Рішення

від 03.09.2015 по справі 908/3988/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  35/80/15       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   03.09.2015                                                              Справа №  908/3988/15 Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А. при секретарі Коцар А.О. Від позивача – Білан В.Л., дов. б/н від 20.01.2015р.; Кальченко В.А., директор Від відповідача – не з'явився           розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – торгівельної компанії “Скіфія”, м. Запоріжжя           до Фермерського господарства “Пєтковой Т.Д.”, с. Богданівка Запорізької області           про стягнення 180109,20 грн.                                                         ВСТАНОВИВ: 06.07.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – торгівельної компанії “Скіфія” до Фермерського господарства “Пєтковой Т.Д.” про стягнення 180109,20 грн. Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що між ФГ “Пєтковой Т.Д.” (покупець) і ТОВ “ВТК “Скіфія” (продавець) 25.02.2013р. був укладений договір купівлі-продажу  партії товару №ПР02/02-2013. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та передав відповідачу товар на суму 61500, 00 грн., проте відповідач в строк, визначений в договорі – 10.11.2013р.,  не сплатив грошові кошти за  поставлений товар, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар з урахуванням курсової різниці в сумі 161716,49 грн., а також за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу партії товару №ПР02/02-2013 просить стягнути штраф у сумі 15375, 00 грн., 3% річних у розмірі 3017, 71 грн. та сплачений судовий збір. 06.07.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій  О.А. Ухвалою від 07.07.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/3988/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/80/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 05.08.2015р.  о/об 12 год. 00 хв. 04.08.2015р. через канцелярію господарського суду представник позивача надав до суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи. Судом долучені документи, надані позивачем. 05.08.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.           Представник відповідача у судове засідання 05.08.2015р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.07.2015р. не виконав, про причини неможливості з'явитись у судове засідання суд не повідомив.           Ухвалою від 05.08.2015р. розгляд справи відкладено на 03.09.2015р.            02.09.2015р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що Фермерське господарство «Пєтковой Т.Д.» не отримувало копію позовної заяви ТОВ «Виробничо - торгівельна компанія «Скіфія» про стягнення 180109,20 грн., не ознайомлено з позовними вимогами та доказами, якими вказані вимоги обґрунтовуються. Просить суд направити Фермерському господарству «Пєтковой Т.Д.» копію позовної заяви ТОВ «Виробничо - торгівельна компанія «Скіфія» про стягнення 180109,20 грн., а також відкласти судове засідання у справі до ознайомлення представника Фермерського господарства «Пєтковой Т.Д.» з позовними вимогами, надавши можливість реалізувати права, передбачені ст. 22 ГПК України. Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2015 р. заперечив проти вказаної заяви, оскільки позивач направлялась копія позовної заяви з додатками, про що свідчить опис вкладення, який доданий до позову, а також відповідач з часу порушення провадження у справи судом мав достатньо часу ознайомитись з матеріалами справи.           Суд, розглянувши вказану заяву відмовляє  в її задоволенні з наступних підстав.           По-перше, що стосується прохання відповідача, щодо направлення  судом копії позовної заяви на адресу ФГ “Пєтковой Т.Д.”, то суд зазначає, що вимогами ГПК України не передбачено направлення судом сторонам копій позовних заяв та доданих до них документів. Обов'язок щодо повідомлення іншу сторону про звернення до суду, покладено на позивача. Матеріали справи містять опис вкладення від 03.07.2015р. про направлення позивачем відповідачеві копії позовної заяви з додатками на адресу: 72430, Запорізька обл.., Приазовський р-н, с. Богданівна, вул. Дружби, 156. Знаходження відповідача за вказаною адресою підтверджується відомостями, що містяться в ЄДРФОП та вказана адреса також зазначена відповідачем в своїй заяві від 25.08.2015 р. Отже у суду відсутні підстави приймати до уваги твердження відповідача щодо неотримання позовної заяви. По-друге, щодо відкладення розгляду справи до ознайомлення представника відповідача з позовними вимогами, суд зазначає наступне.         Позовна заява надійшла до суду 06.07.2015р., провадження у справі порушено 07.07.2015р. Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Враховуючи закінчення строку вирішення спору та відсутність заяви про продовження строку вирішення спору, суд вирішує спір в межах строку визначеного ст. 69 ГПК України.           Також суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі від 07.07.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 05.08.2015р. направлялися судом на адресу відповідача (яка зазначалась вище), тобто відповідач був обізнаний щодо наявності господарського спору за його участю, про що також свідчить заява останнього від 25.08.2015р. Отже, у відповідача було достатньо часу, щоб скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи.           Крім того, судом на заяві відповідача від 25.08.2015р., яка надійшла до суду 02.09.2015 р., накладено резолюцію про надання відповідачу справу для ознайомлення, проте останній не скористався своїм правом та не з'явився до господарського суду Запорізької області ознайомитись з матеріалами справи.            03.09.2015р. від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.07.2015р. підприємством на адресу боржника 31.07.2013р. було направлено акт звірки взаємних розрахунків по договору №ПР02/02-2013 від 10.11.2013р., в якому бухгалтером підприємства позивача, виходячи з даних програми 1С помилково було сформовано акт звірки взаємних розрахунків з боржником на підставі внутрішнього складського обліку, в якому було вказано внутрішні видаткові складські накладні на відпуск товару №РН-0000002 від 25.02.2013р. на суму 45312,00грн., №РН-0000003 від 25.02.2013р. на суму 16188,00грн. загалом на суму 61500,00грн. замість зовнішньої видаткової накладної на адресу боржника №РН-0000002 від 25.02.2013р. на суму 61500,00 грн., згідно якої боржник отримав товар за вищевказаним договором відповідно до довіреності ЯЕЗ №351382 від 25.02.2015р. В судовому засіданні 03.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар з урахуванням курсової різниці в сумі 161716,49 грн., штраф у сумі 15375, 00 грн., 3% річних у розмірі 3017, 71 грн. та 3602,18 грн. сплаченого судового збору. Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився. Про причини неможливості присутності в судовому засіданні суд не повідомив.           Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.                  В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від             26.12.2011 р. зазначено, що у  випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.07.2015 р. та відкладення розгляду справи від 05.08.2015 р., які були направлені на адресу відповідача: 72430, Запорізька обл.., Приазовський р-н, с. Богданівна, вул. Дружби, 156, суду повернути поштовим відділенням не були, а отже суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами. За заявою представника позивача справа розглядалася без застосування технічної фіксації судового процесу. В судовому засіданні 03.09.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.     Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір. Як свідчать матеріали справи, 25.02.2013р. між ФГ “Пєтковой Т.Д.” (покупець) і ТОВ “ВТК “Скіфія” (продавець) був укладений договір купівлі-продажу  партії товару №ПР02/02-2013 (далі – договір)                                                             Відповідно до  п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар на умовами даного договору. Пунктом 2.1 договору передбачено найменування товару. Пунктами 2.2, 2.3 договору встановлено, що загальна вартість товару, що продається, складає 61500 грн. без НДС. Ціна товару розрахована по курсу НБУ 7,99 грн. за дол. США на дату поставки товару та є попередньою. Ціна товару може бути змінена за умови зміни курсу долара США на дату оплати товару. Відповідно до п. 4.1 договору, товар має бути поставлений покупцю в строк не пізніше двадцяти календарних днів з моменту підписання договору. Сторони домовились, що оплата за товар здійснюється в розмірі 100 % вартості, встановленої в п. 2.2. договору в строк до 10.11.2013р. (п. 5.1 договору). Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного договору купівлі-продажу  партії товару №ПР02/02-2013  згідно з видатковою  накладною № РН-0000002 від 25.02.2013р. ТОВ “ВТК “Скіфія” передало ФГ “Пєтковой Т.Д.” товар визначений в договорі на суму 61500 грн. Про  отримання товару також свідчить товарно-транспортна накладна. Вказаний товар отриманий уповноваженим представником ФГ “Пєтковой Т.Д.”, відповідно до довіреності № ЯЕЗ 351382 від 25.02.2013р., без зауважень та заперечень, про що свідчать підпис та печатка на видатковій накладній. Як вже зазначалося вище, оплата товару мала відбутися до 10.11.2013р. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар не виконав, грошові кошти не перерахував. Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 10.11.2014р. позивач на адресу відповідача направив претензію вих. № 10/11/01 від 10.11.2014р., якою повідомив відповідача, про наявну заборгованість останнього перед позивачем за отриманий товар за договором № ПР02/02-2013 від 25.02.2013 р., оплата за який мала бути здійснена 10.11.2013 р., а також повідомив про застосування до ФГ “Пєтковой Т.Д.” штрафу в розмірі 25% на суму 15375  грн. і пені на суму 22447,50 грн. Позивач просив відповідача сплатити заборгованість протягом десяти днів з моменту отримання претензії, а також попереджав, що в разі невиконання ФГ “Пєтковой Т.Д.” своїх зобов'язань, ТОВ “ВТК “Скіфія” буде змушений звернутися до суду з позовною заявою. Про направлення відповідачем претензії свідчить копія опису вкладення до цінного листа, який наявний в матеріалах справи. Однак відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив. Пунктом 2.3 договору сторони домовились, що ціна товару розрахована по курсу НБУ 7,99 грн. за дол. США на дату поставки товару та є попередньою. Ціна товару може бути змінена за умови зміни курсу долара США на дату оплати товару. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.06.2015р. офіційний курс НБУ України складав 21,011608 грн. за долар США. Позивач перерахував ціну товару, відповідно до умов договору, яка станом на день складання позову 01.07.2015р. становить 161716,49 грн. Суд, перевіривши розрахунок, встановив, що оскільки умовами договору передбачена зміна ціни товару в залежності від курсу долара США на дату оплати товару, то позивач правомірно та вірно здійснив перерахування ціни товару., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 161716,49 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими,  що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 25 % від вартості поставленого товару. Вартість поставленого товару дорівнює 61500 грн., строк оплати – 10.11.2013р. Позивачем нараховано 15375 грн. Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу  партії товару №ПР02/02-2013 від 25.02.2013р. щодо своєчасної оплати товару більш ніж на 30 днів, позивачем правомірно нараховано 15375 грн. штрафу. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано 3 % річних за період з 11.11.2013р. по 30.06.2015р. в розмірі 3017,71 грн. Право вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено що позивачем вірно розраховані 3 % річних за період  з 11.11.2013р. по 30.06.2015р. в розмірі 3017,71 грн. На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем порушені вимоги щодо своєчасного виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу  партії товару №ПР02/02-2013 від 25.02.2013р. щодо своєчасної оплати за отриманий товар, суд задовольняє позовні  вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь  ТОВ “ВТК “Скіфія” 161716,49 грн. основного боргу, з урахуванням зміни курсу долара США, 15375 грн. штрафу та 3 % річних в розмірі 3017,71 грн. в повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача повністю, в розмірі 3602,18 грн.           Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Фермерського господарства “Пєтковой Т.Д.”, 72430 с. Богданівка Запорізької області вул. Дружби, буд 156 ідентифікаційний код 25477269 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – торгівельної компанії “Скіфія”, 69095 м. Запоріжжя вул. Запорізька, 9-а кв. 63 код ЄДРПОУ 32551359 основну  заборгованість  з урахуванням зміни курсу долара США в розмірі 161716 (сто шістдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 49 коп.;  15375 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. штрафу,  3 % річних в розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн.  71 коп. та 3602  (три тисячі шістсот дві) грн. 18 коп. судового збору. Видати наказ.                 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення. Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  08.09.2015р.                          Суддя                                                                            О.А. Топчій