Рішення

від 03.09.2015 по справі 914/2475/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            03.09.15р.                                                                                       Справа№ 914/2475/15 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галгіпс», с. Березина, Миколаївський район, Львівська область до відповідача: Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», м. Новий Розділ, Львівська область про стягнення 185441,66 грн.   Суддя Н. Мороз                                                                                  При секретарі М. Потикевич Представники: Від позивача: Косик Т.О. Від відповідача: н/з Суть спору: Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Галгіпс», с. Березина, Миколаївський район, Львівська область до Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», м. Новий Розділ, Львівська область про стягнення 185441,66 грн. Ухвалою господарського суду від 27.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.08.2015р. Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, 18.08.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. В судове засідання 03.09.2015р. представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 18.08.2015р. через канцелярію суду, в підтвердження заявлених позовних вимог подав клопотання про долучення документів. Позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.   Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, 27.08.2015р. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнав, посилається на скрутне фінансове становище підприємства та відсутність необхідних для оплати коштів. Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив: Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати  майно, виконати роботу,  надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини. 03.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галгіпс» в особі директора Кузяка Йосифа Любомировича, що діяв на підставі Статуту (позивач, за договором – «виконавець») та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «Сірка» в особі директора Коструби Ігоря Миколайовича, що діяв на підставі Статуту (відповідач, за договором - «замовник») було укладено договір зберігання майна № 2013/2014. Відповідно до п. 1.1. договору,           в зв'язку з припиненням між сторонами договору оренди виробничого корпусу криоліту зі стаціонарним обладнанням розміщеним за адресою: м. Новий Розділ, вул. Технологічна,79 та складу сировини і готової продукції зі стаціонарним обладнанням розміщеним за адресою: м. Новий Розділ, 75, а також з припиненням замовником виробництва мінірального порошку замовник передає, а виконавець приймає на платне зберігання технологічне обладнання, механізми та інвентар, що належать замовнику і знаходяться у вказаних вище цілісних майнових комплексах, що належать виконавцю на підставі витягів про державну реєстрацію прав власності №32721615 від 28.11.2009р. та №1793162 від 29.02.2008р. відповідно та можуть використовуватися виконавцем при здійсненні діяльності, передбаченої його Статутом. Перелік технологічного обладнання, механізмів та інвентаря що передається, визначається в акті приймання- передавання, який є невід'ємною частиною цього договору.   Згідно п.п. 8.1., 8.2. договору, договір укладено на строк 363 днів, що діє з "03" вересня 2013р. до "31" серпня 2014р. включно. Дія договору автоматично продовжується ще на 365 днів за умови відсутності письмової згоди сторін на його припинення. Умови цього пункту договору зберігають свою силу протягом усього строку дії договору. У відповідності до п. 3.1 договору, місячна плата за зберігання майна визначається, виходячи з принципу один охоронець цілодобово з окладом в розмірі однієї мінімальної зарплати та накладними витратами розміром 5,1%, що враховуючи клас ризику виконавця 38,28% та ПДВ складає суму 8001,41грн. станом на вересень 2013р. Місячна плата змінюється виключно і автоматично при зміні розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до п. 3.4. договору, оплата послуг по зберіганню майна проводиться замовником, незалежно від наслідків його господарської діяльності, у 10-ти денний строк по закінченню, узгодженого сторонами, терміну дії даного договору на рахунок виконавця. Додатковою угодою від 25.04.2014р., укладеною між Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «Сірка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галгіпс» внесено зміни до п. 3.4. договору зберігання майна №2013/2014 від 03.09.2013р., відповідно до яких оплата послуг по зберіганню майна проводиться кожних півроку, а саме 30 червня та 31 грудня кожного календарного року дії договору. Якщо строк дії договору припиняється раніше від 30 червня чи 31 грудня календарного року дії договору, то оплата проводиться в день припинення дії договору. Згідно п. 2.1 договору, виконавець приступає до виконання своїх обов'язків по зберіганню майна замовника « 03» вересня 2013р., незалежно від дати підписання цього договору та актів приймання-передавання. Передача майна на зберігання за договором №2013/2014 підтверджується актом № 1 приймання-передавання машин, механізмів та обладнання, який є невід'ємною частиною договору зберігання майна №2013/2014 від 03.09.2013р., підписаним та скріпленим печатками сторін (в матеріалах справи). Крім того, актом контрольної перевірки-інвентаризації цінностей (майна), прийнятих ТзОВ «Галгіпс» на зберігання згідно договору зберігання майна №2013/2014 від 03.09.2013р., складеним за період з 25 по 31 серпня 2015 року, підтверджується наявність майна переданого на зберігання позивачу згідно вищезазначеного договору. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №2013/2014 від 03.09.2013р. в частині оплати, виникла заборгованість за період з вересня 2013 року по червень 2015р. в розмірі 185441,66 грн. Дана сума підтверджена витягом з відомостей про нараховану (з податками) та виплачену заробітну плату працівникам задіяним в охороні майна згідно договору зберігання майна №2013/2014 від 03.09.2013р. станом на 30.06.2015р. та довідкою позивача про кількість працівників задіяних в охороні майна та розмір їх окладу (в матеріалах справи). Згідно зі статтею 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Плата за договором зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.946 ЦК України). Згідно з приписами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до умов ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК  України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність коштів та скрутне фінансове становище підприємства, судом до уваги не приймається, враховуючи вимоги ст.625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України). Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором зберігання майна №2013/2014 від 03.09.2013р. підтверджена матеріалами справи та становить 185441,66 грн. Доказів зворотнього суду не надано. Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи  підтверджено невиконання відповідачем своїх зобов'язань, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 599,617, 625, 629, 936, 946 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 38, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,- ВИРІШИВ: 1. Позов задоволити повністю. 2. Стягнути з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, буд. 2, (код ЄДРПОУ 05792891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галгіпс», Львівська область, Миколаївський район, с. Березина, (ЄДРПОУ 33909902) - 185441,66 грн. - основного боргу та 3708, 83 грн. - судового збору. 3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України. Рішення складено  08.09.2015р. Суддя                                                                                   Мороз Н.В.