Рішення

від 13.10.2009 по справі 28/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/252

13.10.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СП УДТ”, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Термосила”,  м. Київ

про стягнення 71 016,75 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Бочарова Н.В.., предст. за дов. № б/н від 05.05.2009 року

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ СП УДТ ” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ Термосила” про стягнення 71 016,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „ Термосила” своїх зобов'язань щодо оплати отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю “ СП УДТ ” товару в повному обсязі. За невиконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 710,81 грн. та втрати від інфляції в розмірі 4 149,07 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2009 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 30.07.2009.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 25.08.2009 року продовжено строк вирішення спору.

30.07.2009 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач відмовився від стягнення відсотків річних в розмірі 1,47 грн. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 71 015,28 грн., з яких 66 156,87 грн.- основний борг, 709,34 грн. - 3 % річних, втрати від інфляції в розмірі 4 149,07 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

         Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

 В судовому засіданні 13.10.2009 року оголошено рішення.

        Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

В період з травня 2007 року  по травень 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю “ СП УДТ” (надалі за текстом –позивач) здійснювалась поставка  товариству з обмеженою відповідальністю „Термосила” (надалі по тексту відповідач) товару, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ СП-БР-0016166 від 02.07.2007 р. на загальну суму 13 199,74 грн.;

          № СП-БР-0018051 від 17.07.2007 р. на загальну суму 5 184,45 грн.;

         № СП-БР-0018299 від 19.07.2007 р. на загальну суму 780,32 грн.;

№ СП-БР-0018439 від 20.07.2007 р. на загальну суму 505,40 грн.;

         № СП-БР-0018490 від 23.07.2007 р. на загальну суму 3 516,54 грн.;

         № СП-БР-0018761 від 24.07.2007 р. на загальну суму 5 552,89 грн.;

          № СП-БР-0018992 від 26.07.2007 р. на загальну суму 5 996,70 грн.;

          № СП-БР-0019032 від 26.07.2007 р. на загальну суму 4 408,25 грн.;

          № СП-БР-0019234 від 27.07.2007 р. на загальну суму 179,02 грн.;

  № СП-БР-0019959 від 03.08.2007 р. на загальну суму 1 172,10 грн.;

  № СП-БР-0020165 від 06.08.2007 р. на загальну суму 6 223,49 грн.;

          № СП-БР-0022660 від 01.09.2007 р. на загальну суму 5 666,41 грн.;

  № СП-БР-0023243 від 04.09.2007 р. на загальну суму 2 622,74 грн.;

   № СП-БР-0024310 від 12.09.2007 р. на загальну суму  1 463,37 грн.;

   № СП-БР-0026997 від 01.10.2007 р. на загальну суму 615,67 грн.;

   № СП-БР-0028221 від 11.10.2007 р. на загальну суму 1 800,06 грн.;

    № СП-БР-0029389 від 19.10.2007 р. на загальну суму 3 608,20 грн.;

    № СП-БР-0030901 від 01.11.2007 р. на загальну суму  1 089,85 грн.;

    № СП-БР-0031212 від 01.11.2007 р. на загальну суму 895,93 грн.;

           № СП-БР-0032070 від 08.11.2007 р. на загальну суму 3 350,98 грн.

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені штампом позивача.

Повноваження осіб на отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНС № 397658 від 25.06.2007 р. серії ЯНС № 397663 від 17.07.2007 р. серії ЯНС № 397664 від 19.07.2007 р серії ЯНС № 397653 від 20.07.2007 р. серії ЯНС № 397665 від 23.07.2007 р. серії ЯНС № 397666 від 25.07.2007 р. серії ЯНС № 397667 від 03.08.2007 р. серії ЯНС № 397671 від 29.08.2007 р. серії ЯНС № 397673 від 12.09.2007 р. серії ЯНС № 397675 від 01.10.2007 р. серії ЯНС № 397677 від 11.10.2007 р. серії ЯНС № 397681 від 19.10.2007 р. серії ЯНС № 397682 від 31.10.2007 р. серії ЯНС № 397683 від 08.11.2007 р. виданих відповідачем (копії в матеріалах справи).

         Для оплати товару позивачем відповідачу виставлялись відповідачу рахунки фактури № СП-0008807 від 12.06.2007 року, № СП-0011116 від 16.07.2007 року, № СП-0011373 від 19.07.2007 року, № СП-0011349 від 19.07.2007 року, № СП-0011483 від 20.07.2007 року, № СП-0011654 від 24.07.2007 року, № СП-0011488 від 20.07.2007 року, № СП-0011823 від 26.07.2007 року,№ СП-0011948 від 27.07.2007 року, № СП-0012382 від 03.08.2007року, № СП-0012484 від 06.08.2007 року, № СП-0014182 від 29.08.2007 року, № СП-0014529 від 04.09.2007 року, № СП-0015181 від 12.09.2007 року, № СП-0016670 від 01.10.2007 року, № СП-0017451 від 10.10.2007 року, № СП-0017559 від 12.10.2007 року, № СП-0019034 від 31.10.2007 року, № СП-0019212 від 01.11.2007 року (копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки по банківському рахунку позивача, відповідачем оплата товару в повному обсязі за зазначеними рахунками не проведена.

09.10.2008 року відповідач направив позивачу гарантійний лист № 0910-01 в якому зазначав про визнання заборгованості в розмірі 66 156,87 грн. та запропонував графік погашення заборгованості з 31.10.2008 року по 26.03.2009 року.

10.10.2008 року позивач направив відповідачеві лист № 657/1 в якому вказав про надання згоди на погашення заборгованості у відповідності з графіком погашення запропонованого відповідачем, згідно додатку № 1 до гарантійного листа.

Таким чином сторони погодили строки оплати поставленого товару у відповідності до запропонованого відповідачем графіку.

 Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач з позивачем у встановлені строки не розрахувався і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 156,87 грн., що зокрема підтверджується довідкою за підписом президента компанії  та головного бухгалтера та скріпленою печаткою позивача.

При цьому суд враховує, що 30.07.2009 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач відмовився від стягнення відсотків річних в розмірі 1,47 грн., в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між ТОВ «СП УДТ»та ТОВ «Термосила»цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо передачі ТОВ «СП УДТ»певної продукції у власність відповідача та щодо прийняття ТОВ «Термосила» зазначеної продукції і оплати її вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено  договір поставки в спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

         Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, сторони погодили строки оплати поставленого товару у відповідності до запропонованого відповідачем графіку.

Відповідач у встановлені строки з позивачем не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 66 156,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, 3% річних в сумі 709,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 149,07 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення відсотків річних в розмірі 1,47 грн. припинити.

  Решту позовних вимог задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Термосила»(04053, м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 406, 01042, м. Київ, б-т Дружби Народів, 9,  ЄДРПОУ 33943922, п/р 26003901312056 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Києва, МФО 300528 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю  „СП УДТ" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, б. 31, ЄДРПОУ 24744047, п/р 26001164489001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Києві, МФО 321842)  71 015,28 грн. (сімдесят одну тисячу п'ятнадцять  гривень двадцять вісім копійок ), з яких 66 156,87 грн. ( шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят шість гривень вісімдесят сім копійок) осново боргу, 709, 34 грн. (сімсот дев'ять гривень тридцять чотири копійки) -3 % річних, 4 149, 07 грн. ( чотири тисячі сто сорок дев'ять гривень сім копійок) втрати від інфляції, а також  710, 15 грн. (сімсот десять гривень п'ятнадцять копійок) державного мита,  312,49 грн. ( триста дванадцять гривень сорок дев'ять копійок) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова