Рішення

від 12.08.2015 по справі 921/674/15-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "12" серпня 2015 р.Справа № 921/674/15-г/5 Господарський суд Тернопільської області у складі   судді Андрушків Г.З.              Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"  в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", пр. Хіміків, 76, м.Черкаси,Черкаська область,18036 до відповідача  Приватного підприємства "Постачальник" вул. Березова, буд.28,офіс 2, м.Тернопіль,46000     про стягнення заборгованості в сумі 8 996,75 грн. За участю представників від: Позивача: Чаруха Тетяна Павлівна – представник (довіреність № 715 від 12.11.2014р.) Відповідача: не з'явився.           Суть справи:           В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.           Публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Приватного підприємства "Постачальник" про стягнення заборгованості в сумі 8996,75 грн. В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень уповноваженого представника в судовому засіданні, позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємством "Постачальник" умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №591 від 01.01.2005р., внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2015 року по 01.05.2015 року в сумі 8996грн.75коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку.                       Відповідач відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив.  Надіслані на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та за якою згідно витягу з ЄДРЮОФОП Приватне підприємство "Постачальник"  внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м. Тернопіль, вул. Березова, буд. 28, офіс 2 , поштові відправлення: ухвали про порушення провадження по справі від 08.07.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи віл 29.07.2015р. повернуті на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає (не значиться )",  а також  поштове відправлення ухвали про відкладення розгляду справи від 29.07.2015р. направлена відповідачу за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків,34 (яка зазначена у позовній заяві як фактична адреса відповідача) – станом на 12.08.2015р. на адресу суду не повернулося.           За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу належним чином і відповідно про час та місце розгляду спору він повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку. Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, господарським судом встановлено наступне: 01 січня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" яке відповідно до протоколу № 18 чергових Загальних зборів акціонерів, змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", (надалі Енергопостачальна організація) та приватним підприємством "Постачальник" (надалі - Споживач), укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №591 (далі – договір), за умовами п.1 якого Енергопостачальна організація (позивач по даній справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу по справі) теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Згідно п.2.1. договору, теплова енергія постачається Споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення  – в період опалювального сезону, гаряче водопостачання – протягом року. Обсяги постачання теплової енергії Споживачу: визначені у Додатку №1 до  договору про постачання теплової енергії в гарячій воді (№591 від 01.01.2005 року). Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно встановлених тарифів. Розрахунки  здійснюються  шляхом перерахування  на поточний рахунок Енергопостачальної організації  коштів згідно Додатку 1  (показань приладів обліку) не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця (п.п. 6.1, 6.2 договору). Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку), приладами обліку. При відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом (п. 5.1 та п.5.4 договору). Відповідно до п.3.2.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатковою угодою. Згідно п.4.2.3 договору Енергопостачальна організація зобов'язалася повідомляти споживача  письмово, або в засобах масової інформації про зміну тарифів. Пунктом 10.4 договору сторони встановили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії  розраховується  відповідно  до теплового  навантаження,  визначеного  у  договорі,  з урахуванням середньомісячної  фактичної  температури  теплоносія  в   теплових мережах     теплопостачальної     організації,    середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості  годин  (діб)  роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п.23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198 – надалі Правил). Пунктом  2 зазначених Правил встановлено, що правила  є обов'язкові    для    виконання    усіма теплопостачальними організаціями незалежно  від  форми  власності, споживачами,   організаціями,  що  виконують  проектування,  пуск, налагодження   та   експлуатацію   обладнання   для   виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст. 17 Закону України "Про теплопостачання", до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у сфері теплопостачання належать, зокрема встановлення та регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії. Як слідує із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді із споживачем № 591 від 01.01.2005р. протягом лютого - квітня 2015 року відпустив споживачу 13,64 Гкал  теплової енергії,  кількість якої  позивачем визначено розрахунковим способом, відповідно до п.23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вартість теплової енергії, яка поставлялась відповідачу з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2015 року розраховувалася відповідно до тарифів встановлених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №151 від 31.01.2015р., згідно якої  тариф  складає 543,19грн. за 1 Гкал та Постанови НКРЕКП № 328 від 27.02.2015р., згідно якої тариф складає  555,97грн. за 1 Гкал, про  ставку діючого тарифу відповідач був повідомлений листами  № 25/1861 від 19.02.2015р. та  № 25/3367 від 19.03.2015р. (копії листів та доказами направлення їх відповідачу знаходяться в матеріалах справи) Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав і  станом на день заявлення позову за відповідачем рахується борг в сумі 8996,75грн. Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне в тому числі про оплату отриманої від позивача теплової енергії, суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 8996грн.75коп. за використану теплову енергію за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року включно. При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526,  Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і  не оспорений відповідачем. Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд В И Р І Ш И В : 1.          Позов задовольнити. 2.          Стягнути з Приватного підприємства "Постачальник" вул. Березова, буд.28,офіс 2, м.Тернопіль,46000 (код 31489767) на користь Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"  в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", пр. Хіміків, 76, м. Черкаси, Черкаська область,18036 (код ЄДРПОУ 33282969) – 8996грн.75коп. боргу, 1827грн.00коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. 3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили. Повне рішення складено "19" серпня 2015р. Суддя                                                                                          Г.З. Андрушків