Рішення

від 01.09.2015 по справі 917/1178/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ             01.09.2015 р.                                                                      Справа №917/1178/15           за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053           до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Дача", вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, 36014           про стягнення 1 039,29 грн.                                                   Суддя Погрібна С.В.           Представники:           від позивача: Ашмінець І.В. довіреність №2-46д від 25.12.2014р.           від відповідача:      не з"явився.                      Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 1 039,29грн., з яких 329,81 грн. - пеня, 31,22 грн. - 3% річних та 678,26 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання умов Договору поставки молочної продукції від 07.02.2014р.           Представник позивача підтримує позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.           Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вимог попередньої ухвали суду не виконав.            У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, суд встановив: Між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (постачальник за Договором; позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Дача" (покупець за Договором; відповідач по справі) 07 лютого 2014 р. був укладений договір поставки молочної продукції (далі - Договір) (а.с. 18-20). За умовами даного Договору позивач взяв на себе зобов"язання передати у власність відповідачу продукцію відповідно до Асортименту продукції, що є Додатком 1 до Договору, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити продукцію (п.п.1.1. Договору). Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині поставки до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до повного виконання (п.п.11.4 Договору). Відповідно до п.п. 1.2. Договору загальна кількість продукції згідно Асортименту, що підлягає поставці за цим Договором визначається на підставі заявок "Покупця"  та в рахунках-фактури, що видаються Постачальником. Як зазначає позивач на виконання умов Договору, відповідачу було поставлено молоко продукцію, на загальну суму  4   440,21грн. В підтвердження поставки позивач посилається на видаткові накладні та рахунки на оплату (а.с.21-61) Так за умовами Договору, покупець здійснює оплату постачальнику за кожну поставлену партію продукції упродовж трьох діб з моменту поставки постачальником продукції покупцю  згідно рахунку-фактури (п.п.2.4. Договору). В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виконав умови  щодо оплати в повному обсязі, але з порушенням строків в встановлених п.п. 2.4. Договору. В зв"язку з чим на підставі п.п.7.3.Договору та ст..625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 329,81грн. – пені, 31,22грн. – 3% річних, 678,26грн. інфляційний них нарахувань та просить суд задовольнити вказані позовні вимоги. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного: Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні правовідносини виникли між сторонами за Договором поставки молочної продукції від 07.02.2014р., який долучено до матеріалів справи (а.с.18-20). Як зазначає позивач підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 329,81 грн. - пені, 31,22 грн. - 3% річних та 678,26 грн. інфляційних нарахувань є прострочення грошових зобов"язань відповідачем за Договором поставки молочної продукції від 07.02.2014р. Так, за умовами п.п. 2.4. Договору Покупець здійснює оплату постачальнику за кожну поставлену партію продукції упродовж трьох діб з моменту поставки постачальником продукції покупцю згідно рахунку-фактури. Позивач зазначає, що відповідач розрахувався за поставлений товар, але з порушенням строків визначених договором. Однак, позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували факт прострочення грошового зобов"язання відповідачем. В судовому засіданні на вимогу суду, щодо надання доказів перерахування коштів відповідачем за поставлений товар за Договором від 07.02.2014р. відповідно до доданих до матеріалів видаткових накладних та рахунків на оплату, представником позивача надано не було, в зв"язку з їх відсутністю. Крім того, дослідивши додані до матеріалів справи накладні та рахунки на оплату, на які посилається позивач, судом встановлено, що частина накладних від 14.03.2014р., від 19.03.2014р., від 21.03.2014р., від 28.03.2014р., від 03.04.2014р., від 08.04.2014р. (а.с.21, 23, 25, 27, 29, 30) та рахунки на оплату №221 від 14.03.2014р., №242 від 19.03.2014р.(а.с.22, 24) виписані на підставі основного договору (без зазначення дати), а частина накладних від 11.04.2014р., від 22.04.2014р., від 02.05.2014р., від 07.05.2014р., від 14.05.2014р., від 22.05.2014р., від 04.06.2014р, від 12.06.2014р., від 25.06.2014р., від 16.07.2014 p., від 24.07.2014 p., від 31.07.2014 p., від  07.08.2014 p.,  від 13.08.2014 p., від 20.08.2014 p., від 29.08.2014 p., від 04.09.2014 p.,  від 10.09.2014р., від 17.09.2014р.(а.с.32, 33,  35, 36, 38, 39, 41, 42, 44, 47, 48, 50, 51, 53, 54, 56, 58, 59, 61) та рахунки на оплату №253 від 21.03.2014р., №227 від 28.03.2014р, № 299 від 03.04.2014р., №3003 від 11.04.2014р., №315 від 08.04.2014р., №3032 від 22.04.2014р., №3075 від 02.05.2014р., №3094 від 07.05.2014р., №3121 від 14.05.2014р., №3196 від 04.06.2014р., №3153 від 22.05.2014р., №3232 від. 12.06.2014р., №3276 від 25.06.2014р., № 3330 від 10.07.2014 р., № 3354 від 16.07.2014 р., № 3354 від 16.07.2014 р., № 3391 від 24.07.2014р., №3480 від 13.08.2014 р., № 3506 від 20.08.2014 р., № 3517 від 04.09.2014 р., № 3514 від 29.08.2014 р., № 3522 від 10.09.2014 р., № 3529 від 17.09.2014 р. (а.с.26, 27, 31, 32, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 57, 60) виписані на підставі Договору 93/14 від 04.03.2014р., тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки молочної продукції від 07.02.2014р.. Пояснень щодо невідповідності номеру договору в накладних та рахунках, які додано до матеріалів справи, суду не надано. Надані позивачем матеріали не є переконливими доказами у справі, а жодних уточнень, пояснень та доповнень до позовної заяви позивачем не надано. Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.           Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які   мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Постанова Пленуму ВГСУ №6 "Про судове рішення" від 23.03.2012р.). Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги      матеріалами справи не підтверджені   належними та допустимими доказами   та      задоволенню не підлягають. На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43,44,82-85 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В : В задоволенні позову відмовити. Повне рішення складено  08.09.2015р. Суддя                                                                                          Погрібна С.В.