Ухвала

від 26.08.2015 по справі 910/12516/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 26.08.2015Справа №  910/12516/15 За заявою Державного підприємства Матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення суду від 06.07.2015 у справі № 910/12516/15 за позовом Приватного підприємства «Авітекс» до Державного підприємства Матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про стягнення 4369312,67 грн.                                                                                                              Суддя Сташків Р.Б.         Представники сторін: від позивача – Булій Т.В. (представник за довіреністю); від відповідача – Ковтонюк Ю.А. (представник за довіреністю).                                                                                                                   ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/12516/15 позов Приватного підприємства «Авітекс» було задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства Матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» 2796000 грн. 10 коп. заборгованості, 78114 грн. 67 коп. 3% річних, 1294976 грн. 05 коп. інфляційних, 50000 грн. пені та 73080 грн. судового збору. У іншій частині в задоволенні позову відмовлено. 24.07.2015 було видано наказ. Від Відповідача, Державного підприємства Матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду на 8 місяців приблизно-рівними частинами та згідно графіку у заяві. Заява була прийнята судом та призначена до розгляду. Позивач подав суду заперечення на заяву. Дослідивши матеріали справи та подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви по суті, суд встановив наступне. Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України, має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо. Як убачається з наведеного Відповідачем у заяві обґрунтування, продукція, закупівлю якої він здійснює, є стратегічно важливою та потребує значних фінансових витрат, а вчасне забезпечення залізниць матеріально-технічними ресурсами тісно пов'язане із питанням безпеки руху. Непоставка продукції загрожує зривом перевезень, ремонту рухомого складу та колій, що може призвести до незворотних та негативних наслідків. Фінансування Відповідача здійснюється Укрзалізницею, обсяги поточних надходжень визначаються щомісячними планами з встановленим порядком використання та контролю, виходячи із першочергових програм фінансування, і видаткова частина грошових коштів Відповідача  чітко обумовлена як напрямками по закупівлі продукції, так і статтями витрат. У першу чергу сплачується заробітна плата і податки. Відповідач вказує, що останнім часом має місце недостатність доходної частини, зменшення надходжень коштів, необхідність постійного ремонту та підтримання в належному робочому стані рухомого складу, негайна закупівля матеріалів верхньої будови колії для швидкого ремонту колій, що призвело до скорочення фінансування Відповідача. Відповідач також наводить доводи, що зміна ринку і зростання цін на ресурси та дизельне паливо, поставка яких стратегічно важлива, призвели до неспроможності Відповідача сформувати фінансовий запас, тому утворилась велика кредиторська заборгованість (балансова звітність станом на 31.03.2015). При цьому Відповідач вказує, що відноситься до переліку підприємств залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття з іншими державними підприємствами (постанова КМУ від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100 % акцій якого закріплюються в державній власності на базі ДАЗТ). Відповідач посилається на звернення до нього багатьох кредиторів, і що з метою економії коштів та стабілізації фінансового стану всім його працівникам встановлено режим неповного робочого тижня з неробочими днями по п'ятницях. Тому, з огляду на скрутне матеріальне становище підприємства, а також те, що підприємство перебуває у стадії реорганізації, Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі на 8 місяців за наведеним у заяві графіком та розмірами. Суд дослідив обґрунтування заяви Відповідача та ставиться до них критично з огляду на наступне. За приписами ст. 121 ГПК України, саме доведення заявником (у даному випадку – Відповідачем) конкретних, виключних обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять неможливим таке виконання у визначений в рішенні строк, може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду. Ті обставини, що Відповідач має складнощі у здійсненні господарської діяльності, яку здійснює самостійно, на власний розсуд та ризик, а також, що має заборгованість, не є винятковими та/або конкретними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду у даній конкретній справі та роблять неможливим таке виконання у визначений рішенням строк, і заявником не доведено суду протилежного. Надані звіт та довідка банку також не доводять його неспроможності саме на даний час виконати рішення суду належним чином та в повному обсязі. Те, що Відповідач відноситься до державних підприємств залізничного транспорту, відповідно перебуває на виділеному йому фінансування та виконує доручені йому, як державному підприємству, стратегічні завдання – також не є винятковими та конкретними обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду у даній конкретній справі, оскільки до державних підприємств залізничного транспорту відносяться і інші підприємства, а натомість питання зміни ринку та рівня цін є питаннями власної господарської діяльності Відповідача та відповідно, питанням вжиття Відповідачем необхідних заходів щодо пошуку нових продавців та ринків закупівлі, ініціювання питання про зміну замовлення на асортимент товарів, робіт і послуг з метою їх здешевлення на ринку, тощо. Відповідачем також не надано письмових доказів в обґрунтування строку розстрочки рішення на 8 років – тобто не доведено перед судом, які прибутки та за рахунок чого Відповідач планує отримати щоб погасили заборгованість повністю саме на протязі 8ми років заявленими Відповідачем частинами, тобто не доведено обгрунтованість заявленого строку та розмірів розстрочки. При цьому суд враховує майнові інтереси сторін, та констатує порушення майнових інтересів Позивача, які виявляються у невиконанні рішення суду Відповідачем на користь Позивача належним чином та протягом розумного строку, що з огляду на наявність інфляційних процесів у економіці держави призводить до знецінення грошових коштів, які присуджені Позивачу. Натомість, дослідивши майнові інтереси Відповідача, суд зазначає про недоведеність ним конкретних виключних обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі. Також є недоведеним вкрай скрутний фінансовий стан Відповідача та загроза його підприємству банкрутством у випадку без розстрочки виконання рішення суду у даній справі, а одні лише посилання на негативні результати господарської діяльності підприємства у певному періоді загрозу банкрутства не доводять. Щодо вини Відповідача у виникненні даного спору, то суд зазначає, що в даному випадку Відповідачем не спростовано його вину як у виникненні спору, так і в допущенні невиконання рішення суду у даній справі. Отже, суд дійшов висновку про недоведеність Відповідачем конкретних, виключних обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять неможливим таке виконання у визначений в рішенні строк, тому підстави для задоволення поданої Відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення у суду відсутні. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 121 ГПК України, суд   УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Державного підприємства Матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення суду від 06.07.2015 у справі № 910/12516/15 відмовити. Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Суддя                                                                                               Сташків Р.Б.