Постанова

від 26.08.2015 по справі 816/3016/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3016/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М. А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2015 року позивач ОСОБА_2 міський центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки було встановлено, що відповідач в порушення вимог Закону України В«Про зайнятість населенняВ» , Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» під час перебування на обліку в ОСОБА_2 міському центрі зайнятості у якості безробітного та отримання відповідної допомоги по безробіттю одночасно працювала по трудовій угоді окружній виборчій комісії територіального виборчого округу № 151. Позивачем було прийнято наказ про повернення коштів та разом з вимогою надіслано на адресу відповідача. В добровільному порядку відповідачем заборгованість не було погашено. З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 12 330 грн. 38 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачу у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28 травня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного /а. с. 12-13/. У поданих заявах відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

28 травня 2014 року ОСОБА_3 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю /а. с. 29/.

Знята з обліку ОСОБА_3 з 12 березня 2015 року у зв'язку з поданням заяви про припинення реєстрації /а. с. 29/.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 12 330 грн. 38 коп., що підтверджується довідкою ОСОБА_2 міського центру зайнятості /а. с. 18/.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Частиною 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, згідно вимог статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

На підставі вказаних норм, ОСОБА_2 міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в ході якого виявлено /а. с. 13-14/, що відповідач під час реєстрації в ОСОБА_2 МЦЗ приховав від спеціалістів центру зайнятості інформацію про те, що він працював по трудовій угоді членом виборчої комісії ДВК № 531274 Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 151 з 08 травня 2014 року по 30 травня 2014 року на час виборів Президента України 2014 року /а. с. 15/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітною є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Згідно пункту 2 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб.

Також, статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак відповідач, під час реєстрації його у якості безробітного, не повідомив про те, що він в період з 08 травня 2014 року до 30 травня 2014 року виконував роботу члену Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 151.

Таким чином, ОСОБА_3 не повідомив ОСОБА_2 МЦЗ про обставини, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, а отже зазначена допомога в сумі 12 330 грн. 38 коп. була отримана відповідачем незаконно.

Згідно пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв'язку із виявленим порушенням, 13 липня 2015 року позивачем було видано наказ № 84 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_3 /а. с. 16/.

Таким чином, на момент розгляду справи судом заборгованість ОСОБА_3 становить 12 330 грн. 38 коп.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 22533903) заборгованість у розмірі 12 330 (дванадцять тисяч триста тридцять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький