Постанова

від 03.09.2015 по справі 818/300/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 р. Справа №818/300/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/300/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі - позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 року №0000581502/3820 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24596грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12298грн.

Свої вимоги мотивує тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки базується на необґрунтованих висновках перевірки щодо відсутності реального характеру договірних відносин між позивачем та ТОВ «ТНК». Зазначає, що укладення договору було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне виконання умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.151), в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення на позовну заяву (а.с.70-71), в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити, зазначивши, що ПАТ «Сумихімпром» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за лютий 2014 року на 24596грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ТНК» за договором підряду, що фактично здійснювались не контрагентом позивача, а ТОВ «Скай Буд».

Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Під час розгляду справи встановлено, що працівником ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сумихімпром» (код ЄДРПОУ 05766356) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ТНК» (код ЄДРПОУ 31547734) за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.12.2014 року №5183/18-19-15-02/05766356 (а.с.10-33).

В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті порушення підприємством вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за березень 2014 року на 24596грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на 24596грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 року №0000581502/3820, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24596грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 12298грн.(а.с.34).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Сумихімпром», суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «ТНК», оскільки дані операції, на думку податкового органу, фактично виконувалися не ТОВ «ТНК» як підрядником, а ТОВ «Скай Буд».

Податковий орган вважає, що позивач провів документальне оформлення фінансово-господарських операцій із ТОВ «ТНК», які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ТОВ «ТНК». Тобто, ці операції не мали реального характеру, а відбувалось лише документування цих операцій.

Зокрема, в період, що підлягав перевірці, ПАТ «Сумихімпром» (замовник) уклало із ТОВ «ТНК» (підрядник) договір підряду №8 від 16.03.2013 року, за яким замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, з використанням необхідних власних матеріально-технічних ресурсів, згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією, та відповідно до умов цього Договору, виконати роботи з улаштування фундаментів і приямку на об'єкті: «Ділянка з прийому та подачі залізного купоросу у виробництво сульфату заліза ЦЗП» та передати замовнику результати робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати робіт (а.с.36-42).

Положеннями ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 цієї ж статті).

За змістом ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Так, пунктом 7.1.4 договору підряду передбачений обов'язок підрядника погоджувати із замовником укладення договорів субпідряду зі спеціалізованими організаціями, у разі їх залучення для виконання робіт, і нести відповідальність перед замовником за належне виконання робіт, а також право замовника відмовити у залученні запропонованого субпідрядника з обґрунтуванням причин такої відмови.

На виконання вказаних умов договору ТОВ «ТНК» направило технічному директору ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_2 листа №21 від 23.09.2013 року, яким повідомило про необхідність залучення субпідрядних організацій, в т.ч. і ТОВ «Скай Буд», до виконання робіт на об'єкті «Ділянка з прийому та подачі залізного купоросу у виробництво сульфату заліза ЦЗП» згідно з договором №8 від 16.09.2013 року (а.с.141).

Оскільки від ПАТ «Сумихімпром» не надходило письмових заперечень щодо запропонованих субпідрядників, то вважається, що ТОВ «ТНК» отримало від замовника згоду на залучення до виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Скай Буд» в якості субпідрядника.

Тобто у даному випадку сторонами був дотриманий порядок погодження залучення субпідрядника, що свідчить про необґрунтованість твердження відповідача щодо непогодження однієї із істотних умов договору підряду, а саме порядку залучення субпідрядників, та про необґрунтованість твердження щодо укладання між ТОВ «ТНК» та ТОВ «Скай Буд» фактично договору підряду, а не субпідряду.

Оплата ПАТ «Сумихімпром» (замовник) виконаних ТОВ «ТНК» (генпідрядник) робіт у повному обсязі підтверджується копіями платіжних доручень №49592 від 27.02.2014 року та №49710 від 28.02.2014 року (а.с.51-52).

ТОВ «ТНК» видало ПАТ «Сумихімпром» податкову накладну №1 від 17.02.2014 року на суму 147574,61грн., у т.ч. ПДВ 24595,77грн. (а.с.54).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія акту приймання виконаних будівельних робіт №ОУ-0000001 за лютий 2014 року типової форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3, укладених між ТОВ «ТНК» та ПАТ «Сумихімпром», які свідчать про те, що позивач прийняв від ТОВ «ТНК», яке по-суті є генпідрядником, без зауважень будівельні роботи фактично виконані субпідрядною організацією, а саме ТОВ «Скай Буд» (а.с.43-50).

Також в матеріалах справи містяться копії договірної ціни, локального кошторису та підсумкової відомості ресурсів (а.с.129-137), які є невід'ємними додатками договору підряду №8 від 16.09.2013 року в силу пунктів 2.2, 2.3, 6.3 та п.14 (а.с.39).

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частка такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм, контролюючий орган не заперечує факту наявності у позивача податкової накладної.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, формування платником податку податкового кредиту допускається за умови наявності зв'язку цих витрат з господарською діяльністю товариства та підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту.

При цьому, посилання відповідача на акт від 19.08.2014 року №3215/2205/31547734/332 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТНК» (код ЄДРПОУ 31547734) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Будтехцентр» (код ЄДРПОУ 37997835) за період з 01.06.2012 -30.06.2012 року, з ТОВ «Авелин» (код ЄДРПОУ 38706090) за період з 01.09.2013-30.09.2013 року, з ТОВ «Скай Буд» (код ЄДРПОУ 38812986) за період з 01.02.2014 - 28.02.2014 року» (а.с.72-89), яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ «ТНК» товарів, робіт (послуг) за перевірений період із вказаними вище суб'єктами господарювання, а також відсутність факту реального здійснення господарських операцій щодо придбання у них робіт/послуг у червні 2012 року, вересні 2013 року та лютому 2014 року з подальшою реалізацією товару робіт/послуг на адресу підприємства-покупця у сумі придбання, судом не враховуються з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару (робіт/послуг) податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Тобто, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Отже, якщо контрагент не виконує своїх зобов'язань, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про правомірність формування податкової звітності за результатами господарських відносин позивача із ТОВ «ТНК», оскільки реальність та повнота відображення даних операцій в обліку за лютий 2014 року документально підтверджена та не спростована відповідачем. Отже, висновки податкового органу в частині порушення позивачем вимог податкового законодавства під час господарських відносин із ТОВ «ТНК» є безпідставними, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправне та підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З врахуванням викладеного, відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 року №0000581502/3820 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, суд вважає також за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 182грн.70коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариство "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідмлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 22.01.2015 року №0000581502/3820 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24596грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12298грн.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. сімдесят коп.) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в 12, ЄДРПОУ 05766356) .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 08.09.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова