Постанова

від 08.09.2015 по справі 810/2463/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2463/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКП Реал» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКП Реал» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014 року №0001442204 та №0001452204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково та змінити мотивувальну частину постанови, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МКП Реал» зареєстровано як юридична особа 19.05.2011 року, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 28.10.2014 року по 03.11.2014 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МКП Реал» (код ЄДРПОУ 37547965) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року та податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» (код за ЄДРПОУ 37956521), за результатами якої складено акт від 10.11.2014 року №1250/22-4/37547965.

Як вбачається з акта перевірки, перевірку призначено на підставі постанови від 20.08.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «МКП Реал» в рамках кримінального провадження №32013100200000041 від 22.03.2013 року, винесеної старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області, та наказу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів Київської області від 28.10.2014 року №885.

Внаслідок перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2, ст.. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 52811 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року на суму 4599 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 48212 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 50297 грн., в т.ч. за лютий 2012 року на суму 4380 грн., за квітень 2012 року на суму 19667 грн., за травень 2012 року на суму 26250 грн.

За результатами перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2014 року №0001442204, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62871,25 грн., та №0001452204, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 66013,75 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Втім такий висновок суду є передчасним, позаяк в основу його прийняття покладено попередню редакцію пункту 86.9 статті 86 ПК, яка вже не діяла на час проведення розглядуваної податкової перевірки.

Так, редакція пункту 86.9 статті 86 ПК, що діяла до 04.01.2013, не конкретизувала коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, що давало підстави для поширення передбаченою цією нормою заборони відносно прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі у разі проведення податкової перевірки щодо будь-яких осіб на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 ПК, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 8 Закону України від 20.11.2012 № 5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» (який набрав чинності з 04.01.2013) пункт 86.9 статті 86 ПК було викладено в іншій редакції, відповідно до якої у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, наведене в аналізованій законодавчій нормі обмеження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення після отримання судового рішення у кримінальній справі стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадових осіб платника.

А відтак у даному разі для встановлення підстав для застосування до спірних правовідносин обмежень, передбачених пунктом 86.9 статті 86 ПК для прийняття податкового повідомлення-рішення, апеляційному суду слід було перевірити, у рамках якої саме кримінальної справи було проведено спірну податкову перевірку Товариства, відносно якої особи та з яких підстав було порушено відповідне кримінальне провадження, і на підставі цього дійти вмотивованого висновку про передчасність (або своєчасність) винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

У разі ж встановлення відсутності підстав для поширення на розглядувані правовідносини заборони, передбаченої пунктом 86.9 статті 86 ПК, апеляційному суду необхідно дослідити та надати правовий аналіз викладеним в акті перевірки обставинам та висновкам податкового органу, які слугували підставою для оспорюваних донарахувань.

Як вже зазначалось вище, перевірку позивача проведено на підставі постанови від 20.08.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «МКП Реал» в рамках кримінального провадження №32013100200000041 від 22.03.2013 року, винесеної старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області, та наказу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів Київської області від 28.10.2014 року №885.

Відповідно до наданих до перевірки ТОВ «МКП Реал» мало взаємовідносини з ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» згідно договорів підряду:

від 02.02.2012 року №1-02-12, відповідно до якого ТОВ «МКП Реал» (Замовник), а ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» (Підрядник) зобов'язується виконати наступні роботи: термоізоляція перегороджуючої стіни та кутів вирощування грибів, методом напилення жорсткого пінополіуретану за адресою: 19030, Україна, Черкаська область, Канівський район, с.Литвинець, вул. Грибка, буд.1;

від 09.04.2012 року №04-04-12 відповідно до якого ТОВ «МКП Реал» (Замовник), а ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» (Підрядник) зобов'язується виконати наступні роботи: по покриттю пінополіуретаном холодильних камер №1, 2, 3, 5, 6 тривалого зберігання яйця птахофабрики в с.Гулянці Кам'янець-Подільського району ПАТ «Агрофірми Авіс».

ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» надало копії свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Також, позивачем при укладанні договорів з контрагентом було перевірено достовірність наданих документів опублікованих на офіційному сайті ДПА України, а також встановлено відсутність розбіжностей у «Додатку 5 до декларації з ПДВ».

Отже, задекларований податковий кредит TOB «МКП Реал» відповідає задекларованому податковому зобов'язанню TOB «Регіон Монтаж Механіка».

На виконання умов Договору TOB «Регіон Монтаж Механіка» виконавши значені у договорах роботи надало позивачу належним чином складені первинні документи.

Оплата за виконані роботи проведена в безготівковій формі в повному обсязі.

TOB «МПК Реал» вірно зазначено, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право TOB «МПК Реал» на формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Несплата контрагентами TOB «МПК Реал» податку не свідчить про те, що укладені TOB «МПК Реал» правочини не відповідають інтересам держави і суспільства. На даний час, правочини укладені між TOB «МКП Реал» та TOB «Регіон Монтаж Механіка» не визнавались судом, як недійсні.

Колегією суддів встановлено, що з висновку акта перевірки взагалі не зрозуміло, що порушено ТОВ «МКП Реал».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

На момент укладення договорів, на якому ґрунтуються взаємовідносини позивача з контрагентом, а також під час здійснення господарських операцій, контрагент зареєстрований в податковому органі як платник ПДВ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Крім того, чинне, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Зазначена позиція судової колегії узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року - змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції, наведеній у даній постанові.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.