Постанова

від 03.09.2015 по справі 809/3102/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. № 809/3102/15

11 год. 45 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого Гундяка В.Д.

при секретарі Хомі О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Перламутр" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2015 року приватне підприємство "Перламутр" (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі -відповідач) про визнання протиправними дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно визнано подану приватним підприємством "Перламутр" декларацію за І квартал 2015 року такою, що не відповідає звітному періоду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснила, що ПП «Перламутр» засобами електронного зв'язку подано декларацію з податку на прибуток від 12.05.2015 року за №9092905057 за І квартал 2015 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 35 508 грн. 18.05.2015 року листом від ДПІ в м. Івано-Франківську позивача повідомлено про присвоєння поданій декларації статусу «не визнано як податкову звітність». Вважає, що так як нормою п.57.1 ст.57 ПК України, чинною до 01.01.2015 року, передбачено право платника податку, який сплачує авансовий внесок з податку на прибуток, подавати податкову декларацію за перший квартал у разі неотримання ним прибутку або отримання збитку, то законних підстав для прийняття податковим органом вищевказаного рішення не було. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача вважає заявлений позов необґрунтованим та безпідставним з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Крім того, пояснив суду, що нормою п.57.1 ст.57 ПКУ, в редакції до 01.01.2015 року дійсно передбачено право платника податку, який сплачує авансовий внесок з податку на прибуток, подавати податкову декларацію за перший квартал у разі неотримання ним прибутку або отримання збитку, однак ЗУ "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01.01.2015 року) внесено зміни до відповідної норми, якими такого права не передбачено. Зазначив, що набрання чинності нормою пункту 57.1 статті 57 в 2016 стосується лише граничного терміну подання декларації де податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком. На підставі вищезазначеного вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, дії відповідача законними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Приватним підприємством «Перламутр» (код 23799460) поданою податковому органу декларацією з податку на прибуток за 2014 рік нараховано податок в сумі 154 541 грн. та самостійно визначено на підставі вимог ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 щомісячний авансовий внесок в сумі 12 878 грн. по термінах сплати з березня 2015 по травень 2016 включно.

Разом з цим ПП "Перламутр" подано засобами електронного зв'язку декларацію з податку на прибуток від 12.05.2015 №9092905057 за І квартал 2015 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 35 508 грн. з метою припинення сплати авансових внесків з податку на прибуток (а.с.13-14).

В судовому засіданні встановлено, що вищевказану декларацію податковим органом визнано такою, що не відповідає звітному періоду та присвоєно статус "не визнано як податкову звітність".

Суд погоджується з правомірністю визнання ДПІ в м. Івано-Франківську податкової декларації, поданої позивачем з податку на прибуток підприємств за І квартал 2015 року такою, що не відповідає базовому звітному періоду з наступних мотивів.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПКУ, в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, було визначено право платника податку, який сплачує авансовий внесок з податку на прибуток, подавати податкову декларацію за перший квартал у разі неотримання ним прибутку або отримання збитку.

Однак, 28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71 -VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», опублікований в газеті «Голос України» (31.12.2014р. №254) та положення якого набрали чинності з 01.01.2015р., яким вищевказане право платника податку не передбачено.

Згідно з п.22 підрозділу 4 розділу XX ПК України норма пункту 57.1 статті 57 у редакції, викладеній в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу Кодексу, викладена в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих України щодо податкової реформи".

Тобто, набрання чинності норми пункту 57.1 статті 57 ПК України в 2016 стосується лише граничного терміну подання декларації де податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Аналогічну позицію викладено і в листі ДФС України від 29.04.2015р. №15562/7/99-99-15-0-01 (а.с. 27).

Відповідно до п.49.1 ст.49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування; або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 Кодексу).

Відповідно до ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація поряд з іншим повинна містити такий обов'язковий реквізит як звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.

Як зазначено в п. 33.1. ст. 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Виходячи з вищенаведеного, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 нього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п.49.11. ст. 49 Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що 18.05.2015 року листом від ДПІ в м. Івано-Франківську позивача повідомлено про присвоєння поданій декларації статусу «не визнано як податкову звітність», так як ПП «Перламутр» подано декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2015 року, що не відповідає базовому звітному періоду (а.с.12).

Таким чином, в порушення вищенаведених статей Податкового кодексу України платником подано декларацію, що не відповідає базовому звітному періоду, а тому відповідачем правомірно не визнано її як податкову звітність.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника позивача про необхідність застосування податковим органом у спірних правовідносинах норми п.57.1 ст.57 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, так як виходячи з основ теорії права, за загальним правилом нормативні акти в часі мають пряму дію, тобто до конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт. З огляду на те, що декларацію з податку на прибуток за І квартал 2015 року було подано підприємством 12.05.2015 року, то при її поданні слід було керуватись вимогами ПК України, чинними в даний період часу, тобто з урахуванням змін, внесених Законом України за №71 -VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Перламутр» є необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги такими, що до задоволення не підлягають.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 08.09.2015 року.