Постанова

від 12.10.2009 по справі 05/45-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/45-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2009 р.                                                           Справа № 05/45-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Сємєровій М.А.

за участю представників сторін:

позивача  –Чаплієва  К.В.( копія довіреності у справі)

відповідача –Малиновська С.О. ( копія довіреності у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сокова компанія” (вх. № 1834Х/2-5) та апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Корса-Фуд Спешелтіс” (вх. № 1989Х/2-5)  на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2009 р. по справі  № 05/45-09

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Корса-Фуд Спешелтіс”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сокова компанія”, м. Харків   

про стягнення 168934,48 грн. -   

встановила:

У лютому 2009 р. позивач - ТОВ „Корса-Фуд Спешелтіс” звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ „Українська сокова компанія” 168934,48 грн., з яких: 97020,00 грн. –основного боргу, 10560,63 грн. –пені за період з 13.08.2008 р. по 25.01.2009 р., 6209,28 грн. –інфляційні за період з 13.08.2008 р. по 25.01.2009 р., 3529,93 грн. –8% річних за цей же період, 51614,64 грн. –штрафу у розмірі 50% від сплаченої за договором суми та збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 0907-1/07 від 09.07.2007 р.  

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2009 р. (суддя Ольшанченко В.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ „Українська сокова компанія” на користь ТОВ „Корса-Фуд Спешелтіс” заборгованість за контрактом №0907-1/07 про купівлю-продаж товарів від 09.07.2007 р. в сумі 97020,00 грн., 10560,63 грн. –пені за період з 13.08.2008 р. по 25.01.2009 р., 6209,28 грн. –інфляційні за період з 13.08.2008 р. по 25.01.2009 р., 3529,93 грн. –8% річних за цей же період, 1173,20 грн. –державного мита, 81,95 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ „Українська сокова компанія”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження по справі. Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що на його думку, при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував положення ст.ст. 638, 656, 662 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського суду України.

Позивач, ТОВ „Корса-Фуд Спешелтіс”, з рішенням суду першої інстанції також не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків в сумі 51614,64 грн. та прийняти нове рішення, яким припинити провадження по справі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його думку, при винесенні рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права.

        Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, оскільки доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

       Дослідивши та перевіривши матеріалами справи на предмет правильності  юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення  в оскаржуваному рішенні , колегія суддів встановила наступне.

       Як вбачається з матеріалів  справи та вірно встановлено господарським судом Харківської області під час розгляду справи ,09.07.07 р. між позивачем та відповідачем  був укладений контракт №0907-1/07 про купівлю-продаж товарів (надалі –спірний договір), за яким продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним контрактом вартість.

Згідно п. 1.4 спірного договору усі накладні, що оформлені між сторонами протягом терміну дії даного договору вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній.

Відповідно до п. 2.1 спірного договору ціна на товари, що поставляються за даним контрактом, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі, загальна сума контракту 900000,00 грн.

Згідно п. 6.1 спірного договору оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем не пізніше 20 календарних днів з дати накладної.

За період з 24.07.07 р. по 13.03.09 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 303763,66 грн., зокрема за видатковою накладною № 122014 від 23.07.08 р. на суму 98280,00 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 59 - 60), підписом уповноваженої відповідачем особи та копією довіреності на отримання товару серії ЯПА № 824506/96 від 23.07.08 р.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 206743,66 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 59 - 60).

Заборгованість становить 97020,00 грн.

08.12.08 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 4 від 03.12.08 р., в якій вимагав сплати заборгованості в сумі 97020,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 68038,67 грн., нарахованих відповідно до п. 7.2, 7.4 спірного договору.

Відповідач отримав вказану претензію 11.12.08 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповіді не дав і заборгованість не сплатив, що і стало  підставою для звернення  позивача з позовом до господарського суду.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач, зокрема, посилається на неврахування судом приписів  ст.ст. 638,656,662 ЦК України , згідно з якими визначені істотні умови договору. Зокрема , спірний договір не містить  переліку товару ( ассортимент,найменування,номенклатура, тощо). Також апелянт- відповідач  зазначає, що  в накладній № 122014 не містится  посилання на те , що товар виданий  на виконання  контракту , укладеного з позивачем. Також у скарзі відповідач посилається на недотримання позивачем вимог ст. 530 ЦК України щодо ненадіслання йому вимоги про виконання зобов*язання , строк якого не встановлений.

Надаючи правову оцінку обгрунтування , зазначеним відповідачем на підтвердження доводів , викладених в апеляційній скарзі , судова колегія зазначає:

-по-перше, в ході судового засідання було встановлено , що  іншого контракту між позивачем та відповідачем  не укладалось ; правовідносини сторін  відбувались протягом спірного періоду лише в межах укладеного контракту від 09.07.07 р. №0907-1/07 про купівлю-продаж товарів ;

-по-друге, контракт не розірваний , не визнаний недійсним , не припинив свою дію , підписаний сторонами на умовам зазначеному  у тексті  та скріплений печатками як позивача , так і відповідача ;

-по-третє, в матеріалах  справи ( а.с.10-12) міститься претензія  позивача з вимогою сплатити  заборгованість  з доказами її отримання  відповідачем .

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням  вищезазначених приписів господарського та цивільного законодавства , а також враховуючи встановлені судом першої інстанції  фактичні обставини справи , що повністю підтверджуються  доказами наданими до матеріалів справи , колегія суддів дійшла висновку , що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Щодо апеляційної скарги позивача , то вона грунтується на  тому , що відмовляючи у задоволенні позовних вимог  про стягнення  штрафу у розмірі 50%  від несплаченої за договором суми збитків ( як то передбачено п.7.2 Контракту від 09.07.07 р. №0907-1/07 про купівлю-продаж товарів, в розмірі  51614,64 грн.) суд першої інстанції нербгрунтовано, на думку апелянта –позивача, посилався на  ст. 549  ЦК України та  Закону України «Про відповідальність за  несвоєчасне виконання грошових зобов*язань»щодо обмеження розміру стягнення  подвійною обліковою ставкою НБУ.

Зокрема , позивач зазначає , що дані норми  діючого законодавства стосуються тільки нарахування пені , а не штрафу, передбаченого п.7.2 Контракту.

З приводу правового обгрунтування  апеляційної скарги позивача , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 спірного договору передбачено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 2-х  облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 8% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, та у випадку затримки оплати більш ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п.6.2, покупець оплачує штраф у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків.

Відповідно до п. 7.2 спірного договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 10560,63 грн., інфляційні за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 6209,28 грн., 8% річних за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 3529,93 грн. і штраф у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків в сумі 51614,64 грн.

Враховуючи , що відповідач не надав суду доказів на підтвердження   сплати заборгованості, пені, інфляційних, 3% річних , суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення  з відповідача пені за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 10560,63 грн., інфляційних витрат за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 6209,28 грн., 8% річних за період з 13.08.08 р. по 25.01.09 р. в сумі 3529,93 грн., що повністю узгоджується як з приписами господарського та цивільного законодавства , так і з умовами договору.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків в сумі 51614,64 грн., то колегія суддів зазначає таке :

-по-перше, як вбачається з  розрахунку суми штрафу та пояснень  наданих представником  позивача в ході судового засідання в обгрунтування цього розрахунку , сума штрафу розрахована  виходячи з  періоду прострочення платежу за спірним контрактом , а також  збитків , якими є  пеня, інфляційні, 3% річних.

Проте  колегія суддів зазначає , що відповідно  до п.1ч.2 ст.22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати , яких особа зазнала у зв*язку  зі знищенням  або пошкодженням  речі, а також витрати , які особа зробила або  мусить зробити  для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки). Можливість використання   відшкодування збитків , як  засобу захисту  порушених прав виникає із самого факту  невиконання обов*язку чи  порушення цивільних прав.

Відшкодування збитків, завданих втратою або пошкодженням майна (реальних збитків), є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Застосовуючи такий вид відповідальності, слід довести , що в діях відповідача наявні усі елементи цивільного правопорушення.

Таким чином , стягнення збитків   є окремим різновидом відповідальності  сторони у зобов*язання , а нарахування штрафу  на збитки може бути тільки при їх наявності.

Таким чином , пеня, витрати від інфляції та  8% річних не можна  вважати збитками , на які позивач нарахував  штраф  відповідно до п.7.2 Контракту.

По-друге , колегія суддів погоджується з судом першої інстанції , що  штраф є різновидом неустойки (ст. 549 ЦК України) , а тому  нарахування пені і штрафу  є подвійною відповідальністю відповідача , що є порушення ст. 61 Конституції України, згідно з ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

        З огляду на вищевикладене ,  суд першої інстанції дійшов вірного висновку  про відмову у задоволенні позову. Рішення прийнято при повному , всебічному, вірному    встановленні фактичних обставин справи , з правильним застосування норм матеріального права , а тому підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

         Керуючись ст.ст. 85,99.101,п.1 ст. 103, ст. 105,  Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів ,-

                                                 Постановила :

            Апеляційну  скаргу ТОВ „Корса-Фуд Спешелтіс”  без задоволення .

          Апеляційну скаргу ТОВ „Українська сокова компанія” залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду  Харківської області  від 01.06.2009 р. по справі  № 05/45-09  09 залишити без змін.

            Повний текст постанови  підписаний 09 жовтня  2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді