Рішення

від 09.09.2015 по справі 753/22965/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/12163/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Цимбал І.К.

Доповідач - Українець Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.,

- Крижанівської Г.В.,

за участю секретаря - Троц В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рілаєнс до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Арагонес , про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ТОВ Рілаєнс звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

У мотивування вимог посилалося, що 25.10.2012 року між ПАТ Комерційний банк Центр (первісний кредитор) та ТОВ Промислова компанія Арагонес (третя особа, боржник) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №251012/18 - КЮ, згідно якого первісний кредитор надав третій особі кредит у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 9 600 000 грн, а третя особа зобов'язувалась повернути отримані кредитні кошти в строк по 24 жовтня 2013 року (включно).

У забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором між ПАТ Комерційний банк Центр та ОСОБА_1. (поручитель, відповідач) був укладений договір поруки від 25.10.2012 року, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за належне виконання третьої особи взятих на себе зобов'язань, що випливають із кредитного договору та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх) в повному обсязі, в тому числі повернення кредиту в розмірі 9600000 грн, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування неустойки, збитків і інших витрат, пов'язаних з поверненням заборгованості за кредитним договором.

11.12.2013 року між ПАТ КБ Центр та ТОВ Рілаєнс було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами, що забезпечували основне зобов'язання.

11.12.2013 року між ПАТ КБ Центр та ТОВ Рілаєнс укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки, що був укладений з ОСОБА_1.

24.04.2014 року позивач звернувся з вимогою до поручителя погасити борг, однак борг не погашався.

Станом на 18.12.2014 року основний борг складає 10 003 070,56 грн.

Оскільки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, просив суд стягнути з відповідача зазначену вище суму.

08 травня 2015 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 11504756,20 грн, з яких непогашений кредит - 1500000 грн; заборгованість по процентах - 648750 грн; заборгованість за процентами згідно договору відступлення права вимоги б/н від 11.12.2013 року - 7500 грн; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по погашенню кредитних коштів та сплаті процентів: згідно договору відступлення права вимоги б/н від 11.12.2013 року - 3205,48 грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів - 705300,69 грн; штраф за несвоєчасну сплату процентів - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за зв'язним періодом за IV квартал 2013 року (01.10.2013-31.12.2013) - 960000 грн; штраф за ненадання річної звітності до 25 лютого поточного року наступним за звітним за 2013 рік - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за звітним періодом за I квартал 2014 року (01.01.2014-31.03.2014) - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за звітним періодом за IІ квартал 2014 року (01.04.2014-30.06.2014) - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за звітним періодом за IІІ квартал 2014 року (01.07.2014-30.09.2014) - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за звітним періодом за IV квартал 2014 року (01.10.2014-31.12.2014) - 960000 грн; штраф за ненадання річної звітності до 25 лютого поточного року наступним за звітним за 2014 рік - 960000 грн; штраф за ненадання квартальної звітності до 25 числа поточного місяця наступного за звітним періодом за I квартал 2054 року (01.01.2015-31.03.2015) - 960000 грн; штраф за неповідомлення про зміну юридичної адреси - 960000 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рілаєнс задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рілаєнс заборгованість за тілом кредиту - 1500000 грн, заборгованість за процентами - 656250 грн, пеню - 618321 грн 12 коп., штраф у розмірі - 28800000, судовий збір - 3654 грн, а всього - 5658225 грн 12 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник апелянта ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Зі ст. 559 ЦК України вбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

17 квітня 2014 року було внесено дату державної реєстрації припинення ТОВ Промислова компанія Арагонес , тому зобов'язання ТОВ Промислова компанія Арагонес , що випливають з кредитного договору, припинилися у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відповідно й припинилася порука ОСОБА_1. З цього вбачається, що у позивача станом на час звернення до суд з позовом не було такого права, оскільки порука була припинена.

Вказує, що станом на 24 жовтня 2013 року позичальник грошові кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого кредитор був вправі звернутися до поручителя з вимогою виконати зобов'язання протягом 6 місяців, починаючи з 25 жовтня 2013 року та до 26 квітня 2014 року. Проте з позовною заявою про стягнення боргу за договором поруки відповідач звернувся лише 18 грудня 2014 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного терміну, у зв'язку з чим є підстави вважати договір поруки припиненим.

Також посилається, що позивачем було направлено претензію на адресу відповідача 24 квітня 2014 року, що свідчить про використання ним свого права на дострокове погашення заборгованості, внаслідок чого право на звернення до суду протягом шестимісячного терміну з моменту зміни самим позивачем строку виконання основного зобов'язання мало бути реалізовано до 24 жовтня 2014 року, однак позов пред'явлено 18 грудня 2014 року.

Окрім того, судом першої інстанції не досліджені належним чином всі докази по справі, внаслідок чого не взято до уваги, що сума заборгованості за кредитним договором, зазначена позивачем, є завищеною, що вбачається з копії реєстру оплачених платіжних документі, наданих ПАТ ЦКБ Центр , зокрема, що в рахунок погашення кредиту було сплачено 8155640 грн, а тому заборгованість складає 1444360 грн.

Звертає увагу й на те, що платежі на суму 315016 грн та 184984 грн (платіжні доручення №1642, №1649 від 0.12.2013 року), сплачені ОСОБА_3. не як учасником боржника, а як поручителем на підставі договору поруки.

Не погоджується з висновком суду, що позивач про процедуру банкрутства дізнався у червні 2014 року, оскільки це спростовується п. 1.6. Договору про відступлення права вимоги віл 11.12.2013 року.

Також зазначає, що в матеріалах справи є заява відповідача про зменшення пені та застосування позовної давності від 21.05.2015 року, зі змісту якої вбачається, що позовну давність необхідно застосувати і до пені, і до штрафу, тому твердження суду, що представник відповідач не заявляла про застосування позовної давності до штрафу, спростовуються даною заявою.

Посилається, що нарахування штрафів в розмірі 960000 грн за кожен факт неподання квартальної та річної звітності, починаючи з 3-го кварталу 2013 року по 1-й квартал 2015 року, є безпідставними, так як ухвалою Господарського суду Київської області по справі №911/40523/13 від 11.11.2013 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Промислова компанія Арагонес , тому складався лише ліквідаційний баланс, який подавався до суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2012 року між ПАТ Комерційний банк Центр та ТОВ Промислова компанія Арагонес (третя особа, боржник) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №251012/18-КЮ, згідно якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 9600000 грн, а позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти у строк по 24 жовтня 2013 року (включно) та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 20% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпункті б п. 3.1 цього договору, сплатити проценти у розмірі 30% річних) (а.с. 5-7 т. 1).

25 жовтня 2012 року між ПАТ Комерційний банк Центр та ОСОБА_1. (поручитель, відповідач) був укладений договір поруки, згідно п. 1.1 якого останній зобов'язується солідарно з ТОВ Промислова компанія Арагонес відповідати перед кредитором за належне виконання боржником зобов'язань за договором про відновлювальну кредитну лінію №251012/18-КЮ від 25.10.2012 року по погашенню заборгованості по кредиту у розмірі 9600000 грн, з терміном погашення 24 жовтня 2013 року (включно), сплаті процентів у розмірі 20% річних за користування кредитом (процентів у розмірі 30% річних - у випадку, передбаченому в підпункті б п. 3.1 кредитного договору), відшкодуванню неустойки, збитків і інших витрат, пов'язаних з поверненням заборгованості за кредитним договором (а.с. 13-14 т. 1).

Згідно з п. 11 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

11.12.2013 року між ПАТ КБ Центр та ТОВ Рілаєнс було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про відновлювальну кредитну лінію №251012/18-КЮ від 25.10.2012 року, з договорами про внесення змін та доповнень до нього №1 від 17.05.2013 р. та №2 від 01.10.2013 р., укладеним між ПАТ КБ Центр та ТОВ Промислова компанія Арагонес (а.с. 10-11 т. 1).

11.12.2013 року між ПАТ КБ Центр та ТОВ Рілаєнс було укладено договір про відступлення права вимоги за договором поруки, укладеним з ПАТ КБ Центр та ОСОБА_1 (а.с. 15 т. 1).

24 квітня 2014 року відповідачу ТОВ Рілаєнс направлено вимогу про повернення грошових коштів, оскільки позичальником у строк, передбачений кредитним договором (по 24.10.2013 року), кредит у повному обсязі не повернуто (а.с. 16-17 т. 1).

У апеляційній скарзі представник апелянта зазначає, що станом на 24 жовтня 2013 року позичальник грошові кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого кредитор був вправі звернутися до поручителя з вимогою виконати зобов'язання протягом 6 місяців, починаючи з 25 жовтня 2013 року та до 26 квітня 2014 року. Проте з позовною заявою про стягнення боргу за договором поруки відповідач звернувся лише 18 грудня 2014 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного терміну, у зв'язку з чим є підстави вважати договір поруки припиненим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Правила ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був.

Припинення поруки зі спливом строку, установленого в договорі поруки, означає, що кредитор позбавляється можливості звернутись із вимогою до поручителя про виконання його зобов'язання за договором поруки у зв'язку з припиненням такого зобов'язання поручителя.

За змістом речення 1 та 3 зазначеної статті кредитор повинен встигнути звернутись до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обов'язку за договором поруки, у тому числі в примусовому порядку.

Разом із тим за змістом 2 речення ч. 4 ст. 559 ЦК України у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить до поручителя вимоги.

Правова природа зобов'язання у всіх випадках, передбачених ст. 559 ЦК України, є тотожною. Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки така вимога може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.

Виходячи з тотожної природи зобов'язань, які регулюються реченнями першим і третім ч. 4 ст. 559 ЦК України та реченням другим ч. 4 цієї статті, правову конструкцію ч. 4 ст. 559 ЦК України, викладену в одному абзаці, що ототожнює правову природу усіх зобов'язань, преклюзивність строку дії договору поруки, необхідно дійти висновку, що такою вимогою може бути лише позов, заявлений кредитором до поручителя в судовому порядку, оскільки пред'явлення іншої вимоги суперечить правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Відповідно на вказані строки не поширюється положення ч. 5 ст. 267 ЦК України про захист судом порушеного права у разі, коли строк позовної давності пропущений із поважних причин.

Отже, сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, так само як закінчення строку, установленого договором поруки, та закінчення одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся до поручителя з позовом.

Разом із тим позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). При цьому відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обов'язки сторін за цим договором слід вважати припиненими.

Отже, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

Також треба зазначити, що звернення до суду після спливу передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року в справі № 6-170цс14.

З договору про відновлювальну кредитну лінію №251012/18-КЮ від 25 жовтня 2012 року вбачається, що строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - 24 жовтня 2013 року.

Отже, право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту виникло у кредитора з 24 жовтня 2013 року протягом наступних шести місяців.

За таких обставин банком пропущено, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк звернення до поручителя, враховуючи, що з позовом до суду банк звернувся 18 грудня 2014 року.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вимогу закону в цій частині і дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст. 554 ЦК України ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Рілаєнс до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Арагонес , про стягнення заборгованості та штрафних санкцій відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді