Рішення

від 31.07.2009 по справі 8/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09                                                                                 Справа № 8/143

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради,  м. Луганськ,

до Малого приватного підприємства «Діпод», м. Луганськ, -

про стягнення 40318 грн. 85 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від заявника –Петрова Г.В. - прокурор, - посвідчення № 524 від 01.07.08 року;

від позивача –Лесніков М.В. - спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № 01/03-30/7131/0/2-08 від 13.10.08 року;                  

від відповідача –представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної платі за період з листопада 2008 року по 21.04.09 року у розмірі 38258,49 грн. та пені за період з 26.11.08 року по 21.04.09 року у сумі 2060,36 грн., а також судових витрат.

           На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 23 червня до 31 липня 2009 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 31.07.09 року, прокурором та представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, - при цьому у судовому засіданні уточнили назву відповідача: «Мале приватне підприємство «Діпод»», ідентифікаційний код 31053859, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Тухачевського, 11-б, - оскільки у тексті позовної заяви прокурором назву відповідача було вказано як «Приватне підприємство «Діпод»», згідно матеріалам справи -  ідентифікаційний код 31053859, місцезнаходження –місто Луганськ, вул. Тухачевського, 11-б.

Господарським судом Луганської області з огляду на цю обставину в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.06.09 року назву відповідача також вказано як «Приватне підприємство «Діпод»».

На запит суду державний реєстратор виконкому Луганської міської ради  22.06.09 року  надав  довідку  з ЄДР  серії АГ №582519, з якої вбачається, що правильною назвою відповідача є «Мале приватне підприємство «Діпод»», ідентифікаційний код та місцезнаходження якого повністю співпадають в обох редакціях назви з вищенаведеними.

З вищевикладеного вбачається, що мова в обох випадках йде про одну і ту ж юридичну особу, правильною назвою якої є Мале приватне підприємство «Діпод».

Таким чином, судом при викладенні назви відповідача з вищенаведених причин припущено описку, яка підлягає виправленню, а правильною назвою відповідача є «Мале приватне підприємство «Діпод»» (далі –МПП «Діпод»), що і належить відобразити у подальшому викладенні цього рішення.

З урахуванням фактичних обставин справи та наявних у ній доказів суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку правила ст. 24 ГПК України.

Відповідач  до судового засідання не з'явився, але подав до суду (через канцелярію останнього):

1)відзив на позов (вих. №б/н від 24.07.09 року), згідно якому останній не визнав, пославшись на те, що прокурор у своєму позові: не вказав норму матеріального права, на підставі якої він просить стягнути борг та пеню з відповідача; невірно вказав назву відповідача: замість «Мале приватне підприємство «Діпод»»- вказав «Приватне підприємство «Діпод»»; в якості органу, який уповноважений виконувати  функції держави за спірними правовідносинами, невірно вказав виконавчий комітет Луганської міської ради, оскільки виконання вищеназваних функцій у виконкомі міськради покладено на Управління  комунальним майном, а не на виконком; 01.07.09 року між сторонами за цим спором «укладено договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення шляхом викупу від 28.08.09 року, виконано усі його умови», у зв'язку з чим «згідно Витягу  про реєстрацію  права власності на нерухоме майно від 19.11.08 року №20966774, вид. Міським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації», МПП «Діпод»є одноосібним власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Гагаріна, 19, приміщення 81»; у міськвиконкому, на думку відповідача, відсутні правові підстави для звернення з цим позовом до господарського суду;

2)клопотання (вих. №б/н від 24.07.09 року) про спрямування на адресу прокуратури Луганської області окремої ухвали –з підстав, про які йдеться у попередньому пункті  цього рішення;

3)клопотання  (вих. №б/н від 31.07.09 року, - до суду подано 31.07.09 року, о 14 год. 20 хв.) –про відкладення розгляду цієї справи у зв'язку з тим, що  представник відповідача Швидкий О.О. «31.07.09 року, о 13 год. 00 хв., буде перебувати у Алчевському міському суді Луганської області, у судовому засіданні, і о 14 год. 40 хв. не зможе прибути до господарського суду Луганської області».

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення обох клопотань як необґрунтованих та безпідставних, а відзив на позов вважають таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві та фактичних обставинах справи.

Розглянувши відзив на позов та обидва вищезгадані клопотання, суд:

1)свою оцінку відзиву на позов надасть у подальшому викладі цього рішення;

2)обидва клопотання визнає такими, що не підлягають задоволенню оскільки:

кожне з них належним чином не обгрунтоване;

до клопотання про відкладення розгляду справи не надано документальних доказів того, що повноважний представник відповідача дійсно з поважних причин не може прибути до судового засідання по даній справі. Крім того, суд, дослідивши клопотання про відкладення розгляду справи, оцінює його критично.

Так, у його тексті сказано, що  представник  відповідача  «31.07.09 року, о 13 год. 00 хв., буде перебувати у Алчевському міському суді Луганської області, у судовому засіданні», - однак цей же представник власноручно на цьому ж клопотанні проставив час подання його до господарського суду Луганської області, а саме:  31.07.09 року, о 14 год. 20 хв., - що спростовує  факт перебування даного представника у Алчевському міському суді 31.07.09 року, з 13 год. 00 хв., з зазначених у клопотанні підстав;

При вирішенні цього клопотання судом також враховано те, що термін судового розгляду спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 05.08.09 року, однак від сторін не надійшло взаємно узгодженої заяви про його продовження (ч.4 ст. 69 ГПК України). Дослідження обставин справи показало, що у суду відсутні підстави для застосування у даному випадку правила частини 3 ст. 69 ГПК України.

Ці обставини унеможливлюють  для суду подальше відкладення розгляду справи.

Прокурор та представник позивача  не заперечили проти розгляду спору по суті за відсутності відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи думку прокурора та представника позивача з цього приводу, беручи до уваги обставини справи та вищенаведені доводи, суд, керуючись ч. 3 ст.22 та ст.ст.43 і 75 ГПК України, вважає за можливе  розглянути спір по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

1. 01.07.07 року між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та  Малим приватним підприємством «Діпод»»(орендар) укладено договір №34/07-Ж оренди нежитлового приміщення, згідно якому  орендодавець на підставі рішення виконкому Луганської міськради від  25.12.06 року №361/21  передав, а орендар прийняв  згідно акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, у строкове платне користування об'єкт нерухомого майна –нежитлове напівпідвальне приміщення площею 245,5 кв.м, вартістю згідно з експертною оцінкою 219488,00 грн., яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Гагаріна, 19 (п.1.1 договору).

Плата, що стягується з орендаря об'єкту оренди, складається з плати за користування майном та плати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно (п.3.1); за перший місяць плата становить 4424,88 грн. (п.3.2); ставка річної орендної плати становить 12% вартості орендованого майна (п.3.3.); розмір орендної плати  за кожний наступний місяць  розраховується  шляхом коригування розміру місячної орендної  плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.4); плата за користування земельною ділянкою становить 19,04 грн. за місяць (п.3.5); річна плата за користування земельною ділянкою, на якій розташоване орендоване майно, підлягає щорічній індексації станом на 1 січня поточного року згідно з чинним законодавством України (п.3.6); орендна плата підлягає внесенню орендарем не пізніше 10 числа  поточного місяця, а плата за землю –не пізніше 30 числа  поточного місяця (п.3.7); розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених  законодавством України (п.3.8).   

Орендар зобов'язаний  своєчасно та у повному обсязі  вносити орендареві орендну плату (п.4.1.2).

Орендар має право приватизувати орендоване майно у порядку, визначеному діючим законодавством України (п.4.2.3).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (п.6.1).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи  день оплати пені та заборгованості (п.6.3).

Договір діє з 01.07.07 року до 01.06.08 року (п.8.1). Якщо орендар продовжує  використовувати орендоване майно після закінчення  строку дії договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим  на строк,  який був раніше встановлений договором (п.8.5).

Дія договору оренди припиняється внаслідок відчуження (приватизації) об'єкту оренди (абз. 3 п.8.7).

Орендодавець передав орендарю предмет оренди, що підтверджується  підписаним обома сторонами актом приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Гагаріна, 19.

03.07.08 року сторони уклали угоду №1 до основного договору, якою внесли зміни до п.1.1 останнього, вказавши, що площа орендованого майна становить 239,5 кв.м, замість 245,5 кв.м.

2.Рішенням 36-ї сесії Луганської міської ради  5-го скликання від 24.06.08 року №36/9 «Про затвердження переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади  міста Луганська і підлягають продажу шляхом викупу», затверджено цей перелік, відповідно до якого приватизації шляхом викупу підлягає нежитлове приміщення площею 245,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гагаріна, 19 (Додаток до вищезгаданого рішення, позиція 5).

Виконання рішення покладено на Управління комунальним майном  Луганської міської ради (п.2).

28.08.08 року між Управлінням комунальним майном Луганської міської ради (продавець) та МПП «Діпод»(покупець) укладено договір  купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, згідно якому продавець продав, а покупець  купив у результаті викупу комунальне майно –нежитлове напівпідвальне приміщення №81, з тамбуром та входом у напівпідвал, загальною площею 239,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Луганськ. кв. Гагаріна, 19, та належить на праві комунальної власності територіальній громаді  міста Луганська в особі  Луганської міської ради.

Покупець зобов'язується прийняти вказане приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі (п.1.1).

Право власності на об'єкт  приватизації переходить  до покупця з моменту сплати повної вартості  придбаного об'єкта приватизації (п.1.2).

Ринкова вартість нежитлового приміщення становить 256066,80 грн. (п.1.3).

Вказаний у цьому договорі об'єкт продано  за 256066,80 грн. (п.1.5).

Покупець зобов'язаний внести  256066,80 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем  не менш 50 відсотків від цієї суми (п.2.1).

Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю у 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п.3.1). Передача об'єкта приватизації Продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем  посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами (п.3.2).

Покупець зобов'язаний у встановлений цим договором строк сплатити вартість продажу об'єкта приватизації та прийняти  об'єкт приватизації (п.5).

Продавець зобов'язаний  передати покупцю об'єкт приватизації  у встановлений цим договором строк (п.6).

У разі порушення покупцем  строку оплати за об'єкт приватизації, вказаний у пунктах 2.1 та 5 цього договору, він сплачує пеню з суми недоїмки, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.7.1).

У разі, якщо  покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатить встановлену у договорі вартість, він сплачує продавцю неустойку у розмірі 20% від вартості об'єкта приватизації, з урахуванням ПДВ. Неустойка  сплачується протягом 20 календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт  приватизації. У випадку несплати неустойки у встановлений строк на її суму нараховується пеня у розмірі, передбаченому п.7.1 цього договору (п.7.2). У разі, якщо покупець в установлений цим договором строк не прийняв об'єкт приватизації, продавець може порушити питання про розірвання цього договору (п.7.3).

Договір нотаріально посвідчено 28.08.08 року приватним нотаріусом  Луганського міського нотаріального округу  Авершиною І.В., за реєстром №4214.

Його зареєстровано у Державному реєстрі правочинів 28.08.08 року, що підтверджується витягом  №6434169, виданим  вищезгаданим нотаріусом 28.08.08 року.

Як стверджують заявник та позивач, МПП «Діпод»припустилося порушення умов договору  купівлі-продажу про розрахунки за придбаний об'єкт, а також Закону України від 04.03.92 року №2164-ХІІ «Про приватизацію державного майна».

Так, на виконання умов вищезгаданого договору купівлі-продажу відповідач 28.08.08 року сплатив на користь продавця  50000,00 грн.; станом на 27.09.08 року –ще 78100,00 грн., а всього 128000,00 грн., при цьому термін  оплати був продовжений на 30 днів, тобто до 27.10.08 року включно.

28.10.08 року, тобто після спливу терміну для повного розрахунку за об'єкт купівлі-продажу, МПП «Діпод»в рахунок погашення боргу сплатило  112000,00 грн., а 29.10.08 року –ще 15966,80 грн., - тобто всього 256066,80 грн. (50000,00 грн. + 78100,00 грн. + 112000,00 грн. + 15966,80 грн.).

У зв'язку з порушенням покупцем (відповідачем) умов договору купівлі-продажу №4214 від 28.08.08 року продавцем щодо нього застосовані штрафні санкції, передбачені пунктами 7.1-7.3 договору, тобто нараховано:

пеню у сумі 94,63 грн. (п.7.1 договору);

неустойку у сумі 51213,36 грн. (п.7.2 договору).

Заявник та позивач стверджують, що відповідач їх не сплатив до цього часу, а тому  предмет купівлі-продажу, тобто об'єкт нерухомості  станом на час звернення прокурора з позовом до суду та вирішення останнім спору по суті на підставі акту приймання-передачі не передано, останній НЕ складено, - тобто, на думку прокурора та позивача,  у правовідносинах між сторонами за цим спором продовжує діяти  вищезгаданий договір оренди нежитлового приміщення №34/07-Ж від 01.07.07 року, - однак  відповідач орендну плату, починаючи з 28.08.08 року  по 21.04.09 року, не вносив.

З огляду на цю обставину позивач нарахував відповідачу за вказаний період:

основний борг з орендної плати у сумі 38258,49 грн.;

пеню у сумі 2060,36 грн., - а всього 40318,85 грн.

Відповідач ці доводи у спосіб та у порядку, встановлені чинним законодавством, не спростував.

ІІ.Заслухавши прокурора та представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Звертаючись до господарського суду Луганської області  з цим позовом, прокурор міста Луганська діяв у рамках чинного законодавства, а саме:

ст.ст.5 та 36-1 Закону України від 05.11.91 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», - при цьому він, пред'являючи позов в інтересах держави, вірно визначив та вказав орган місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 13 Закону України від 21.05.97 року №280/97-ВР  «Про місцеве самоврядування в Україні»уповноважений виконувати функції держави у спірних правовідносинах;

ст.ст.1,2,12,15 та 29 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що дії прокурора у даному випадку повністю узгоджуються з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 року  по справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого  арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення  ст. 2 ГПК України (справа про представництво  прокуратурою України інтересів держави у сумі).

З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача  щодо неправомірності пред'явлення прокурором цього позову  та невідповідності останнього вимогам чинного законодавства.

2.Вирішуючи цей спір по суті, суд погоджується з доводами заявника та позивача про порушення відповідачем у даному випадку вимог чинного законодавства.

            2.1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які встановлені між сторонами за цим спором згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.07 року №34/07-Ж, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу  майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  виконав свої зобов'язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві  нежитлове приміщення –предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

Пунктом 4.2.3 вищезгаданого договору оренди  встановлено, що орендар (відповідач по справі) має право приватизувати  орендоване майно у порядку, визначеному чинним законодавством України. Цей пункт договору ґрунтується на ст. 25 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», якою встановлено, що приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

           Законом України від 04.03.92 року №2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна»визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування (ч.4 ст. 3).

          Частиною 7 ст. 7 цього Закону встановлено, що  продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

          Згідно ч.4 ст. 15 даного Закону передбачено, що  приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

          Законом України від 06.03.92 року №2171-ХІІ «Про приватизацію  невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено, що приватизацію може бути здійснено шляхом викупу (ст. 3).

          Згідно ч. 1 ст. 11 цього Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

          Як сказано у ч. 1 ст. 22 даного Закону, право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. А у ч. 1 ст. 23 того ж Закону йдеться про те, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

          Згідно ч.5 цієї статті договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

А частиною 6 даної статті встановлено, що  у триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

З урахуванням обставин цієї справи та наявних у ній доказів, суд вважає, що  вимоги прокурора та позивача є такими, що грунтуються на чинному законодавстві та фактичних обставинах справи.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора та позивача про те, що правило пункту 8.7  названого тут договору оренди нежитлового приміщення не  набрало  чинності, тобто цей договір не припинив свою дію.

Ця ж обставина спростовує доводи відповідача про відсутність між сторонами за цим спором  орендних правовідносин, посилаючись на які, прокурор просить стягнути з відповідача борг з орендної плати та пеню.

          Отже, орендар, не виконавши належним чином умов пунктів 2.1-2.3 та 7.1-7.3 договору купівлі-продажу №4214 від 28.08.08 року, припустився також належного виконання умов пунктів 3.1-3.2, 3.7 та 4.1.2 договору оренди №34/07-Ж від 01.07.07 року, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., ст.ст. 762  та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування спірним приміщенням.

           Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

          Відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не довів наявність у нього права не сплачувати  орендну плату у період з листопада 2008 року по 21.04.09 року, - тобто з його боку має місце неналежне виконання також і умов укладеного між сторонами договору оренди (порушення зобов'язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

              Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Боржник,  який прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

           Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

          Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

          Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо стягнення пені.

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін) з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України,  покладає  їх  на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

         1.Позов задовольнити  у повному обсязі.    

         2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Діпод», ідентифікаційний код 31053859, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Тухачевського, 11-б, - на користь Виконавчого комітету Луганської міської ради, ідентифікаційний код 240465582, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, -  основний борг з орендної плати у сумі основний борг з орендної плати у сумі 38258 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 49 коп. та пеню у сумі 2060 (дві тисячі шістдесят) грн. 36 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Малого приватного підприємства «Діпод», ідентифікаційний код 31053859, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Тухачевського, 11-б, - на користь Державного бюджету України:

          на рахунок  31118095700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582; КБК - 22090200; символ звітності банку –095, -  державне мито у сумі  403 (чотириста три) грн. 18 коп.;

          на рахунок  31211259700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК - 22050000; символ звітності банку –259, - витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп..

          Наказ видати Державній податковій інспекції у  Жовтневому районі міста Луганська.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 31.07.09 року за згодою   прокурора та представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  05 серпня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа