Постанова

від 08.09.2015 по справі 810/2481/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2481/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2015 №193/0005831702/34.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову змінити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 11.07.2008 року, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ з 14.07.2008 року. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2015 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 27.01.2015 року №62 та згідно п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (р.н.о.к.НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Імпекс Логістик» (код ЄДРПОУ 38149568) за період з 01.06.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 06.02.2015 року №184/17-2/НОМЕР_1/10.

Як вбачається зі змісту наказу Білоцерківської ОДПІ від 27.01.2015 року №62, перевірку призначено на підставі постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Димидовського В.А. від 12.12.2014 року по кримінальному провадженню №32014100020000074 від 13.08.2014 року про призначення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Імпекс Логістик» (код ЄДРПОУ 38149568) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Імпекс Логістик» за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року та встановлено проведення нереальних (безтоварних) операцій по ланцюгу ТОВ «Торенія», ТОВ «Гран Тайм» та ПП «Відродження 2010» - ТОВ «Імпекс Логістик» до ФОП ОСОБА_3

Як наслідок, під час перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 65494 грн., в т.ч. за червень 2014 року на суму 35478 грн. та за липень 2014 року на суму 30016 грн.

Такі висновки податковий орган пов'язує з фактом неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за червень-липень 2014 року сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості товару, що були придбані у ТОВ «Імпекс Логістик» згідно договору поставки від 06.07.2012 року №2. На думку перевіряючого, контрагент позивача взагалі не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з постачання товару.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на обставинах, викладених в акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.12.2014 року №1212/26-55-22-08/38149568 про результати проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Імпекс Логістик» (код ЄДРПОУ 38149568) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), ТОВ «Гран Тайм» (код ЄДРПОУ 38123047) та ПП «Відродження 2010» (код ЄДРПОУ 37285057) за період з 24.04.2012 року по 30.10.2014 року.

Вказаним актом було встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Імпекс Логістик» з ТОВ «Торенія», ТОВ «Гран Тайм» та ПП «Відродження 2010» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Крім того, в даному акті зазначено, що ТОВ «Імпекс Логістик» для перевірки не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження щодо придбання товарів у ТОВ «Торенія», ТОВ «Гран Тайм» та ПП «Відродження 2010» та реалізації їх ФОП ОСОБА_3

Також, податковим органом встановлено відсутність у ТОВ «Імпекс Логістик» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активі, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), та як наслідок встановлено відсутність постачання товарів (послуг) ТОВ «Імпекс Логістик» в адресу підприємців-покупців, що в свою чергу порушено ст. 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Імпекс Логістик» не спричиняють реального настання правових наслідків.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2015 року №193/0005831702/34, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 98241 грн., з яких: 65494 грн. - за основним платежем; 32747 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемним правочин між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Імпекс Логістик», а також з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

У перевіряємий період ФОП ОСОБА_3 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Імпекс Логістик».

Згідно умов Договору поставки від 06.07.2012 року №2, укладеного між ТОВ «Імпекс Логістик» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець), постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і оплачувати його на умовах, визначених даним Договором. Підтвердженням виконання поставки за договором є видаткова накладна. Поставку товару здійснюється силами та за рахунок постачальника.

На виконання зазначеного договору в червні 2014 року ТОВ «Імпекс Логістик» поставило на адресу ФОП ОСОБА_3 товарно-матеріальні цінності.

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між позивачем та вказаним підприємством позивачем надано суду належним чином завірені копії видаткових накладних від 26.06.2014 року №65, від 26.06.2014 року №66, податкових накладних від 26.06.2014 року №1, від 26.06.2014 року №2.

Крім того, судом встановлено, що отриманий позивачем від продавця - ТОВ «Імпекс Логістик» товар, останнім був придбаний не у ТОВ «Торенія», ТОВ «Гран Тайм» та ПП «Відродження 2010», як зазначає відповідач в Акті перевірки, а у виробника КНР Chaozhou Hua Da Ceramics Making Co Ltd, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 24.06.2014 року №500060001/2014/021464.

Аналізуючи дані вантажно-митної декларації від 24.06.2014 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що отриманий ТОВ «Імпекс Логістик» із закордону товар повністю відповідає товару, який було отримано ФОП ОСОБА_3 згідно з видаткових накладних від 26.06.2014 року №65 та №66, як за кількістю так і за списком найменувань.

Так, набори для спецій із серветницею на підставках, зазначених у п. 1-7 видаткової накладної №65, за кількістю та назвою співпадають з кількістю та назвою отриманого товару згідно з ВМД, зазначеного у графі «товар №1 до графи 31» на сторінці 3 ВМД - 3060 наборів. Аналогічно чайники заварювальні зазначені у п. 8-14 видаткової накладної №65 відповідають за назвою та кількістю отриманого товару відповідно до товару 1 у списку - чайник заварювальний на сторінці 1 ВМД у кількості 2480 шт. Блюдо для лимона зазначено на цій же сторінці ВМД у кількості 4380 наборів відповідає п.16-22 видаткової накладної №65. На цій же сторінці ВМД вказано про цукорницю у кількості 1080 наборів, що відповідає п. 23 видаткової накладної №65. Підставки під кухонні приналежності (ложки) зазначені на цій же сторінці у кількості 7200 шт. повністю відповідають отриманим позивачем відповідно п. 32 - 37 видаткової накладної №65 та п. 1 видаткової накладної №66. Підставки під кухонні приналежності (5 предметів) у кількості 1980 наборів відповідають отриманому товару зазначеному у п. 24 -31 видаткової накладної №65. Бульонниця у кількості 24-х шт. зазначена на листі 2 ВМД відповідає п. 15 видаткової накладної №65, банка для сипких продуктів, зазначена у графі «товар №1» на листі 3 ВМД відповідає п. 2 - 15 видаткової накладної №66, масельничка у кількості 2520 шт. зазначена на цій же сторінці відповідає п. 16-19 видаткової накладної №66, блюдо для салата у кількості 3960 шт. відповідають п. 20 - 24 видаткової накладної №66 та п. 39 видаткової накладної №65, блюдо для млинів у кількості 1140 наборів відповідають п. 25 - 30 видаткової накладної №66, блюдо для млинів ( у комплекті з 4 тарілками) відповідають п. 31 видаткової накладної №66, підставка під чайні пакетики у кількості 6336 шт. відповідають п. 32 - 38 видаткової накладної №66.

Крім того, наявність товару у ФОП ОСОБА_3 підтверджується також і тим, що 16.09.2014 під час обшуку на складі по вул. Харківське шосе 201/203, разом з іншим товаром, було вилучено товар за артікулом №358-553, що підтверджується додатками до протоколу обшуку від 16.09.2014 року за №№ 10 та 63. За даним артікулом зазначено чайники заварочні, отримані ФОП ОСОБА_3 від ТОВ «Імпекс Логістік» згідно з видаткової накладної №65 від 26.06.2014 року.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ «Імпекс Логістик» товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять видаткові та податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину, ТОВ «Імпекс Логістик» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Імпекс Логістик» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ «Імпекс Логістик» товарно-матеріальних цінностей.

Апелянт зазначає про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна оформлюється лише при отриманні послуг з перевезення та не є обов'язковим документом, що свідчить про отримання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для не включення сум податку на додану вартість із вартості придбання товару до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, адже зазначене включення здійснюється на підставі відповідних належним чином оформлених видаткових та податкових накладних, які в розумінні ст. 9 Закону України №966 та відповідають її вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, також, виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Втім такий висновок суду є передчасним, позаяк в основу його прийняття покладено попередню редакцію пункту 86.9 статті 86 ПК, яка вже не діяла на час проведення розглядуваної податкової перевірки.

Так, редакція пункту 86.9 статті 86 ПК, що діяла до 04.01.2013, не конкретизувала коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, що давало підстави для поширення передбаченою цією нормою заборони відносно прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі у разі проведення податкової перевірки щодо будь-яких осіб на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 ПК, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 8 Закону України від 20.11.2012 № 5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» (який набрав чинності з 04.01.2013) пункт 86.9 статті 86 ПК було викладено в іншій редакції, відповідно до якої у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, наведене в аналізованій законодавчій нормі обмеження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення після отримання судового рішення у кримінальній справі стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадових осіб платника.

А відтак у даному разі для встановлення підстав для застосування до спірних правовідносин обмежень, передбачених пунктом 86.9 статті 86 ПК для прийняття податкового повідомлення-рішення, апеляційному суду слід було перевірити, у рамках якої саме кримінальної справи було проведено спірну податкову перевірку Товариства, відносно якої особи та з яких підстав було порушено відповідне кримінальне провадження, і на підставі цього дійти вмотивованого висновку про передчасність (або своєчасність) винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

У разі ж встановлення відсутності підстав для поширення на розглядувані правовідносини заборони, передбаченої пунктом 86.9 статті 86 ПК, апеляційному суду необхідно дослідити та надати правовий аналіз викладеним в акті перевірки обставинам та висновкам податкового органу, які слугували підставою для оспорюваних донарахувань.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції, наведеній у даній постанові.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.