Постанова

від 22.07.2011 по справі 37/105пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд   Постанова Іменем України 20.07.2011 р.           справа №37/105пд Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:суддівСклярук О.І.М'ясищева А.М., Малашкевича С.А. за участю  представників: від позивача:Фокін С.О. за дов. б/н від 19.07.2011р. від відповідача :Кондяков А.С. за дов. №10/13-09 від 27.04.2011р. від третьої особи:Найденко О.О. за дов. б/н від 27.07.2010р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства  "Банк Форум" м. Київ в особі відділення № 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Донецьк   на рішення господарського суду Донецької області від23.05.2011р. (повний текст рішення підписано 30.05.2011р.) по справі№37/105пн (суддя  Попков Д.О.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія" м.Донецьк до відповідача:Публічного акціонерного товариства  "Банк Форум" м. Київ в особі Відділення № 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" м.Донецьк провизнання відсутнім права  відповідача на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки від 18.12.2007р. та розірвання цього договору ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія" м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою  до  Публічного акціонерного товариства  "Банк Форум" м. Київ в особі Відділення № 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Донецьк про визнання відсутнім права  відповідача на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки від 18.12.2007р. та розірвання цього договору. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донфармхолдінг»м.Донецьк. Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.05.2011р (повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011р)   у справі № 37/105пн  ( суддя Попков Д.О.)  припинено провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія"  м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум",                  м. Київ в особі  Відділення № 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Донецьк про розірвання договору поруки  від 18.12.2007року. Задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ в особі Відділення № 1500 Донецької дирекції Публічного акціонерного  товариства "Банк Форум"                м. Донецьк про визнання відсутнім права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки від 18.12.2007 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ в особі Відділення 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія», м. Донецьк витрати зі сплати державного мита в сумі 42,50грн. та зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн. Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог. Відповідач не погодився з прийнятим судовим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області у справі № 37/105пд в частині задоволення позову про визнання відсутнім права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки  від 18.12.2007 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову  в  цій частині; в іншій частині рішення залишити без змін. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Наполягає, що договором поруки передбачено, що при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя. Зазначене положення свідчить про те, що поручитель надав згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору, у тому числі і тих, що збільшують відповідальність поручителя. Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна аптечна холдінгова компанія",                    м. Донецьк,   проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення господарського суду Донецької області законним та обґрунтованим.  Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На адресу суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу ( № 133/11 від 13.07.2011 р) , згідно яких позивач наполягає, що пункт 3.4 договору поруки лише закріплює факт  розповсюдження на поручителя основних зобов'зяань, змінених у кредитному договорі, у випадку письмового  внесення відповідних змін до договору поруки. Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011р. у зв'язку з відпусткою судді Москальової І.В. змінено склад колегії суддів, а саме: головуючого судді Склярук О.І., суддів: Малашкевича С.А., М'ясищева А.М.          В судове засідання представники сторін з'явилися.          Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник третьої особи в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, в яких пояснив, що ТОВ "Донфармхолдінг" не повідомляв  поручителя (ТОВ "Обласна аптечна холдінгова компанія") ані про підписання договору №1 від 29.01.2008р. про внесення змін до кредитного договору №0022/07/19-К від 18.12.2007р., ані про збільшення процентної ставки, сподіваючись, що такі повідомлення зробить відповідач, як ініціатор таких змін. Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі. Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом  встановлено наступне. 18.12.2007 року між відповідачем (Кредитор)  та третьою особою  (Позичальник) було укладено  кредитний договір № 0022/07/19-К  ( а.с. 40-43) , згідно п.п.1.1,1.2,1.3 якого Банк надає Позичальнику грошові кошти ( кредит)  в сумі  27775000,00 грн.  на строк до 31.01.2008 р. із сплатою в розмірі 16 % річних в гривні,  для покупки нерухомості, а позичальник зобов'язується прийняти та належним чином використати і повернути Банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відсотки та комісії за кредитом у встановлений даним договором строки виконати свої обов'язки за даним договором в повному обсязі. З метою забезпечення грошових зобов'язань Позичальника за вказаним кредитним договором  18.12.2007 року між відповідачем та ТОВ  "Міське аптечне об'єднання" (поручитель) було укладено договір поруки, згідно п.1.1. якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання Третьою особою ( Боржник) зобов'язань, що випливають з укладеного між Кредитором і Боржником  кредитного договору №0022/07/19-К від 18.12.2007 р. за умовами якого Боржник зобов'язується повернути Кредитору кредитні кошти в строк до 31.01.2008 року у розмірі 27775000 грн., сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 16 % річних в гривні і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором. Згідно умов п.п.2.1 і  2.2. договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всі своїм майном у разі невиконання та /або порушення Боржником своїх зобов'язань  перед Кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці ( штраф, пеню) та інші передбачені Кредитним договором платежі. Пункт 3.1. договору поруки визначає, що у випадку  невиконання зобов'язань за кредитним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а                     п.3.4. встановлює, що при внесені змін у Кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього витікають розповсюджуються на Поручителя. Положення п.4.1 договору визначають підстави для припинення поруки, а саме: припинення зобов'язань за кредитним договором, не пред'явлення вимоги Кредитором до Поручителя протягом одного року після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Згідно  п.3.12 Статуту  Позивача ( а.с.14) останній є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське аптечне об'єднання". 29.01.2008 р. між Банком та Позичальником укладений договір № 1 ( а.с.44-53) про внесення змін до кредитного договору № 0022/07/19-К, зокрема щодо збільшення  строку кредитування до 17.12.2010 р., встановлення можливості надання кредиту в межах визначеної максимальної суми кредитної заборгованості окрім національної валюти в долах США і ЄВРО. Крім того, п.1.9 цього договору запровадив новий порядок змін процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку шляхом направлення Позичальнику повідомлення з новим розміром процентної ставки та дати з якої вона вводиться. За відсутністю заперечень Позичальника проти зміни процентної ставки протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення, ставка вважається зміненою і погодженою сторонами. Листом  № 1827/6.24.10 від 13.11.2008 року, отриманим третьою особою 17.11.2008 року  відповідач повідомив про зміну процентних ставок за визначеним переліком укладених між ними кредитних угод, у тому числі –і збільшення до 22 % річних процентної ставки в гривнях за користування кредитними коштами за договором № 0022/07/19-К від 18.12.2007 року . За змістом пояснень Позичальника, останнім не висувалися заперечення проти означеного підвищення та узгодження такого підвищення із Поручителем. Більш того, в межах справи про банкрутство ТОВ "Донфармхолдінг" № 5/38б всі вимоги Банку ( а.с. 32-37) за кредитним договором № 0022/07/19К від 18.12.2007 р. визнаються Позичальником без заперечень. 21.09.2009 р. ухвалою господарського суду Донецької області було порушено справу за                        № 27/104б про банкрутство Позивача,  про що опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 30.10.2009 р. № 201 ( 41078)  після проведення підготовчого засідання 14.10.2009 р. В межах зазначеної справи про банкрутство Відповідача  були заявлені до Позивача конкурсні вимоги, з посиланням на наявність правовідносин поруки щодо зобов'язання третьої особи за  кредитним договором  № 0022/07/19-К від 18.12.2007 р., розмір яких враховує підвищення з 16% до 22 % річних процентної ставки за користуванням кредитом. Сутність спору, що вирішений в межах справи № 37/105пд, полягає у визнанні відсутнім права, зумовленого договором поруки, на стягнення грошових коштів, у зв'язку з припиненням означеного договору  через неузгодженість із поручителем збільшення обсягу забезпечувального зобов'язання. Як вірно зазначено судом першої інстанції, за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, сукупність умов: наявність у Позивача  певного суб'єктивного права (інтересу) –об'єкту судового захисту; порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача; належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню). Як вбачається із матеріалів справи, позивач безпосередньо  є стороною договору поруки, наявність якого за змістом його п. 3.1. договору  та ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, в свою чергу, зумовлює перебування останнього у статусі солідарного із третьою особою  боржника за грошовими зобов'язаннями   перед відповідачем, що випливають із кредитного договору                           № 0022/07/19-К від 18.12.2007 р. У світлі положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, які визначають угоду як підставу для виникнення у її сторін кореспондуючих прав та обов'язків,  такий статус позивача у правовідносинах, що розглядаються,  зумовлює висновок суду проте, що наявність правовідносин поруки безпосередньо  впливає на грошові зобов'язання позивача, а отже –і на його законні майнові інтереси (зокрема, стосовно заявлених відповідачем в межах справи про банкрутство №27104б  грошових вимог до позивача), які виступають належним об'єктом судового захисту. Водночас, факт висування означених грошових вимог та позиція Відповідача, достатньою мірою вказує на сприйняття Відповідачем Позивача у якості своєї зобов'язаної особи, відносно якого Відповідач перебуває у статусі кредитора за грошовими зобов'язаннями, та беззаперечно свідчить про невизнання Відповідачем припиненими правовідносин поруки. Підстави припинення зобов'язань зокрема встановлені положеннями глави 50 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 598  якого визначає можливість припинення зобов'язань з підстав, визначених як договором, так і законом. Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги  виходячи з наступного. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 548 та ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України порука як спосіб забезпечення виконання іншого (основного, в даному випадку –кредитного) зобов'язання  має додатковий та похідний характер від забезпечуваного зобов'язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору поруки, адже відсутність основного зобов'язання унеможливлює існування об'єкту забезпечення, а його невизначеність унеможливить настання передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу правових наслідків в контексті обсягу солідарної  відповідальності поручителя. Забезпечуваними зобов'язаннями виступають грошові вимоги відповідача  до третьої особи в межах кредитних правовідносин між ними у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.     Таким чином, розмір сплачуваних за користування кредитними коштами процентів як істотна умова кредитних правовідносин, що безпосередньо впливає на обсяг грошових зобов'язань, забезпечуваних порукою позивача, підлягає обов'язковому визначенню у договорі поруки, разом із іншими умовами (зобов'язаннями), які встановлюють умови існування вимог, що можуть бути пред'явлені до поручителя. Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, шляхом надсилання Відповідачем повідомлення № 1827/6.24.10 від 13.11.2008 р. і його прийняття Позичальником без заперечень в порядке п.1.9. кредитного договору в редакції договору № 1 про внесення змін до нього від                            29.01.2008 р. збільшилася процентна ставка за користування кредитом в гривнях без попереднього і одночасного погодження Поручителя на збереження правовідносин поруки і відносно таких умов кредитних зобов'язань третьої особи перед позичальником. Так як сплата відсотків за п. 2.1. договору поруки також охоплюється солідарною відповідальністю Поручителя у розумінні ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, підвищення відсоткових ставок призвело до збільшення обсягів відповідальності позивача, і, як наслідок –до припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України. Суд апеляційної інстанції вважає, що положення п. 3.4. договору поруки не усувають потребу в необхідності отримання  згоди Поручителя на збільшення процентної ставки для збереження правовідносин поруки  не можуть сприйматися як надання такої згоди, оскільки п.3.4. договору поруки не дає підстави  ототожнювати дозвіл Поручителя на збільшення свого обсягу відповідальності із внесенням будь-яких змін до кредитного договору. Тлумачення означеного пункту договору поруки як погодження на майбутнє зміни обсягу відповідальності є юридично неспроможним, оскільки ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України не допускає в межах реалізації принципу свободи договору можливості відступлення від актів цивільного законодавства, у тому числі у випадку, якщо обов'язковість для сторін таких актів випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами. Сукупний аналіз положень ч.ч.1-3 ст.202 та ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України дозволяє кваліфікувати згоду поручителя на зміну забезпечуваного зобов'язання, наслідком якої (зміни) є збільшення обсягу відповідальності поручителя, як односторонній правочин, спрямований на збереження наявних правовідносин поруки та зміну їх умов щодо обсягу відповідальності поручителя. Однак, можливість перебування обсягів солідарних зобов'язань поручителя виключно у залежності від волевиявлення сторін в основному зобов'язанні суперечить встановленим                                  п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам саме поручителя через неузгоджене з ним збільшення розміру його грошової відповідальності, тим більш за наявності  обумовленої сторонами заборони. Оскільки збільшення процентної ставки за користування кредитом, сплата якої охоплюється обсягом зобов'язань поручителя, за статтею 559 Цивільного кодексу України, має обов'язковим та одночасним за хронологією наслідком –припинення поруки, не здійснення такого своєчасного погодження призвело до припинення поруки з 28.11.2008 року   Припинення поруки зумовлює і припинення перебування сторін договору у статусі кредитора та боржника у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а отже –і існування у відповідача як кредитора прав висування грошових вимог до позивача, які зумовлювалися до цього солідарною відповідальністю останнього за кредитними зобов'язаннями третьої особи. Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції,  про задоволення позовних вимог в частині визнання відсутнім у відповідача права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки  є обґрунтованим та заснованим на матеріалах справи та приписах чинного законодавства. З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. (повний текст підписаний 30.05.2011р.) у справі  № 37/105пд.          Результати апеляційного провадження у справі  оголошені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги. Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-                                                                                                                            П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ в особі Відділення № 1500 "Донецька дирекція" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. (підписано 30.05.2011р.) у справі № 37/105пд - залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. (підписано 30.05.2011р.) у справі № 37/105пд - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів. Головуючий                                                                                                     О.І. Склярук Судді:                                                                                                                 А.М. М'ясищев                                                                                                                                              С.А. Малашкевич                                                                                             Надруковано 7 примірників: 1- позивачу; 2- відповідачу; 1- третьої особі; 1- до справи; 1- ГСДО; 1 - ДАГС