договорами №1 від 20.04.2012р., №2 від 02.10.2013р. та №3 від 28.03.2014р.) вбачається, що після закінчення строку дії договору цей договір вважається укладеним на той же термін за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору, то такий договір припиняється.

При цьому реалізація наведених законодавчих приписів та договірних умов не ставиться у залежність від наведення у заяві причин, за яких орендодавець не бажає продовжувати договірні відносини та не потребує встановлення судом достовірності тих причин, які наведені у заяві про припинення дії договору. Визначальним є сам по собі факт повідомлення однією стороною договору іншої сторони про припинення договору у зв'язку з закінченням строку його дії.

Таким чином, предметом доказування у даному спорі про повернення майна у зв'язку з припиненням дії договору оренди, зокрема, є встановлення обставин щодо повідомлення орендаря про відсутність наміру орендодавця продовжувати з ним договірні відносини, встановлення припинення договору і не повернення спірного приміщення відповідачем після закінчення дії договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що волевиявлення Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи щодо припинення договору оренди №2 від 18.05.2009 року у зв'язку з закінченням строку його дії 18.03.2015р., підтверджується його заявою №537 від 18.03.2015р., яка направлялась на адреси відповідача з вимогою звільнити займане приміщення і передати його по акту приймання - передачі у зв'язку з закінченням строку договору.

Твердження скаржника про те, що він не отримував вказані повідомлення на поштову адресу узгоджену сторонами для листування, а саме: м. Миколаїв, вул. Степова, 25, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа ПП "Реквием" знаходиться за адресою: 54003, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Степова,35. Саме на вказану адресу позивач направляв повідомлення про припинення дії договору оренди та виселення із займаного приміщення.

З листа Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за вих.№06-19-373 від 23.06.2015р. вбачається, що позивач також направляв повідомлення про припинення договору відповідачу й на адресу, яка визначена в договорі оренди для листування, а саме: вул. Степова, 25 м. Миколаїв. Проте, відповідач повідомлення про припинення дії договору отримувати відмовився, орендоване приміщення передане за договором оренди не повернув.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За вимогами ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст.99,103,105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2015р. у справі №915/906/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Л.Воронюк

Суддя В.Б. Туренко