Справа № 2-2651/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Шишкіна О.В.
при секретарі - Деркач М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом первинної професійної спілки працівників підприємства «48 заводу залізничної техніки» до ОСОБА_1 , Харківського міського управління юстиції, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради, державного підприємства «48 заводу залізничної техніки», третя особа: Дорожній комітет профспілки Південної залізниці Профспілки залізничників і транспортних будівельників України про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
Первинна професійна спілка працівників державного підприємства «48 завод залізничної техніки», позивач по справі, звернулася до суду з позовом до громадянки ОСОБА_1 , Харківського міського управління юстиції, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради, державного підприємства «48 завод залізничної техніки» про визнання дій громадянки ОСОБА_1 , здійснюваних від імені профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 незаконними, виключення з Єдиного державного реєстру об`єднань громадян та благодійних організацій та з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про легалізацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 . Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача позивач зазначив Дорожній комітет профспілки Південної залізниці Профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на неодноразові реорганізації державного підприємства «48 завод залізничної техніки» починаючи з 1994 року, первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 суб`єкта господарювання, на базі якого і в інтересах працівників якого вона мала здійснювати свою діяльність, не реорганізувалася й на день подання позову наявність у Єдиному державному реєстрі об`єднань громадян та благодійних організацій та у Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України запису про її легалізацію суперечить законодавству України.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі й просив суд задовольнити дані вимоги.
ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) є законною юридичною особою, що діє у відповідності до норм законодавства України, і вона, як в.о. голови профкому даної профспілкової організації, не порушила жодних приписів законодавства, діяла законно та правомірно.
Від державного підприємства «48 завод залізничної техніки», Харківського міського управління юстиції, а також від третьої особи до суду надійшли заяви про визнання даного позову та про розгляд даної справи без їх участі. Суд вважає дані заяви такими, що не порушують права й охоронювані законом інтереси позивачів та третьої особи та не перешкоджають розгляду справи по суті.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, інші матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Ленінським районним управлінням юстиції у 2000 році була створена та легалізована первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , голова організації - ОСОБА_2 , запис в книзі обліку профспілкових організацій Ленінського району №198) як організаційна ланка профспілки залізничників і транспортних будівельників України (Дорожній комітет профспілки Південної залізниці).
Утворення військової частини НОМЕР_1 відбулося у 1994 році в ході формування залізничних військ Збройних Сил України на базі відповідних частин Збройних Сил СРСР. На підставі Директиви
Генерального штабу ДГШ №115/1/0120 від 02.03.1994 військова частина НОМЕР_3 (приймач 48 завод) була перейменована в військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Суд вважає за необхідне відмітити, що в ході реформування залізничних військ України, яке здійснювалося спочатку на підставі Указу Президента України «Про передачу залізничних військ Збройних Сил України у підпорядкування Міністерству транспорту України» від 27.01.2003 № 46/2003, а надалі згідно з Законом України «Про Державну спеціальну службу транспорту», військові частини залізничних військ були передані у новостворену в складі Мінтранзв`язку України Державну службу спеціального транспорту. Суд погоджується з доводами позивача, що юридична особа (код ЄДРПОУ 08112520), яка здійснювала господарське використання майнового комплексу нинішнього державного підприємства «48 завод залізничної техніки», була реорганізована.
Надалі, 01.12.2004 військова частина НОМЕР_1 була передана у підпорядкування Міністерства транспорту та зв`язку України, зважаючи на що була переформована (реорганізована) у військову частину Т-0800 Держспецтрансслужби («48 завод залізничної техніки» Держспецтрансслужби) Міністерства транспорту та зв`язку України ( наказ № 1 від 01.12..2004 ). Звідси юридична особа (код ЄДРПОУ 08112520), яка здійснювала господарське використання майнового комплексу нинішнього державного підприємства «48 завод залізничної техніки» була вдруге реорганізована шляхом припинення з 01.12.2004 р. військової частини НОМЕР_1 і перетворення її на у військову частину Т-0800 Держспецтрансслужби.
З матеріалів справи вбачається, що в межах перепїдпорядкування державного підприємства «48 завод залізничної техніки» Державної спеціальної служби транспорту безпосередньо Міністерству транспорту та зв`язку України, згідно наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 02.08.2006 №827 назва «Державне підприємство «48 завод залізничної техніки» Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_4 ) з 02.08.2006 була змінена на «Державне підприємство «48 завод залізничної техніки» Міністерства транспорту та зв`язку України». Звідси юридична особа (код ЄДРПОУ 08112520), яка здійснювала господарське використання майнового комплексу нинішнього державного підприємства «48 завод залізничної техніки», була втрете реорганізована.
Викладене свідчить про припинення існування з 01.12.2004 р. військової частини НОМЕР_1 , на якій була створена первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 . Незважаючи на проведені три реорганізації суб`єкта господарювання, на базі якого і в інтересах працівників якого профспілка мала здійснювати свою діяльність, первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 не реорганізовувалася. Суд вважає за необхідне зазначити, що на день подання позову наявність у Єдиному державному реєстрі об`єднань громадян та благодійних організацій запису про легалізацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суперечить чинному профспілковому законодавству України і законодавству про об`єднання громадян з таких підстав.
Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Право громадян на об`єднання у громадські організації реалізується в порядку і способом, визначеним Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 1 якого первинна організація профспілки визначається як добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, незалежно від форми власності і виду господарювання.
Тлумачення наведеного законодавчого припису дозволило суду дійти висновку, що однією з основних ознак первинної профспілкової організації є її пов`язаність з підприємством, інтереси працівників якого у відносинах з роботодавцем має представляти ця профспілка
Терміном «роботодавець» ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначає власника підприємства або уповноважений ним орган чи фізичну особу, яка використовує найману працю. За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що законодавець визначає «роботодавцем» суб`єкта трудових правовідносин, з яким укладаються трудові і колективні угоди, тобто суб`єкта, який безпосередньо здійснює юридично значимі дії у правовідносинах з найманими працівниками підприємства від імені підприємства. Законодавець пов`язує існування профспілки конкретно визначеного підприємства з існуванням саме даного підприємства як суб`єкта трудових правовідносин, що використовує найману працю, а не з майновим комплексом, на базі якого або з використанням якого означений суб`єкт трудових правовідносин здійснює статутну діяльність.
Підтверджує наведене й ст. 7 названого Закону, згідно якої членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, незалежно від форм власності і видів господарювання. Суд
вважає, що з наведеного, а також з положень ч. 2 ст. 11 цього Закону де визначено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, випливає висновок про похідний характер організаційних структур профспілок по відношенню до організаційних форм здійснення діяльності суб`єкта трудових правовідносин, що використовує найману працю і наявність нерозривного організаційно-правового зв`язку між первинними профспілками чи первинними організаціями профспілки на підприємстві та підприємствами, на яких вони створені та інтереси працівників якого покликані захищати.
За таких обставин, первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 , задля того, щоб продовжувати свою діяльність на суб`єктах господарювання, які здійснювали статутну діяльність а базі частини майна майнового комплексу військової частини НОМЕР_1 , у 2003, 2004 і 2006 роках мала прийняти рішення про реорганізацію в профспілку нового підприємства, утвореного в результаті реорганізації військової частини НОМЕР_1 .
Незважаючи на ліквідацію військової частини НОМЕР_1 як суб`єкта господарювання, на базі якого профспілка мала здійснювати свою діяльність, первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 своєчасно не реорганізовувалася, можливість здійснення такої реорганізації нині втрачена. Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі об`єднань громадян та благодійних організацій запису про легалізацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 сод ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суперечить чинному законодавству України. Підтвердженням цьому є звернення Харківського міського управління юстиції до державного підприємства «48 завод Залізничної техніки» з проханням надати інформацію щодо діяльності первинної профспілкової організацїї військової частини НОМЕР_1 , яке перебуває у матеріалах справи.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а саме листи від 28.05.2009, 13.06.2009, 5.06.2009, 19.06.2009, 13.07.2009, підписані Лебединською Л.В., вважає, що повноваження комітету первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 та її керівних органів безпідставно привласнено ОСОБА_1 , яка діє без правових підстав. Зазначена первинна профспілкова організація військової частини НОМЕР_1 не може вважатися профспілковою організацією у розумінні закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки не має з державним підприємством «48 завод залізничної техніки» передбаченого ст.ст. 1, 7, 11 названого Закону організаційно-правового зв`язку.
Протиправність функціонування первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_5 як первинної організації Профспілки залізничників і транспортних будівельників України підтверджується дорожнім комітетом профспілки Південної залізниці на правах профспілкового об`єднання, до складу якого свого часу входила первинна профспілкова організація військової частини 1-3463.
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона начебто була обрана в.о. голови профкому ервинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 згідно протокол засідання профкому 4 від 19.03.2009 судом до уваги не приймаються, оскільки Законом України «Про професійні спілки, права та гарантії діяльності» правом виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві є обрання голови цього органу, а покладення виконання його обов`язку на членів профкому не передбачено.
Зважаючи на викладене, оскільки своєчасно у зв`язку із реорганізацією військової частини НОМЕР_5 відповідних коригувань до Єдиного державного реєстру об`єднань громадян та благодійних оррганізацій, а також до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не було віднесено і на сьогодні можливість здійснити передбачену законом процедуру ліквідації первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 і наступну її перереєстрацію втрачено, відповідний запис про легалізацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 підлягає виключенню з Єдиного державного реєстру об`єднань громадян та благодійних організацій та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1, 2, 7, 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов первинної професійної спілки працівників підприємства «48 заводу залізничної техніки» - задовольнити.
Визнати дії ОСОБА_1 , здійснювані від імені профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 26148303 та профспілкової організації державного підприємства «48 завод залізничної техніки», код ЄДРПОУ 36457462 - незаконними.
Зобов`язати Харківське міське управління юстиції виключити з Єдиного державного реєстру об`єднань громадян та благодійних організацій запис про легалізацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 26148303
Зобов`язати Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осі - підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запис про реєстрацію первинної профспілкової організації військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 26148303.
Апеляціна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2010 |
Оприлюднено | 04.10.2022 |
Номер документу | 50015798 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні